Вирок № 33382157, 26.11.2012, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

провадження № 1/403/610/2012 справа № 403/13014/12-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2012 року листопада 26 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря - Дельфонцевой Є. О.,

з участю: прокурора Павлійчук К. В.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ у залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця за національністю, народженого у м. Дніпропетровську, сироти, з неповною середньою освітою, не одруженого, бездітного, який постійно мешкає без реєстрації на АДРЕСА_2 будучи зареєстрованим на АДРЕСА_1, раніше двічі судимого, останнього разу 11.03.2008 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 186 ч. 2, 289 ч. 2 КК України сукупно згідно з ст. 70 КК України до п'яти років шести місяців позбавлення волі, з яких на підставі ст. 107 КК України за постановою Полтавського районного суду Полтавської області 04.09.2009 умовно-достроково звільнений на один рік дев'ять місяців і 10 днів, -

у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, допускаючи рецидив злочину проти безпеки дорожнього руху та експлуатації автомобільного транспорту, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, продовжив антисуспільний спосіб життя і, щойно звільнившись з місць позбавлення волі, під час строку умовно-достроково звільнення від відбування покарання повторно вчинив умисні злочини за наступних обставин.

Так, 15 вересня 2009 року близько 02 год. 00 хв. у м. Дніпропетровську у дворі жилого будинку на АДРЕСА_3 маючи на меті розважитись на чужому транспортному засобі, ОСОБА_2 заздалегідь домовився з ОСОБА_3, стосовно якого вирок цього суду набрав законної сили, про спільне протиправне заволодіння чужим транспортним засобом з розподілом ролей між собою, після чого, діючи погоджено в групі із співучасником ОСОБА_3, відповідно до відведеної ролі в скоєнні злочину ОСОБА_2, підійшовши до залишеного без нагляду автомобіля марки «ВАЗ-21063»з державним номерним знаком НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, умисно руками втиснув всередину салону кватирку дверцят, через яку проник рукою в автомобіль і відкрив дверцята. В той час, як у безпосередній близькості з ОСОБА_2 знаходився співучасник ОСОБА_3, який за їх домовленістю спостерігав за навколишнім оточенням та обстановкою, щоб попередити про появу сторонніх осіб, за умовами попередньої змови ОСОБА_2 в групі з ОСОБА_3 умисно ривком зірвав блокування з рульового колеса автомобіля і шляхом з'єднання дротів запалення завів двигун, після чого, керуючи цим автомобілем, ОСОБА_2 спільно із співучасником ОСОБА_3 утік з місця скоєння злочину.

Тим самим, ОСОБА_2 за попередньою змовою в групі із співучасником ОСОБА_3 спільними умисними діями повторно незаконно заволодів автомобілем марки «ВАЗ-21063»з державним номерним знаком НОМЕР_2 вартістю 15 000 гривен, який належить ОСОБА_4

Продовжуючи злочинну діяльність, 23 вересня 2009 року близько 00 год. 55 хв. у м. Дніпропетровську у дворі жилого будинку на АДРЕСА_4, маючи на меті покататися на чужому транспортному засобі, ОСОБА_2 заздалегідь домовився з ОСОБА_3, ОСОБА_5 і неповнолітнім ОСОБА_6, стосовно яких вирок цього суду набрав законної сили, про спільне протиправне заволодіння чужим транспортним засобом з розподілом ролей між собою. Здійснюючи спільний злочинний намір, цього ж дня приблизно о 01 год. 00 хв. відповідно до відведеної ролі в скоєнні злочину ОСОБА_2 спільно із співучасником ОСОБА_3 підійшов до залишеного без нагляду автомобіля марки «ВАЗ-21013»з державним номерним знаком НОМЕР_1, яким законно володів ОСОБА_7, і відкрив дверцята, використавши заздалегідь підшуканий ключ заводу-виробника, який йому передав ОСОБА_3, в той час як співучасники ОСОБА_5 і неповнолітній ОСОБА_6, діючи погоджено за їх спільною домовленістю з ОСОБА_2 і ОСОБА_3, спостерігали за навколишнім оточенням та обстановкою, щоб попередити про появу сторонніх осіб.

З метою створення сприятливих умов для заволодіння цим автомобілем, у групі з ОСОБА_3, ОСОБА_5 і неповнолітнім ОСОБА_6 за умовами попередньої змови ОСОБА_2 сів на місце водія в салоні автомобіля і керував його рухом, тоді як інші співучасники, виконуючи відведену їм роль у скоєнні злочину, поштовхами відкотили цей автомобіль з двору будинку в слабо освітлене місце, після чого ОСОБА_2 за допомогою наявної викрутки умисно зламав замок запалення, з'єднав дроти, завів двигун і рушив з місця, керуючи цим автомобілем, та спільно із співучасниками ОСОБА_3, ОСОБА_5 і неповнолітнім ОСОБА_6 утік з місця скоєння злочину.

Тим самим, ОСОБА_2 за попередньою змовою в групі із співучасниками ОСОБА_3, ОСОБА_5 і неповнолітнім ОСОБА_6 спільними умисними діями повторно незаконно заволодів автомобілем марки «ВАЗ-21013»з державним номерним знаком НОМЕР_1 вартістю 17 000 гривен, яким законно володів ОСОБА_7

Крім цього, 24 вересня 2009 року близько 00 год. 30 хв. у м. Дніпропетровську у дворі жилого будинку на АДРЕСА_5 маючи на меті покататися на чужому транспортному засобі, ОСОБА_2 підійшов до залишеного без нагляду автомобіля марки «ЗАЗ-110511»з державним номерним знаком НОМЕР_3, належного ОСОБА_8, і, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, наявними у нього ножицями зламав замок водійських дверцят і проник у салон цього автомобіля, де зламав рульовий механізм та за допомогою контактної групи замку запалення завів двигун, після чого, керуючи автомобілем, залишив місце вчинення злочину, чим повторно незаконно заволодів автомобілем марки «ЗАЗ-110511»з державним номерним знаком НОМЕР_3 вартістю 16 000 гривен, належним ОСОБА_8

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 визнав повністю себе винним у скоєних діяннях за встановлених вище обставин, часу і місць подій, щиро розкаявся і засудив вчинене ним, пояснивши суду, що він близько п'яти років знайомий з ОСОБА_9, ОСОБА_3 і ОСОБА_6, та, дійсно, в м. Дніпропетровську в середині вересня 2009 року вночі разом зі своїм товаришем ОСОБА_3 гуляв у дворах жилих будинків на проспекті Гагаріна, де в одному з дворів, побачивши автомобіль марки «ВАЗ-2106»з кузовом бежевого кольору, вони спільно вирішили заволодіти ним, щоб покататися нічним містом. Перш ніж підійти до автомобіля, ОСОБА_2 розбив освітлювальну лампочку біля одно з під'їздів будинку, щоб їх не помітили, після чого вони удвох стали біля передніх пасажирських дверцят, і ОСОБА_2 всередину втиснув руками трикутну кватирку, що надало йому можливість правою рукою відкрити ці дверцята зсередини салону. Потім він за допомоги ОСОБА_3 зламав протиугінний блок керма і, спрямовуючи кермо, спільними зусиллями з ОСОБА_3 відкотив автомобіль з двору приблизно на 100 метрів, де ОСОБА_2, сидячи на місці водія, шляхом з'єднання дротів запалення завів двигун автомобіля та, керуючи ним, рушив з місця. На цьому автомобілі вони каталися, передаючи керування автомобілем один одному, доки не закінчилося пальне в баку, що трапилося близько сьомої години ранку на вулиці Єрмолової на другому кварталі. Увечері того ж дня він разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_6 повернулися до того місця, де напередодні кинули автомобіль, і, побачивши слідчо-оперативну групу міліції, яка проводила його огляд, пройшли повз них.

За власним зізнанням ОСОБА_2, десь через тиждень вночі в одному з довколишніх дворів біля торгового комплексу «Даффі»на підстанції він разом з ОСОБА_9, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 побачив автомобіль марки «ВАЗ-2101»з кузовом темно-синього кольору і тонованими вікнами, що стоїть без нагляду, та він домовився з ОСОБА_6 і ОСОБА_9., щоб вони дивилися за навколишнім оточенням з лавочки неподалік, а сам взяв у ОСОБА_3 ключ заводу-виробника до дверцят автомобілів цієї моделі, за допомогою якого він відкрив водійські дверцята та сів за кермо. Після цього вони погукали ОСОБА_5 і ОСОБА_6, та спільними зусиллями вчотирьох поштовхами відкотили автомобіль за кут будинку, де ОСОБА_2 з використанням наявної у нього викрутки зламав замок запалення, з'єднав дроти запалення та завів двигун, рушивши з місця з пасажирами на задніх сидіннях -ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та на передньому сидінні -з пасажиром ОСОБА_3 На житловому масиві «Тополя-1»ОСОБА_2 передав кермо ОСОБА_3, який під час руху в напрямку 12 кварталу додав швидкості, через що вони на вулиці Героїв Сталінграду біля міської лікарні № 16 проїхали на великій швидкості повз патрульний автомобіль ДАІ, який почав їх переслідувати. Під час проїзду перехрестя вулиць Героїв Сталінграду і Тітова на прохання ОСОБА_3 на повному ходу автомобіля ОСОБА_2 пересів на місце водія і, керуючи автомобілем, для уникнення перехвату на вулиці Героїв Сталінграду патрульними автомобілями ДАІ марки «Опель», що виїхав праворуч з вулиці Будівельників, та марки «Фольксваген», що виїхав ліворуч з вулиці Шинної, спрямував переслідуваний автомобіль в об'їзд пішохідним тротуаром на вулицю Будівельників, де на швидкості 80 км/год з'їхав у перший від перехрестя прилеглий двір жилого будинку «барачного»типу, але, не впоравшись з керуванням, допустив зіткнення автомобіля з ґанком під'їзду одного з будинків, від чого автомобіль зупинився. Далі, він, як й інші співучасники, вибіг з автомобіля і втік через двори. Під час втечі ОСОБА_2 загубив викрутку, якою зламував замок запалення. Наближаючись додому, він побачив міліцію, через що пройшов повз стадіон «Метеор»і втік через урочище на проспект Кірова.

Як ствердив підсудний, через добу вночі у безлюдному дворі будинку на АДРЕСА_5 він підійшов до автомобіля марки «ЗАЗ-110511»(Таврія) з кузовом кольору мокрого асфальту відкрив ножицями водійські дверцята, сів за кермо, зламав пластмасовий корпус рульового механізму, витягнув стопорне кільце контактної групи замку запалення і після того, як контактна група випала, з її допомогою завів двигун автомобіля і рушив з місця. Проте пальне в автомобілі швидко закінчилося, через що він залишив автомобіль, який уганяв, у провулку Джинчарадзе. Визнав вартість відновлювального ремонту пошкодженого замка дверцят на суму 250 гривень.

Після цих подій він залишив місто та виїхав громадським транспортом до м. Запоріжжя, вдаючись до такого вчинку, бо відчував страх бути викритим і пійманим. До нього в м. Запоріжжі приїздив ОСОБА_9, у якого день народження другого листопада, після святкування якого ОСОБА_2 шостого листопада 2009 року повернувся в особистих справах до м. Дніпропетровська, де був у той же день затриманий міліцією.

Крім зізнання підсудного, його вина у вчинені злочинів підтверджується сукупністю достатніх даних, що його викривають, здобутих за допомогою доказів, зібраних незалежно від нього, достовірність яких сторонами обвинувачення і захисту не заперечується, на підставі чого істинність фактичних обставин у судовому засіданні перевірена у встановленому порядку за частиною 3 статті 299 КПК 1960 року з огляду на приписи п. 11 розділу ХІ «Перехідні положення»КПК України. Зокрема, за даними протоколів від 24.09.2009 огляду місця події та огляду автомобіля «ЗАЗ-110511»з державним номерним знаком НОМЕР_3 (т. 2 а.с. 69-74) об'єктивно дістав свого підтвердження факт руху цього автомобіля від місця стоянки до провулка Джинчарадзе, факт зламу замка водійських дверцят, використаний спосіб запуску двигуна, описаний в показаннях підсудного, а також виявлення в салоні автомобіля слідів пальців рук, які залишені пальцем лівої руки ОСОБА_2 за висновком експерта, якого він дійшов за наслідками дактилоскопічного дослідження, викладеного у висновку експертизи № 62/01-27 від 29.01.2010 (т. 2 а.с. 159-163, 164). З протоколу усної заяви про злочин та протоколу огляду місця події від 23.09.2009 (т. 2 а.с. 42, 45-46) у тісному зв'язку з даними протоколу від 16.01.2010 огляду автомобіля марки «ВАЗ-21013»з державним номерним знаком НОМЕР_1 (т. 3 а.с. 4-5) вбачається узгодженість показань підсудного з об'єктивними даними про колір, модель, марку автомобіля, що уганявся 23.09.2009, місце його стоянки, що з відомостями розписки потерпілого ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 49) про отримання у міліції 23.09.2009 на відповідальне зберігання автомобіля марки «ВАЗ-21013»(д/н НОМЕР_1) з незначними пошкодженнями в їх сукупності безсумнівно переконують в тому, що підсудний показує на час та місце події незаконного заволодіння саме цим автомобілем. Відповідно, у тісному зв'язку із злочинними діями ОСОБА_3, ОСОБА_5 і неповнолітнього ОСОБА_6, що встановлені вироком цього суду, який набрав законної сили 09.10.2012, ці добуті фактичні дані достатні для доведення причетності ОСОБА_2 до події цього злочину і попередньої змови на його вчинення в групі цих осіб. Так само, дані протоколу огляду місця події (т. 2 а.с. 14-15) та протоколу від 17.09.2009 огляду автомобіля «ВАЗ-21063»з державним номерним знаком НОМЕР_2 (т. 2 а.с. 19-21) підтверджують без будь-яких сумнівів рух цього автомобіля від місця стоянки до будівлі на АДРЕСА_6, використаний спосіб проникнення до салону автомобіля та спосіб запуску двигуна, описані підсудним у своїх показаннях в судовому засіданні, у зв'язку з якими злочинні дії ОСОБА_3, встановлені вироком цього суду, який набрав законної сили 09.10.2012 (т. 4 а.с. 223-226), викривають ОСОБА_2, згідно з істиною, у попередній змові на незаконне володіння цим автомобілем в групі з ОСОБА_3

Добуті об'єктивні відомості у своїй сукупності прямо викривають ОСОБА_2 у множинності тотожних дій щодо приведення в рух чужих автомобілів за допомогою двигуна без достатньої правої підстави для цього від власника, виключаючи будь-які сумніви в істинності та в добровільності показань підсудного із зізнанням, які, таким чином, відповідно до ст.ст. 18, 95 ч. 2 КПК України можуть бути покладені в основу його обвинувачення як вільне самовикриття.

Суд, дослідивши всі обставини справи, за своїм внутрішнім переконанням дійшов висновку про доведеність повністю вини підсудного ОСОБА_2 у скоєному.

У з'ясованих обставинах ОСОБА_2 приводив у рух автомобілі та керував ними без відома й у відсутність їх власників, з якими його не пов'язували жодні цивільні чи трудові відносини, що б визначали правовий титул володіння таким майном, через що він не мав права їх використовувати.

Звідси, умисні дії ОСОБА_2, який мав не зняту і не погашену судимість за кваліфікований грабіж і незаконне заволодіння транспортним засобом, що виразилися у множинності незаконного заволодіння з будь-якою метою чужим транспортним засобом в групі осіб, з якими заздалегідь домовився про їх вчинення, підлягають кваліфікації незаконним заволодінням транспортним засобом за ч. 2 ст. 289 КК України за ознаками вчинення за попередньою змовою групою осіб і повторності вчинення.

Призначаючи покарання на загальних засадах за ст. 65 КК України, суд, керуючись правосвідомістю, враховує суспільну небезпеку множинності злочинів проти безпеки дорожнього руху, які Законом про кримінальну відповідальність за формальними ознаками віднесені до тяжких злочинів. Ступінь тяжкості скоєних діянь, з точки зору матеріальної ознаки суспільної небезпечності, характеризується юнацькими пустощами на ґрунті почуттів оманливої товариськості і відсутністю корисливих мотивів. Злочинам, вчиненим в групі осіб за попередньою змовою, характерна активна роль підсудного ОСОБА_2, як ватажка, з виконанням ним дій, що складають основну частину об'єктивної сторони складу злочину.

Також, суд бере до уваги особу підсудного, який на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, у працездатному віці дармоїдствує і допустив рецидив злочину щойно звільнився з місць позбавлення волі, що красномовно свідчить про усталені антисуспільні установки його особистості, за яких він не здатен до самокерованої правослухняної поведінки. Не може суд не прийняти до уваги, що підсудний у малолітньому віці втратив батьківське піклування. За повного визнання підсудним своєї вини до пом'якшуючої покарання обставини суд згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України відносить проявлене в судовому засіданні щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів своїми відвертими показаннями в суді.

Отже, за відсутності обтяжуючих покарання обставин та з урахуванням характеру і ступеня тяжкості множинності злочинів, особи винного, суд за стійким внутрішнім переконанням в силу ст. 65 КК України знаходить за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі, визначивши його мінімальний строк, достатній для досягнення цілей покарання за ст. 50 цього Кодексу. З огляду на те, що вчинені злочини не визнані судом корисливими, то відсутні встановлені підстави за ч. 2 ст. 59 КК України для приєднання до основного покарання відповідно до ч. 4 ст. 52 КК України конфіскації майна як додаткового покарання.

Разом з цим, будучи звільненим від відбування одного року дев'яти місяців і 10 днів позбавлення волі умовно-достроково, підсудний вчинив новий злочин до закінчення строку частини покарання, що залишилася не відбутою, на підставі чого суд вважає достатнім на виконання ч. 4 ст. 81 КК України до покарання за цим вироком приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком частково на один місяць позбавлення волі у відповідності з вимогами ст. 71 КК України.

Автомобілі, що угнані, були повернуті потерпілим на відповідальне зберігання під розписку (т. 2 а.с. 22, 49, т. 3 а.с. 13), а інші збитки потерпілим ОСОБА_7 не заявлені, через що його цивільний позов задоволенню не підлягає внаслідок достатності кримінально-процесуальної реституції. Доведена вартість відновлювального ремонту центрального замка дверцят автомобіля, належного ОСОБА_8, яку визнав підсудний, -складає реальні збитки на суму 250 гривень, які згідно ст. 1166 ЦК України підлягають відшкодуванню за правилами ст. 1192 цього Кодексу із задоволенням цивільного позову.

Судові витрати у зв'язку з проведенням експертизи належить покласти на підсудного згідно з ст. 124 КПК України.

Відповідно до п. 9 розділу ХІ «Перехідні положення»КПК України запобіжний захід у виді взяття під варту, що застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, за відсутності підстав для його скасування відповідно до ст. 165 КПК 1960 року продовжує свою дію у порядку, що діяв згідно з ст.ст. 155, 158 КПК 1960 року.

Керуючись ст.ст. 5, 129, 368, 374 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за ч. 2 ст. 289 КК України з призначенням покарання у п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна, до яких згідно з ст. 71 КК України частково приєднати не відбуте покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2008 року, остаточно визначивши за сукупністю вироків до відбування покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років один місяць без конфіскації майна.

Зарахувати до відбуття покарання попереднє ув'язнення ОСОБА_2, обчислюючи початок строку відбування покарання з шостого листопада 2009 року.

ОСОБА_7 у цивільному позові до ОСОБА_2 відмовити. Цивільний позов ОСОБА_8 задовільнити і стягнути на його користь з ОСОБА_2 250 гривень збитків.

Речові докази:

автомобіль марки «ВАЗ-21063»з державним номерним знаком НОМЕР_2, переданий на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_11, -вважати повернутим за належністю його законному володільцеві;

автомобіль марки «ВАЗ-21013»з державним номерним знаком НОМЕР_1, переданий на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_7, -вважати повернутим за належністю його законному володільцеві;

автомобіль марки «ЗАЗ-110511»з державним номерним знаком НОМЕР_3, переданий на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_8, -вважати повернутим за належністю його законному володільцеві.

Судові витрати покласти на ОСОБА_2 і стягнути з нього на користь держави 112 гривень 68 копійок на розрахунковий рахунок 31250272210050, відкритий НДЕК Центром при ГУМВС України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 25575055) в ГУДКС України у Дніпропетровській області (МФО 805012), з призначенням платежу: "за послуги НДЕКЦ, висновок експерта № 62/01-27 від 29.01.2010".

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити колишній - тримання під вартою.

Вирок підлягає оскарженню до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляції у формі письмової скарги протягом 15 діб, починаючи з наступного після його проголошення дня, а так само підсудним -з моменту вручення йому копії цього вироку, із плином яких набирає законної сили.

Головуючий