Ухвала суду № 33380552, 06.09.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"06" вересня 2013 р.№ 916/2220/13

За позовом: приватного підприємства „Ажио-плюс"

до відповідача: публічного акціонерного товариства „Східно-український банк „Грант"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

про розірвання кредитного договору, визнання іпотечних договорів припиненими, стягнення збитків в сумі 560 000 грн., стягнення надмірно сплачених відсотків в сумі 83 535,87 грн. та зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном.

В судовому засіданні приймали участь представники сторін:

Від позивача: Голотова М.М. за довіреністю від 19.08.2013р.

Від відповідача: Мартиросов В.І. /голова правління, наказ № 83-а л/с від 14.04.2009р./, Єрмолаєва І.Г. за довіреністю № 478 від 08.10.2012р.

Від третіх осіб: не з'явились.

Приватне підприємство „Ажио-плюс" (далі по тексту - ПП „Ажио-плюс") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до публічного акціонерного товариства „Східно-український банк „Грант" (далі по тексту - ПАТ „Східно-український банк „Грант") із вимогами про: розірвання кредитного договору № 06/отд-21 від 19.08.2010р., укладеного між ПП „Ажио-плюс" та ПАТ „Східно-український банк „Грант" в особі відділення № 21 у м. Одесі, із подальшими додатковими угодами; про визнання такими, що припинили дію, наступних забезпечувальних договорів: іпотечного договору від 25.08.2010р., укладеного між відповідачем в особі відділення № 21 в м. Одесі та майновим поручителем ОСОБА_9, договору № 1 про зміну умов до договору іпотеки від 22.07.2011р., укладеного між ПАТ „Східно-український банк „Грант" в особі відділення № 21 в м. Одесі та майновим поручителем ОСОБА_9, іпотечного договору нерухомого майна № 06/ОТД-21/2юр від 17.05.2012р., укладеного між відповідачем в особі відділення № 21 в м. Одесі та майновим поручителем ОСОБА_1; про стягнення із ПАТ „Східно-український банк „Грант" збитків в сумі 560 000 грн. та надмірно сплачених відсотків в сумі 83 535,87 грн.; про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем нерухомим майном, а саме: житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, та земельною ділянкою площею 0,0297 га, на якій розташований вказаний житловий будинок.

Ухвалою від 22.08.2013р. господарським судом було порушено провадження у даній справі та в порядку ст.ст. 27, 65 ГПК України було залучено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

06.09.2013р. до суду надійшло клопотання ПАТ „Східно-український банк „Грант" про передачу даної справи в порядку ст.ст. 15, 17 ГПК України за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області. В обґрунтування заявленого клопотання В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на той факт, що спірні правовідносини виникли із кредитного договору № 06/отд-21 від 19.08.2010р., однією із сторін якого виступає саме ПАТ „Східно-український банк „Грант", місцезнаходженням якого є: 61058, м. Харків, вул. Данилевського, 19, у зв'язку з чим, за правилами ст. 15 ГПК України даний спір слід розглядати за місцезнаходженням відповідача. Відповідач наголошує, що відповідно до положення про відділення № 21 ПАТ „Східно-український банк „Грант", вказане відділення, яким від імені ПАТ „Східно-український банк „Грант" було укладено кредитний договір № 06/отд-21 від 19.08.2010р., не наділене повноваженнями на представництво інтересів відповідача у суді, у зв'язку з чим, даний спір не може бути розглянути за місцезнаходженням структурного підрозділу відповідача, як це передбачено положеннями ч. 3 ст. 15 ГПК України.

При цьому, відповідач наголошував на неправомірності застосування положень ст. 16 ГПК України щодо визначення територіальної підсудності цього спору за місцезнаходженням спірного майна - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 0,0297 га, на якій розташований вказаний житловий будинок, оскільки в обґрунтування позовних вимог у названій частині позивач посилається на факт виникнення у нього прав орендаря цього майна відповідно до договору оренди від 22.02.2013р., укладеного із його власником ОСОБА_1, який, в свою чергу, був обмежений у можливості передання цього майна в користування третім особам через обтяження його іпотекою на користь ПАТ „Східно-український банк „Грант". З огляду на викладене, приймаючи до уваги явну невідповідність договору оренди від 22.02.2013р., укладеного між ПП „Ажио-плюс" та ОСОБА_1, положенням чинного законодавства, ПАТ „Східно-український банк „Грант" вважає, що при визначенні територіальної підсудності цього спору застосування положень ст. 16 ГПК України щодо виключної підсудності спорів про усунення перешкод у користування майном є неправомірним.

В судовому засіданні, яке відбулось 06.09.2013р., представники відповідача повністю підтримали вимоги вищезазначеного клопотання та його правове обґрунтування.

В свою чергу, представник позивача наголошував на тому, що відповідно до ст. 16 ГПК України даний спір є таким, що підсудний господарському суду Одеської області за правилами виключної підсудності, оскільки однією із заявлених позовних вимог є вимога про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні ПП „Ажио-плюс" нерухомим майном, а саме: житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, та земельною ділянкою площею 0,0297 га, на якій розташований вказаний житловий будинок.

Розглянувши клопотання ПАТ „Східно-український банк „Грант" про передачу даної справи за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 13 ГПК України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Частинами 1, 3 ст. 15 ГПК України передбачено, що справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

В свою чергу, відповідно до положень ч. 3 ст. 16 ГПК України, положення якої визначають виключно підсудність справ та носять імперативний характер, справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

При цьому, згідно зі ст. 17 ГПК України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

У п.п. 20, 20.7, 20.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. № 10 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" (з наступними змінами та доповненнями) наголошено наступне. Відповідно до статей 13, 15 ГПК України підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (стаття 16 ГПК). Можливості визначення підсудності справи самими сторонами у договорі названим Кодексом не передбачено. Якщо господарський суд, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, залучив іншого відповідача чи замінив неналежного відповідача і у зв'язку з цим справа стала підсудною іншому господарському суду, питання про підсудність визначається за правилом частини третьої статті 17 ГПК України, за винятком випадків, коли наслідком змін на стороні відповідача стає виключна підсудність справи. Статтею 16 ГПК України встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна.

Як вбачається із матеріалів справи, однією із заявлених в межах даної справи позовних вимог є зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем нерухомим майном, а саме: житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, та земельною ділянкою площею 0,0297 га, на якій розташований вказаний житловий будинок. Отже, в силу положень ст. 16 ГПК України даній спір за правилами виключної підсудності слід розглядати за місцезнаходженням спірного майна, яке розташоване на території Одеської області, у зв'язку з чим, даний спір підсудний господарському суду Одеської області.

Господарський суд звертає увагу відповідача на той факт, що положення ст. 16 ГПК України носять імперативний характер, у зв'язку з чим, при наявності спору, підсудність якого визначаються за виключними ознаками, положення ст. 15 ГПК України щодо загальних правил визначення територіальної підсудності не підлягають застосуванню.

Також суд зазначає, що визначення питання підсудності спору має місце при прийняття позовної заяви до розгляду або, в окремих випадках, під час розгляду справи. Під час здійснення даних процесуальних дій суд позбавлений можливості надати остаточну правову оцінку тим чи іншим доказам, поданим позивачем в обгрунтування підстав пред'явленого позову, оскільки така оцінка здійснюється судом вже за результатами розгляду справи та знаходить своє відображення у прийнятому судом рішенні. У зв'язку з викладеним, суд не вправі надавати правову оцінку правомірності обраних позивачем підстав позову при визначенні підсудності спору. З огляду на викладене, судом відхиляється обґрунтування необхідності передачі даної справі за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області, засноване на твердженнях про невідповідність вимогам законодавства договору оренди від 22.02.2013р., укладеного між ПП „Ажио-плюс" та ОСОБА_1, на який посилається позивач як на підставу позову в частині вимог про усунення перешкод у користуванні майном.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, господарський суд зазначає, що даний спір за правилами виключної підсудності підлягає вирішенню господарським судом Одеської області, в той час як протилежні доводи відповідача, викладенні у заяві про передачу справи за територіальною підсудністю, є необґрунтованими, у зв'язку з чим, відповідна заява ПАТ „Східно-український банк „Грант" не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 13, 15, 16, 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про передачу справи за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області публічному акціонерному товариству „Східно-український банк „Грант" - відмовити.

Суддя С.П. Желєзна