Рішення № 33380629, 04.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2013 р.Справа № 922/2926/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева", м. Харків до Товариство з обмеженою відповідальністю "Компвентс", м. Харків про стягнення коштів у сумі 32001,82 грн. за участю представників сторін:

позивача - Степанишина А.В., довіреність №16/101 від 15 січня 2013 року

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компвентс", м. Харків, заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором підряду № 361дп від 06 жовтня 2011 року, у розмірі 32001,82 грн., з яких: 31866,17 грн. - сума основного боргу та 115,65 грн. - сума інфляційних витрат.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення суми заборгованості з відповідача позивач вказує на те, що, в порушення умов договору підряду № 361дп від 06 жовтня 2011 року по виконанню розробки комплекту робочої документації з установки 6-ти компресорів фірми ATLAS-COPCO в корпусах № 420 GA-160, GA-30; № 300H G-200, GA-55; № 300С G-200, GA - 30, відповідач вищевказані роботи не виконав, незважаючи на те, що позивачем, на підставі пункту 3.2. договору було здійснено оплату за договором 24 жовтня 2011 року. В якості правових підстав позову, позивач вказує на ст. ст. 849, 852, 1212 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 липня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2926/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 31 липня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 липня 2013 року розгляд справи було відкладено на 04 вересня 2013 року.

В призначене судове засідання представник позивача з"явився та надав до суду клопотання (вх. № 32280 від 04 вересня 2013 року) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, які долучені судом до матеріалів справи.

Водночас, представник позивача просить суд прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 32278 від 04 вересня 2013 року), згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 31866,17 грн.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 32278), як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Представник позивача позов підтримує та просить суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання 04 вересня 2013 року не з'явився, витребуваних судом документів не надав. 20 серпня 2013 року до суду повернулась копія ухвали від 15 липня 2013 року про порушення провадження у справі із поміткою поштової установи: "за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданої до матеріалів справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 04 червня 2013 року, місцезнаходження відповідача - 61082, м. Харків, вул. Межлаука, буд. 3, кв. 70, та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем - позовна заява.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

За таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами і документами справи на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

06 жовтня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 361дп, відповідно до умов пункту 1.1. якого, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати розробку комплекту робочої документації з установки 6-ти компресорів фірми ATLAS-COPCO в корпусах № 420 GA-160, GA-30; № 300H G-200, GA-55; № 300С G-200, GA - 30.

Згідно пункту 2.1. договору, ціна договору на момент його укладення складає 45523,10 грн., у тому числі ПДВ 20% - 7587,82 грн.

Пунктом 2.3. визначено, що оплата виконаних підрядником робіт здійснюється замовником в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточні рахунки підрядника у наступному порядку: передплата - 70% від вартості договору - 31866,17 грн., в тому числі ПДВ 20% - 5311,03 грн. Остаточний розрахунок за актами приймання - здачі виконаних робіт здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами відповідних актів.

У відповідності до пункту 3.1. договору, підрядник починає виконання робіт, передбачених пп.1.1., 1.2. договору протягом 3-х робочих днів з моменту підписання договору та одержання передплати.

Згідно пункту 3.2. договору, строк виконання робіт - 50 календарних днів з моменту підписання договору та одержання передплати.

Згідно п. 6.1 договору, протягом 3-х робочих днів після закінчення строку виконання робіт, передбаченого п. 3.1 договору підрядник зобов'язаний повідомити замовника про закінчення робіт і надати акт прийому-здачи виконаних робіт, після чого замовник на протягом 3-х робочих днів приймає виконані підрядником роботи.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що роботи за цим договором вважаються виконаними підрядником та прийнятими замовником після підписання сторонами акту прийому-здачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 9.2 договору, цей договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Позивач, у відповідності до умов п. 2.3 договору, перерахував на поточний рахунок відповідача 70% попередньої оплати в розмірі 31866,17 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5894 від 24 жовтня 2011 року (арк. с. 15).

Проте, в порушення вимог пункту 3.2. договору, у строк до 14 грудня 2011 року, робоча документація, визначена у пункті 1.1. договору, відповідачем надана не була.

Аналізуючи умови укладеного між позивачем та відповідачем у справі договору підряду № 361дп від 06 жовтня 2011 року, суд визначає, що за своєю правовою природою він є змішаним договором про надання послуг з елементами підряду, до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1 глави 61 Цивільного кодексу України "Загальні положення про підряд" та глави 63 цього ж Кодексу "Послуги. Загальні положення".

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно статті 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання в результаті односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди.

В силу положень статті 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному об'ємі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено також статтею 849 Цивільного кодексу України.

Так, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у встановлений договором строк - до 14 грудня 2011 року, жодних робіт за договором не виконав. Позивачем було направлено відповідачу претензію (вих. № 16/1146 від 21 червня 2013 року), в якій він зазначив про відмову від договору № 361дп від 06 жовтня 2011 року та просив відповідача перерахувати на розрахунковий рахунок позивача кошти попередньої оплати за договором № 361дп від 06 жовтня 2011 року в загальній сумі 31866,17 грн.

Частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 653 Цивільного Кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються; у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Скориставшись своїм правом односторонньої відмови від договору, позивач повідомив відповідача відповідачу про відмову позивача від договору № 361дп від 06 жовтня 2011 року, надіславши йому претензію (вих. № 16/1146 від 21 червня 2013 року).

Таким чином, ще до звернення позивача із позовом до суду про стягнення з відповідача коштів за договором № 361дп від 06 жовтня 2011 року, цей договір було розірвано між сторонами, отже зобов'язання за ним (договором) припинилися в порядку частини 3 ст. 651 та статей 653, 654 Цивільного Кодексу України.

Та, оскільки факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором підтверджується наявними у справі доказами та встановленими обставинами справи, відповідно до яких, роботи фактично не виконані, а передоплата в розмірі 70 % отримана відповідачем у сумі 31866,17 грн., позивач має право на повернення вказаної суми. Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти, перераховані позивачем в рахунок майбутніх робіт, відповідачем позивачу не були повернуті.

За змістом ст. 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи вищевикладене, те, що матеріалами справи підтверджується перерахування позивачем відповідачу грошових коштів в сумі 31866,17 грн. без достатньої правової підстави, позовні вимоги про стягнення грошових коштів в сумі 31866,17 грн., підлягають задоволенню, на підставі ст. 1212 ЦК України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компвентс", 61082, м. Харків, вул. Межлаука, буд. З, кв. 70 (р/р 260093013836 в АКБ "Золоті ворота" в м. Харкові, МФО 351931, код ЄДРГІОУ 35070658) на користь Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, (р/р 26005010124001 у ПАТ «Альфа-Банк», м. Київ, Україна, МФО 300346, код ЄДРПОУ 14315629) кошти у сумі 31866,17 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.09.2013 р.

Суддя Калініченко Н.В.

Справа № 922/2926/13