Ухвала суду № 33383019, 03.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/73165/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Федоров М. О. Малюги Ю. В. Стрига В. В., Добровольська Г. Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби на постанову та ухвалуДонецького окружного адміністративного суду від 18.09.2012 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.10.2012 рокуу справі№ 2а/0570/9593/2012за позовомПублічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат»до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової службипровизнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.09.2012 року у справі № 2а/0570/9593/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.10.2012 року, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби від 17.07.2012 року № 0000542200, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 920 690,00 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. «а» п. 198.1, п. п. 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, ст. ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надано, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби виїзної документальної перевірки з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Торгова база «Укрбуд» за березень 2011 року складено акт від 10.07.2012 року № 1141/22-00/00191721, яким зафіксовано порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки до складу валових витрат віднесено витрати з отримання природного газу у ТОВ «Торгова база «Укрбуд» по правочинам, які не мали реального виконання.

На підставі акта перевірки 17.07.2012 року Державною податковою інспекцією у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0000532200, яким збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 384 139,00 грн., в тому числі за основним платежем 384 138,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.; № 0000542200, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 920 690,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 04.01.2011 року між ВАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (замовник) та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтобаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз» (виконавець) укладений договір № 44Док/юр-87-11 про надання оплачуваних послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від пунктів прийому-передачі газу в систему магістральних трубопроводів до ГРС, в обсязі орієнтовано 181918 тис.

10.02.2011 року між ВАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (покупець) та ТОВ «Торгова база «Укрбуд» (постачальник) укладений договір № ТБУ-13/02/юр-86/11 на постачання природного газу, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ вітчизняного походження в об'ємі 6300000 куб. м.

На виконання даного договору між сторонами підписаний акт прийому-передачі природного газу від 31.03.2011 року, позивачу були видані відповідні податкові накладні.

Позивачем оплата поставленого газу за договором № ТБУ-13/02/юр-86/11 була здійснена у безготівковій формі платіжними дорученнями. Оплата послуг з транспортування природного газу за договором № 44Док/юр-87-11 здійснена у безготівковій формі платіжними дорученнями від 14.04.2011 року № 1137.

Підставою для висновку відповідача щодо нікчемності правочину, вчиненого між позивачем та ТОВ «Торгова база «Укрбуд», стали довідка Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 08.07.2011 року № 509/23-80-36060404, довідка Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 31.10.2011 року № 3990/23-11/37044939, акт Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 11.05.2012 року № 1266/22-10/36425797.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що виконання господарських операцій з ТОВ «Торгова база «Укрбуд» підтверджено матеріалами справи, зокрема, договорами поставки, актами прийому-передачі, податковими накладними, платіжними дорученнями про сплату сум за договорами. У зв'язку з цим, виходячи з приписів п. 138.2 ст. 138, п.139.1 ст. 139, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2-198.3 ст. 198 Податкового кодексу України суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність порушень позивачем вимог податкового законодавства при формуванні витрат та податкового кредиту по операціях, що були предметом перевірки відповідачем.

Посилання податкового органу на результати перевірки контрагента позивача, які на його думку свідчать про правомірність спірних рішень, підлягають відхиленню, оскільки не можуть бути підставою для збільшення платнику зобов'язань з податку на додану вартість, адже не ґрунтуються на дослідженні доказів, наданих позивачем.

Висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків, а є лише носієм інформації, встановленої податковим органом, і використовується при прийнятті компетентним податковим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки.

Отже, акт перевірки контрагентів сам по собі не може бути доказом на спростування факту реального виконання господарських операцій, оскільки такі обставини в даному випадку необхідно встановити, враховуючи відповідні первинні документи та інші докази в сукупності, як це випливає з приписів ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів, що оскільки відповідачем в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.09.2012 року, та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.10.2012 року у справі № 2а/0570/9593/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

М. О. Федоров