Постанова № 33385042, 04.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2013 р. Справа №805/12275/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:40

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

судді Загацької Т.В.,

при секретарі Телешові В.О.

за участю :

представників позивача Яременко Н.М.

представника відповідача Лисенкова Д.М.

розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПАР» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговуванню великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ПАР», звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговуванню великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправною відмову, викладену в листі від 06.08.2013 року №2434/10/40-30 щодо визнання неподатковою звітність, а саме уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013 року та квітень 2013 року вх. №9047501485 від 05.08.2013 року, вх. №9047511492 від 05.08.2013 року з обов'язковими додатками до уточнюючих розрахунків та зобов'язання прийняти подані 05.08.2013 року уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013 року та квітень 2013 року вх. №9047501485 від 05.08.2013 року, вх. №9047511492 від 05.08.2013 року з обов'язковими додатками до уточнюючих розрахунків.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що листом від 06.08.2013 року №2434/10/40-30 відповідач повідомив, що уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013 року та квітень 2013 року вх.№9047501485 від 05.08.2013 року, вх.№9047511492 від 05.08.2013 року з обов'язковими додатками до уточнюючих розрахунків складено позивачем із порушенням вимог п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим вищезазначені документи податкової звітності з податку на додану вартість визнані як неподаткова звітність.

Позивач із вищезазначеною відмовою податкового органу не погоджується та вважає її такою, що прийнята із порушенням норм діючого законодавства.

Позивач також вказує на те, що відповідач відмовляючи йому в прийнятті податкової звітності посилається на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «ПАР» звітні документи складено із порушенням вимог п.48.3 ст. 48 податкового кодексу України, а саме не в повному обсязі зазначено обов'язкових реквізитів. При цьому відповідач не зазначає, які саме реквізити не зазначено позивачем. Крім того, позивачем вже подавались до податкового органу уточнюючі розрахунки по податку на додану вартість за той саме період, які були прийняті як податкова звітність.

Позивач зазначає, що ним вимоги Податкового кодексу України щодо заповнення порядку подачі уточненої податкової звітності не порушено.

На підставі вищезазначеного позивач просив суд визнати протиправною відмову, викладену в листі від 06.08.2013 року №2434/10/40-30 щодо визнання неподатковою звітність, а саме уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013 року та квітень 2013 року вх. №9047501485 від 05.08.2013 року, вх.№9047511492 від 05.08.2013 року з обов'язковими додатками до уточнюючих розрахунків та зобов'язати прийняти подані 05.08.2013 року уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013 року та квітень 2013 року вх. №9047501485 від 05.08.2013 року, вх.№9047511492 від 05.08.2013 року з обов'язковими додатками до уточнюючих розрахунків.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав заперечення згідно яких вказав, що 05.08.2013 року позивач надав до відповідача уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість до податкових декларацій з податку на додану вартість за березень та квітень 2013 року. Листом від 06.08.2013 року №2434/10/40-30 відповідач повідомив позивача, що уточнюючі розрахунки складено з порушенням вимог п.48.3 ст. 43 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим зазначені уточнюючі розрахунки визнані як неподаткова звітність. Таким чином, відповідач діяв в межах наданих йому Податкового кодексу України прав та повноважень.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість до податкових декларацій з податку на додану вартість за березень та квітень 2013 року позивачем було вказано найменування органу державної податкової служби «СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС». Однак, на цей час такого органу державної податкової служби не існує.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 07 квітня 2004 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 32880359, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №315166, перебуває на обліку як платник податків у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговуванню великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів з 15.04.2004 року згідно довідки про взяття на облік платника податків № 27/10/18-314-2 від 25.03.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Предметом доказування в цій справі є правомірність неприйняття відповідачем спірних уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість до податкових декларацій з податку на додану вартість за березень та квітень 2013 року як податкової звітності.

Судом встановлено, що позивачем подано до податкового органу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з обов'язковими додатками за березень 2013 року (вх.№9047501485 від 05.08.2013 року) та за квітень 2013 року (вх.№9047511492 від 05.08.2013 року). Зазначені уточнюючі розрахунки подано до податкового органу 05.08.2013р. в 11:18:43 год. та в 11:32:56 год. відповідно , про що виписано квитанції № 2 з відміткою «прийнято».

Однак, листом від 06.08.2013р. №2434/10/40-30 Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби повідомила платника податків про те, що уточнюючі розрахунки складено позивачем із порушенням вимог п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме заповнено звітність не в повному обсязі (не зазначено обов'язкових реквізитів та інше), у зв'язку із чим вищезазначені документи податкової звітності з податку на додану вартість визнані як неподаткова звітність.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що позивачем було порушено п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: найменування органу податкової служби, до якого подається податкова декларація вказано невірно «СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС», в той час, коли назва податкового органу, до якого подається декларація має назву «Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів».

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1342).

Згідно з п. 48.1, 48.2 ст. 48 Кодексу, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до п. 48.3 ст. 48 Кодексу, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п. 48.7 ст. 48 Кодексу податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 Кодексу у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. У разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

За приписами п. 49.15 ст. 49 Кодексу податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Суд зауважує, що згідно з п. 49.8 ст. 49 Кодексу, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.9 ст. 49 Кодексу, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.

Як зазначено в п. 49.10 ст. 49 Кодексу, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно з ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Так, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС реорганізована шляхом приєднання до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» визначено, що територіальні органи Міністерства доходів і зборів є правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються.

Права та обов'язки Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС перейшли за вказаною постановою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Суд зазначає, що за приписами п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, в податковій декларації повинно бути зазначено найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність.

Податковий кодекс не визначає підставою для неприйняття податкової декларації невірне зазначення назви податкового органу, до якого подається податкова звітність. Такою підставою для неприйняття податкової звітності є тільки не зазначення назви відповідача.

Тобто, зазначений у вказаній правовій нормі перелік обставин є вичерпним та розширеного тлумачення не припускає.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що спірні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з обов'язковими додатками за березень 2013 року (вх.№9047501485 від 05.08.2013 року) та за квітень 2013 року (вх..№9047511492 від 05.08.2013 року) були не визнані податковою звітністю законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПАР» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговуванню великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправною відмову Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговуванню великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів щодо визнання неподатковою звітністю уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з обов'язковими додатками за березень 2013 року (вх.№9047501485 від 05.08.2013 року) та за квітень 2013 року (вх..№9047511492 від 05.08.2013 року), яка була викладена в листі від 06.08.2013 року №2434/10/40-30.

Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговуванню великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів прийняти подані 05.08.2013 року уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з обов'язковими додатками за березень 2013 року (вх.№9047501485 від 05.08.2013 року) та за квітень 2013 року (вх.№9047511492 від 05.08.2013 року).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПАР» судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 04.09.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 09.09.2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.