Постанова № 33384625, 03.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2013 р. № 820/7262/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФОП ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 22.04.2013 року №0000821720 та від 02.07.2013 року №0007581720 у повному обсязі, як такі, що винесені усупереч податковому законодавству.

В обґрунтування позову вказано, що в ході перевірки не встановлено факту поставок товарів і зроблено висновок про те, що ТОВ «Старт Д» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, а також зроблено висновок, що у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Старт Д» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена документальна-позапланова перевірка суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з питань взаєморозрахунків з ТОВ «СТАРТ-Д» (32694059) за квітень 2012 року.

За наслідками перевірки було складено акт №1358/1720/НОМЕР_1 «яким встановлено порушення позивачем п. 198.1, 198.2, п.198.3, 198.6 СТ.198, п.201.4, п.201.6, п.201.7 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податку на додану вартість у сумі 48325,44 грн., та порушення ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 164.1 ст.164 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 41076,62 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Московському районі м.Харкова було винесено податкове повідомлення рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова №0000831720 від 22.04.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 61614,93 грн. та №0000821720 від 22.04.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 72488,16 грн.

Позивач не погодився з вище зазначеним податковим повідомленням - рішення та 30.04.203 року подав скаргу №1.300413 до Головного управління Міндоходів у Харківській області.

02.07.2013 року позивачем було отримано рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області про результати розгляду скарги від 25.06.2013 року № /9/20-40-10-04-17, яким податкове повідомлення-рішення №0000821720 від 22.04.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 72488,16 грн. залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення №0000831720 від 22.04.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 61614,93 грн. скасовано у частині 802,15 грн., у тому числі з основного платежу на 534,77 грн. та штрафних санкцій на 267,38 грн.

На підставі вказаного рішення ДПІ у Московському районі видано податкове повідомлення-рішення від 02.07.2013 року №0007581720 на збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 60812,78 грн.., у т.ч. за основним платежем на суму 40541,85 грн. та за штрафними санкціями на суму 20270,93 грн.

Позивач не погодився з зазначеними вище рішеннями та 12 липня 2013 року (вих..№1.120713) направив скаргу до Міністрства доходів та зборів України на рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області від 25.06.2013 року №218/Г/20-40-10-04-17.

6 серпня 2013 року на адресу позивача надійшло рішення Міністерства доходів та зборів про результати розгляду повторної скарги за №3391/1793-98-9-01-03-14, яким без будь-яких вмотивувань оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а повторну скаргу - без задоволення.

Суд зазначає, що підставою винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень є посилання відповідача на зміст акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ТОВ «Старт Д» код за ЄДРПОУ за № 32694059№2502/7/22-421 від 15.01.2013, року та №33715/7/24-421 від 21.12.2012 року під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» (код за ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» (код за ЄДРПОУ 31441243) за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» (код за ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011 року, ПВП «Форест» (код за ЄДРПОУ 25158848) за червень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» (код за ЄДРПОУ 31684481) за вересень 2011 року, БПП «Сура» (код за ЄДРПОУ 30668399) за серпень, листопад 2011 року, ТОВ» Хімагросервіс» (код за ЄДРПОУ 37237904) за листопад 2011 року. Також зазначено, що в ході перевірки не встановлено факту поставок товарів по вищенаведеному ланцюгу і зроблено висновок про те, що ТОВ «Старт Д» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, а також зроблено висновок, що у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Старт Д» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Крім того, вказано, що усі операції купівлі-продажу ТОВ «Старт Д» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача», внаслідок чого правочини вчинені між ТОВ «Старт Д» та ФО-П ОСОБА_1 у квітні 2012 року на суму 241627,20 грн. без ПДВ та ПДВ у розмірі 48325,44 грн. є нікчемними.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Старт Д» було укладено договір купівлі - продажу ТМЦ від 02.04.2012 року №1.020412.

На підставі вищевказаного договору позивачем було придбано у ТОВ «Старт Д» у квітні 2012 року товарно-матеріальні цінності виробничого призначення на загальну суму 289 952, 64 грн., у т.ч. ПДВ у розмірі 48 325,44 грн. Здійснення господарської операції супроводжено рахунками - фактурами (від 04.04.2012 року №0404/3, від 10.04.2012 року №0410/4, від 20.04.2012 року №0420/4, від 20.04.2012 року №0420/3, від 24.04.2012 року №0424/2, від 24.04.2012 року №0424/1, від 26.04.2012 року №0426/1), видатковими накладними ( №1021 від 04.04.2012 року, №1022 від 10.04.2012 року, №1100 від 20.04.2012 року, №1101 від 25.04.2012 року, №1069 від 25.04.2012 року, №1002 від 26.04.2012 року, №1103 від 26.04.2012 року) та податковими накладними (від 04.04.2012 року №100, від 10.04.2012 року №101, від 20.04.2012 року №180, від 24.04.2012 року №147, №148 та 181, від 26.04.2012 року №325).

ТМЦ ( мило господарське, прокладка полімерна ущільнююча, малярна стрічка, плівка самоклеюча, склотканина, підшипники різних модифікацій, енерголанцюги, монтажні ланки, гофрокартон, кільця поршневі, манжети, гільзи, ножиці по металу, пили дискові, диск зачисний, круг відрізний, біта) були отримані позивачем особисто згідно довіреностей (реєстр виданих довіреностей за квітень 2012 року додається).

Відповідно до умов п.2.5 договору купівлі-продажу №1.020412 від 02.04.2012 року про здійснення поставки на умовах СРТ (м. Харків, вул. Григорія Рудика, 6) ТМЦ було доставлено автотранспортом постачальника на орендоване позивачем складське приміщення за вказаною у договорі адресою (договір оренди та акти прийому-передачі орендованого майна додаються). Перевезення вантажу оформлялось товарно-транспортними накладними.

Придбані у ТОВ «Старт Д» ТМЦ були в подальшому продані позивачем ДНВП «Комунар» з відповідним відображенням податкових зобов'язань з ПДВ (реєстр виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2012 року) та доходів.

Суд зазначає, що в судовому засіданні відповідач не заперечував факт належного оформлення та виконання вище зазначеної угоди, а лише посилався на висновки зазначені у актах перевірки ТОВ «Старт Д» ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська за № 32694059№2502/7/22-421 від 15.01.2013, року та №33715/7/24-421 від 21.12.2012 року.

У відповідності до ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст спірного договору не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так і ТОВ «Старт Д» за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача так і ТОВ «Старт Д» на підписання договору тощо в момент їх укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на акти перевірок ТОВ «Старт Д», то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагента позивача не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «Старт Д» правочину.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім цього суд зазначає, що згідно п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що викладені в акті перевірки судження відповідача не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угод між позивачем та ТОВ «Старт Д» , останні знаходились в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також були платниками податку на додану вартість.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими

В акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит у квітні 2012 року у розмірі 48325,44 грн. на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Старт Д» які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень та, відповідно, до п. 177.2 та п. 177.4 ПКУ - до складу витрат суму витрат по придбанню ТМЦ у розмірі 241627,20 грн.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення від 22.04.2013 року № 0000821720 та від 02.07.2013 року № 0007581720 винесені ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з порушенням норм чинного законодавства України.

Крім того суд зазначає, що згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 року по справі №804/1259/13-а залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі М.Дніпропетровська щодо:

1. проведення перевірки, в результаті якої було складено акт від 21.12.2012 року №7203/224/32694059;

2. висновків про визнання відсутності у ТОВ «Старт Д» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів покупцям у період з лютого 2011 по жовтень 2012 року;

3. коригування податковою інспекцією податкових зобов'язань та податкового кредиту, що відображені ТОВ «Старт Д» у податкових деклараціях за період з лютого 2011 по жовтень 2012 року.

Суд зазначає, що предметом розгляду даної судової справи були господарські відносини ТОВ «Старт Д» з ТОВ «Інфотерм» (код за ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» (код за ЄДРПОУ 31441243) за вересень 2011 року, ГШ «СВ Гермес» (код за ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011 року, ПВП «Форест» (код за ЄДРПОУ 25158848) за червень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» (код за ЄДРПОУ 31684481) за вересень 2011 року, БПП «Сура» (код за ЄДРПОУ 30668399) за серпень, листопад 2011 року, ТОВ» Хімагросервіс» (код за ЄДРПОУ 3 723 7904) за листопад 2011 року.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч. 1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 22.04.2013 року № 0000821720 та від 02.07.2013 року № 0007581720.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06 вересня 2013 року

Суддя Спірідонов М.О.