Рішення № 33381515, 09.09.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 22-ц/790/5677/13 Справа: № 640/7155/13-ц Категорія: «договірні правовідносини» Головуючий 1 інстанції: Золотарьова Л.І. Доповідач: Піддубний Р.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Швецової Л.А., Малінської С.М.,

при секретарі: Колісник Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 червня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариства «Дельта Банк» звернулося до суду на названим позовом, в обґрунтування якого зазначило, що 28 жовтня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «Дельта Банк» (ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 було укладено договір № 001-20963- 281007, відповідно до умов якого відповідачеві було відкрито картковий рахунок НОМЕР_1, видано платіжну картку та надано кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн. з лімітом на день укладання договору в сумі 2 000 грн., а ОСОБА_2, зобов'язався щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення заборгованості, яка виникла за попередній звітний місяць, у вигляді обов'язкового мінімального платежу, який складається з частини обов'язкового погашення тіла кредиту та плати за обслуговування кредитного ліміту (комісії).

Посилаючись на те, що відповідач взятих на себе за договором зобов'язань належним чином не виконав, ПАТ «Дельта Банк» просило стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 990 грн., яка станом на 25 грудня 2012 року складається з: 680 грн. заборгованості за кредитом та 2310 грн. заборгованості за комісією.

Рішенням Київського районного суду м Харкова від 25 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким заявлений ПАТ «Дельта Банк» позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався положеннями ч. 1 ст. 257, ч. 4 ст. 267 ЦК України та дійшов висновку, що встановлений законом строк звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором сплинув, оскільки останній платіж за договором було здійснено відповідачем 18 березня 2010 року, а з позовом ПАТ «Дельта Банк» звернулось 26 квітня 2013 року.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 3 ст. 267 ЦК передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Встановлено, що відповідачем до ухвалення судом оскаржуваного рішення зроблено заяву про застосування позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК).

Судовим розглядом встановлено, що 28 жовтня 2007 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 001-20963- 281007, відповідно до умов якого банком було відкрито відповідачеві відновлювальну кредитну лінію з кредитним лімітом у розмірі 2 000 грн., а відповідач зобов'язався щомісяця погашати частину заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу, який складається з частини обов'язкового погашення тіла кредиту, нарахованих процентів за кредит та плати за обслуговування кредитного ліміту (комісії) із розрахунку 3,5 % від суми кредитного ліміту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону. Нормами ст. ст. 610 - 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають передбачені законом або договором наслідки.

Згідно зі ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Як убачається з п. 5.2 договору від 28 жовтня 2007 року він набуває чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Частиною 5 ст. 261 ЦК встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Як убачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, у березні 2010 року відповідачеві було нараховано до сплати 70 грн. комісії за обслуговування кредитної лінії, фактично сплачено ОСОБА_1 140 грн.

У квітні 2010 року також було нараховано 70 грн. комісії, які відповідач мав сплатити до кінця місяця, але своїх зобов'язань не виконав і саме з цього моменту почався перебіг позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом зі спливом позовної давності не відповідає фактичним обставинам справи.

Отже встановивши, що взятих на себе за кредитним договором зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати комісії відповідач не виконав, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 990 грн., яка станом на 25 грудня 2012 року складається з: заборгованості за кредитом в сумі 680 грн. та заборгованості за комісією в розмірі 2 310 грн.

За таких обставин, апеляційна скарга ПАТ «Дельта Банк» підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення заявленого ПАТ «Дельта Банк» позову.

На підставі ст. 88 ЦПК з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню також судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 червня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за договором від 28 жовтня 2007 року у розмірі дві тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень та двісті двадцять дев'ять гривень 40 коп. судового збору.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді