ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 серпня 2012 р. Справа № 2а-3810/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Потолової Г.В.
при секретарі - Савчук Р.В.
за участю: представника позивача - Торорощенкової Г.В.
представників відповідача - Логвінової Л.І., Щепеткова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання недійсною другої податкової вимоги №2/8 від 22.02.2010р,
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання недійсною другої податкової вимоги №2/8 від 22.02.2010р.
21.05.2010р. позивач до справи надав заяву про зміну позовних вимог, за змістом якої просить визнати протиправною та скасувати прийняту СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську другу податкову вимогу від 22.02.2010р. №2/8.
Ухвалою суду від 18.06.2010р. провадження у справі було зупинено до розгляду в апеляційному провадженні справи №2а-949/10/0470 та набрання судовим рішенням законної сили.
Від ПрАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом розглянуто справу №2а-949/10/0470. Ухвалою від 01.12.2011р. апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровськ залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2011р. - без змін.
Ухвалою суду від 17.08.2012р. провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 17.08.2012р. здійснено заміну позивача по справі, а саме: Закрите акціонерне товариство «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів».
Ухвалою суду від 21.08.2012р. здійснено заміну відповідача по справі, а саме: Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську на її правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить задовольнити їх повністю.
Представники відповідача у судовому засідання проти позовних вимог заперечують, в обґрунтування заперечень посилаються на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, у зв'язку з чим просять суд у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів», зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 11.10.1994р.
Згідно вимог Закону України «Про акціонерні товариства», на підставі протоколу № 1 від 05.04.2011 р. загальних зборів акціонерів Закрите акціонерне товариство «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів», найменування останнього змінено на Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів». Що підтверджується випискою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та статутом (а.с.117-120).
Відповідно до п.2.1. статуту ПрАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів».
Згідно довідки про взяття на облік платника податків, позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ.
Отже, позивач належним чином зареєстрований, як юридична особа, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення господарської діяльності в Україні.
Так, податковим ревізором-інспектором СДПІ згідно із п.1 ст.11 Закону України «Про державну податку службу», на підставі повідомлення філії «Дніпроптеровського РУ «ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» від 06.10.2009р. №1-721/4955/1 про порушення термінів розрахунків за імпортним контрактом від 30.12.2008р. №177 та отриманням відповіді Дніпропетровської митниці на запит СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську від 03.11.2009р. №34511/10/08-03/2-12, згідно наданих документів, проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» з питань вимог валютного законодавства за період з 23.03.2009р. по 16.11.2009р.
За результатами перевірки складено акт №1916-08-03/2-00347048 від 24.11.2009 року, в якому СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську прийшла до висновків про порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» в частині порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД при ввезенні товару на митну територію України без оформлення ВМД типу ІМ-40 у сумі 22763,98дол. США (а.с.24-32).
На підставі акту перевірки №1916-08-03/2-00347048 від 24.11.2009 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.12.2009р. №0001238822/0 у розмірі 29527грн.19коп. (а.с.38), яке позивач отримав 14.01.2009р., що підтверджено матеріалами справи.
Не погоджуючись з висновками в акті перевірки позивач звернувся до податкового органу із запереченнями №1916-08-03/2-00347048 від 24.11.2009р. (а.с.34-37) на вказаний акт.
09.12.2009р. отримав лист від 07.12.2009р. №38748/10/08-03/2-12 про результати розгляду скарги.
Так, 20.01.2010р. від СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську позивачем отримана перша податкова вимоги від 14.01.2010р. №1-3 на суму 29527грн.19коп. (а.с.17).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 38747/10/08-03/2-12 від 07.12.2009 р., позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду з відповідною позовною заявою.
Вказаний позов розглянуто Дніпропетровським окружним адміністративним судом в межах справи № №2а-949/10/0470.
Адміністративний позов ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (до заміни правонаступником) про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги № 1/3 від 14.01.2010 року СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську розглянутий Дніпропетровським окружним адміністративним судом в межах справи № №2а-1843/10/0470.
09.03.2010р. позивачем одержано другу податкову вимогу від 22.02.2010р. №2/8 на суму 29527грн.19коп. (а.с.18) та акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 22.02.2010р. №1/00374048.
На погоджуючись з винесеною відповідачем другою податковою вимогою позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що фактично друга податкова вимога винесена з порушенням норм чинного законодавства. А саме, позивачем здійснені відповідні дії щодо узгодження суми податкового зобов'язання з пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті та штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, які не є податковими зобов'язаннями.
Позивач стверджує, що підставою для направлення відповідачем спірної податкової вимоги є акт перевірки №1916-08-03/2-00347048 від 24.11.2009 року на підставі якого винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.12.2009р. №0001238822/0 у розмірі 29527грн.19коп.
Так, позивач звертає увагу, що не погоджуючись з прийнятим рішенням звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування прийнятого СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську зазначеного рішення, оскільки висновки податкового органу щодо порушення строків розрахунків по імпортним операціям є необґрунтованими, відповідачем не вірно визначено подію, що завершує імпортні операції, а відтак неправомірно застосовано штрафні санкції за порушення вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Також, позивач посилається, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2011р. у справі №2а-949/10/0470 позовні вимоги задоволено, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій визнано протиправним та скасовано. Крім того, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011р. у справі №2а-949/10/0470 вищезазначену постанову залишено без змін.
Отже, позивач стверджує, що прийняте СПДІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.12.2009р., яке є підставою для прийняття відповідачем другої податкової вимоги від 22.02.2010р. №2/8 у даній справі, визнано протиправним та скасовано судом при розгляді справи №2а-949/10/0470.
Крім того, позивач звертає увагу, що взагалі лише 14.01.2010р. отримав у відповідача лист №669/10/08-03/2-12 від 14.01.2010р., в абзаці 3 якого зазначено: «СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську 07.12.2009р. направлено ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» рекомендоване поштове відправлення з повідомленням про вручення, а саме лист від 07.12.2009р. №38748/1008-03/2 щодо розгляду заперечення до акту перевірки та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.12.2009р. №38747/10/08-03/2-12». До листа №669/10/08-03/2-12 від 14.01.2010р. відповідачем також була додана засвідчена копія рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.12.2009р. №38747/10/08-03/2-12.
Таким чином, позивач вважає дії податкового органу щодо винесення другої податкової вимоги від 22.02.2010р. №2/8 протиправними, а вказану вимогу такою, що підлягає скасуванню.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що вимога позивача не підлягає задоволенню, а доводи, наведені в адміністративному позові, не ґрунтуються на вимогах законодавства України.
В обґрунтування заперечень посилається на те, що здійсненою перевіркою позивача правомірно встановлено порушення ним вимог законодавства, про що складено акт №1916-08-03/2-00347048 від 24.11.2009 року та на підставі акту винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.12.2009р. №0001238822/0 (№38747/10/08-03/2-48).
Рішення направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, а саме: лист від 07.12.2009р. №38747/10/08-03/2-12 щодо розгляду заперечень до акту перевірки разом із рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідач зазначає, що відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом ДПА України від 03.07.2001р. №226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001р. №595/5786, податкові вимоги формуються в автоматичному режимі на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом ДПА України від 02.04.1999р. №174 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.05.1999р. №304/3597.
Тобто, відповідач вважає, що враховуючи вищевикладене, 14.01.2010р. СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську була сформована перша податкова вимоги №1/3 та, оскільки позивачем у встановлені строки сума податкового боргу сплачена не була, податковим органом винесена друга податкова вимога від 22.02.2010р. №2/8 на суму 29527грн.19коп.
Таким чином, у зв'язку з вищевикладеним, на думку відповідача, слід відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимог від 22.02.2010р. №2/8.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до п.1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.
Пунктом 2 Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення правовідносин.
Згідно ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни
У відповідності до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на момент виникнення правовідносин, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно п.п.1.2., 1.4., 1.5. ст.1 вказаного Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання; штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Так, згідно пп. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
З аналізу вищевикладених норм слідує, що податкові вимоги, в тому числі з відомостями про нарахування пені і штрафних санкцій, можуть надсилатись платникам податків лише при наявності фактів узгодження та несплати суми податкового зобов'язання.
Вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлений ст. ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування", в яких пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства України не передбачені, тобто останні не є податковими зобов'язаннями.
Таким чином, органи державної податкової служби не вправі надсилати платникам податків податкові вимоги на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" про сплату пені, передбаченої ч.1 ст.4 Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Отже, право державних податкових інспекцій за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства передбачене чинним законодавством.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно вимог ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2011р. у справі №2а-949/10/0470 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011р. у справі №2а-949/10/0470 щодо скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.12.2009р. №38747/10/08-03/2-12, набрали законної сили на час розгляду даної адміністративної справи.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2010р. по справі №2а-1843/10/0470, залишеною в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, визнано протиправною та скасовано першу податкову вимогу № 1/3 від 14.01.2010 року СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську. Постанова набрала законної сили 16.03.2012 р.
Оспорювана друга податкова вимога №2/8 від 22.02.2010р. прийнята на підставі рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 38747/10/08-03/2-12 від 07.12.2009 р., яке скасоване рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, доводи позивача підтверджені матеріалами справи, а висновки відповідача не відповідають нормам податкового законодавства, що є підставою для задоволення позову повністю.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу - Приватному акціонерному товариству «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» судові витрати у розмірі 03грн.40коп., сплачені платіжним дорученням №112 від 16.03.2010р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання недійсною другої податкової вимоги №2/8 від 22.02.2010р. - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати другу податкову вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби №2/8 від 22.02.2010р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (49800, м.Дніпропетровськ, вул.Молодогвардійська, буд.1, код ЄДРПОУ 00374048) 3грн.40коп. (три грн. 40коп.) судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 23.08.2012 р.
Суддя Г. В. Потолова
Судове рішення № 33380191, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 03.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3810/10/0470. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: