Ухвала суду № 33382184, 10.09.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 вересня 2013 року № 810/4823/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в м. Києві позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію платіжного доручення №98 від 04.09.2013, з якого вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 167,79 грн. Разом з тим, у наданому заявником платіжному дорученні №98 від 04.09.2013 відсутні докази зарахування сплаченої суми судового збору до Державного бюджету України.

Суд зауважує, що статтею 9 Закону України "Про судовий збір" від 22.12.2011 № 4282-VI передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Отже, ознакою дотримання вимог щодо сплати судового збору є зарахування сплачених коштів до Державного бюджету України, а обов'язок подання належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви покладається на заявника.

При цьому, згідно з статтею 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2011 №2346-ІІІ платіжне доручення є розрахунковим документом для ініціювання переказу коштів, а пунктом 22.4 цієї ж стаття Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Суд зазначає, що цим же Законом передбачено процедуру відкликання розрахункових документів (ст.23), неможливість їх своєчасного виконання банком (ст.22) з тих чи інших підстав та можливість часткового виконання розрахункового документа (відсутність або недостатність коштів на рахунку, дотримання черговості надходження та виконання розрахункових документів, тощо.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що всупереч вимог ч.3 ст.106 КАС України надане позивачем платіжне доручення не містить доказів зарахування вказаної у ньому суми до державного бюджету, отже не є належним доказом факту сплати позивачем судового збору. На думку суду, додатковим підтвердженням цього факту може бути довідка відповідної установи державної казначейської служби щодо зарахування вказаних у платіжному дорученні коштів до державного бюджету чи засвідчена печаткою та підписом уповноваженої особи відмітка банківської установи про здійснене нею виконання розрахункового документа та перерахування цих коштів до державного бюджету, тощо.

Крім того, подана позовна заява підписана ОСОБА_1 без зазначення статусу фізичної особи-підприємця. При цьому до позовної заяви ст.106 КАС України не додано належним чином засвідченого документа, що підтверджує статус ОСОБА_1 (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, витяг з ЄДРПОУ, тощо).

Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду доказів зарахування сплаченої суми судового збору до Державного бюджету України, а також документів щодо повноважень особи, яка її підписала (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, витяг з ЄДРПОУ, тощо).

Інформацію щодо сплати судового збору та необхідних реквізитів можна дізнатися на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за Інтернет адресою http://court.gov.ua/sud1070/tax/, а також з інформаційних стендів Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без руху.

2. Установити строк для усунення недоліків позовної заяви до 26 вересня 2013 року.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Журавель В.О.