Ухвала суду № 33381343, 10.09.2013, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 413/3016/13-к

Провадження № 11кп/782/995/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року вересня місяця 10 дня

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого судді Бас О.Є.

Суддів Руденко В.В. та Мариніна О.В.

при секретарі Сотніковій О. А.

з участю прокурора Повжик Л.Ф.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську кримінальне провадження за апеляцією захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 на вирок Краснолуцького міського суду Луганської області від 05.06.2013р., -

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець с. Княгинівка Краснолуцької міської Ради Луганської області,

громадянин України, українець, освіта середньо-технічна, не одружений,

раніше не засуджений, інвалід 2 групи, зареєстрований та проживаючий

за адресою: АДРЕСА_1,

визнаний винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та йому призначено покарання з застосуванням ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 6 років.

Запобіжний захід залишений у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили.

Зараховано в строк відбування покарання час тримання під вартою з 22.02.2013р. по 25.02.2013р. включно.

Доля речових доказів та судових витрат вирішена відповідно до положень ст.ст.100,124 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_2 21.02.2013р. у період часу з 15 години 30 хвилин до 22 години 45 хвилин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, вживали спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник конфлікт на грунті ревнощів, і ОСОБА_2 став пред'являти претензії ОСОБА_4 з приводу того, що вона йому зраджує з іншим чоловіком. ОСОБА_3 не звертала уваги на його звинувачення та продовжувала вживати горілку. Після вживання спиртних напоїв ОСОБА_2 пішов до спальної кімнати дивитися телевізор, а ОСОБА_3 стала митися. Однак, ОСОБА_2, відчуваючи почуття образи, оскільки вважав, що ОСОБА_3, живучи за його рахунок, обманює його і зраджує йому, продовжив конфлікт з ОСОБА_3 та став висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою і ображати словами, які принижують людську гідність. ОСОБА_3, знаходячись у кухні, також стала висловлюватися на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, після чого взяла дві чарки з горілкою та зайшла до спальні, де знаходився ОСОБА_2, який знов образив ОСОБА_3, після чого вона одну чарку з горілкою поставила на тумбочку, а з другої чарки, яку тримала в руці, виплеснула горілку в обличчя ОСОБА_2 На ґрунті ревнощів та образи, яка була викликана поведінкою ОСОБА_3, та бажаючи провчити ОСОБА_3 за те, що вона йому зраджує, у ОСОБА_2 до ОСОБА_3 виникла особиста неприязнь та умисел на заподіяння їй тяжкого тілесного ушкодження. Реалізуючи свій злочинний намір, він встав з дивана, на якому лежав, підійшов до ОСОБА_3 та вдарив її ногою у живіт. Від цього удару ОСОБА_3 упала в коридор, після чого підвелася та побігла к виходу із квартири. ОСОБА_2 наздогнав її та вдарив ногою у спину, в результаті чого ОСОБА_3 впала вперед, відчинивши при цьому вхідні двері і упала на ганок обличчям униз. ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заподіяння ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження, підійшов до неї та не даючи піднятися, завдав їй численні удари ногами у голову, обличчя, грудну клітину, живіт, ніжні та верхні кінцівки. Від ударів ОСОБА_2, ОСОБА_3 скотилася зі сходів, і коли спробувала піднятися, спираючись на руки та коліна, ОСОБА_2 завдав ще два удари ногами у живіт. ОСОБА_3 від його ударів перевернулась на спину, після чого ОСОБА_2 вдарив її ногою по долоні правої руки. Залишивши ОСОБА_3 на подвір'ї, ОСОБА_2 увійшов до квартири та приблизно через 15-20 хвилин, побачивши, що ОСОБА_3 не заходить у квартиру, вийшов на ґанок та побачив, що ОСОБА_3 знаходиться на тому ж місці, де він її залишив. ОСОБА_2. заніс ОСОБА_3 додому, де вона і померла.

У результаті протиправних злочинних дій ОСОБА_2 - ОСОБА_3 згідно висновку експерта №64/1 від 06.04.2013р. отримала тілесні ушкодження, які мають ознаки середнього ступеня тяжкості, а також тяжкі і легкі тілесні ушкодження.

Смерть ОСОБА_3 настала в невеликий проміжок часу (від 15 до 30 хвилин) після причинення їй тілесних ушкоджень в область черевної порожнини внаслідок закритої травми органів черевної порожнини з розривом брижі тонкого кишечника і розвитком внутрішньочеревної крововтрати.

В апеляції захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 просить з урахуванням усіх пом'якшуючих обставин по справі, дати об'єктивну оцінку особі обвинуваченого та змінити вирок, призначивши ОСОБА_2 більш м'яке покарання з застосуванням ст.ст.69, 75, 76 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, думку адвоката ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2, які просили апеляцію задовольнити, прокурора про залишення вироку без змін та необхідності взяття під варту обвинуваченого, а апеляції захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 без задоволення, провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області вважає, що апеляція захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю визнав себе винним в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, дав свідчення по суті висунутого йому обвинувачення, у зв'язку з чим, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміє обвинувачений, адвокат, прокурор зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що в такому випадку учасники процесу будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

В апеляції та в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 доведеність вини та кваліфікацію його дій не заперечує.

Апеляційним судом вказані обставини дослідження доказів також не перевіряються згідно зі ст.404 КПК України.

Доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 про зміну вироку та призначення ОСОБА_2 більш м'якого покарання з застосуванням ст.ст.69, 75, 76 КК України, колегія суддів вважає безпідставними, тому що судом першої інстанції покарання ОСОБА_2 призначено правильно, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання, у тому числі ті, на які захисник посилається в апеляції.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно зі ст.12 КК України скоєний злочин за ч.2 ст.121 КК України відноситься до категорії тяжких , дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, де характеризується з позитивного боку, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття в скоєнному та визнання своєї провини, явка з повинною, обставини, що обтяжують покарання - скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, і призначив ОСОБА_2 за ч.2 ст.121 КК України покарання з застосуванням ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 6 років.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в питанні визначення виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі на зазначений у вироку термін, оскільки обставини, на які захисник обвинуваченого посилався в апеляції і при розгляді справи, було враховано судом при призначенні покарання. Саме з цих підстав обвинуваченому ОСОБА_2 було призначене покарання з застосуванням ст.69 КК України, тобто більш м'яке, ніж передбачено законом.

З викладеного вбачається, що колегія суддів не має підстав змінити йому покарання, призначити ще більш м'яке покарання із застосуванням ст.ст.69, 75, 76 КК України, про що просив захисник обвинуваченого, як не мав таких підстав і суд першої інстанції при розгляді справи по суті.

Колегія суддів вважає вирок суду першої інстанції відповідним вимогам кримінального та кримінального процесуального закону, матеріалам кримінального провадження і визнає його таким, що не підлягає скасуванню або зміні.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Краснолуцького міського суду Луганської області від 05.06.2013р. щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 - без задоволення.

Взяти під варту обвинуваченого ОСОБА_2 в залі суду негайно.

Судді:

Маринін А.В. Бас О.Є. Руденко В.В.