Рішення № 33385847, 03.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.2013 Справа № 905/5919/13

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Донецькій області, м. Донецьк

Ціна позову 39000 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 27.07.2013;

від відповідача - не з'явився.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Управління ДАІ УМВС України в Донецькій області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки в розмірі 39000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 01.01.2012 був укладений договір оренди №10 (далі - договір). Відповідач не виконує умови зазначеного договору оренди в частині оплати орендної плати за користування земельною ділянкою, внаслідок чого за період з 01.01.2012 по 30.06.2012 виникла заборгованість, яка складає 39000 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце дату та час розгляду справи був повідомлений належними чином, про причини неявки до суду не повідомив, відзив на позов не надав, тому суд, згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

01.01.2012 між сторонами був укладений договір оренди №10 (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне володіння та користування частину земельної ділянки загальною площею 100 квадратних метрів, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5-6).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв земельну ділянку в оренду, що підтверджується актом приймання - передачі земельної ділянки (а.с.8).

30.06.2012 сторонами був підписаний акт приймання-здачі виконаних робіт (надання послуг), відповідно до якого за січень-червень 2012 загальна вартість робіт (послуг) складає 39000 грн., сторони претензій один до одного не мають (а.с.9).

Також, сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, відповідно якого заборгованість станом на 01.07.2012 становить 39000грн. (а.с.10).

На час прийняття рішення у справі доказів оплати заборгованості у сумі 39000грн. відповідачем не надано.

Відповідно до п.1.1., 1.2. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку на строк, вказаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі земельної ділянки.

Орендна плата становить 6500 (шість тисяч п'ятсот грн. 00 копійок) у місяць (п.3.1. договору).

Пунктом 3.2. договору встановлено, що орендна плата нараховується Орендарем щомісяця, але не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України «Про оренду землі»).

За приписом ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) яка кореспондується з ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення зазначених вимог закону та договору, відповідач в строк не здійснив внесення орендної плати, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 39000 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню повністю.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління ДАІ УМВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10, код ЄДРПОУ 23312222) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 39000 грн. боргу та 1720 грн. 50 коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 09 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Говорун