Постанова № 33379904, 04.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2013 року № 813/6455/13-а

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Сасевича О.М.,

з участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

за участю сторін:

представників позивача Ляхович М.В., Горбової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області до Державного підприємства дослідного господарства «Львівське» Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2013 року управління Пенсійного фонду України в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області (надалі -УПФУ в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства дослідного господарства «Львівське» Національної академії аграрних наук України (надалі - ДП ДГ «Львівське» НААН України, Підприємство) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені в сумі 253 865,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач, який відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску, всупереч вимог статті 6 вказаного Закону не сплатив у передбачений законом строк єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в зв'язку з чим до Підприємства були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня.

Ухвалою судді від 21 серпня 2013 року провадження у даній адміністративній справі відкрито.

Згідно ухвали судді від 21.08.2013 року, позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві. Просили суд позов задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомив. У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду також не надходило.

Суд вважає, що вжив передбачені законодавством заходи з метою забезпечити участь відповідача (представника) у розгляді справи та надати йому можливість висловити свою правову позицію з приводу заявленого позову, якою він, у підсумку, так і не скористався.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Так, на підставі вимог ст.ст.71, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом ухвалено проводити розгляд справи за наявними у ній доказами без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI (далі - Закон №2464-VІ), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 ст.4 Закону №2464-VІ, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Судом встановлено, що ДП ДГ «Львівське» НААН України є юридичною особою і відповідно до ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», є платником єдиного соціального внеску.

Як платник єдиного внеску, відповідач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі, як це передбачено п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно ст.9 Закону №2464-VI, єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у п.1 ч.1 ст.4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому п.1 ч.1 ст.4 цього Закону, - календарний рік.

Обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у п.п.2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 ч.1 ст.4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у п.1 ч.1 ст.4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Єдиний внесок, що відповідно до цього Закону підлягає сплаті із сум виплат за період з дня виникнення у платника відповідного зобов'язання до дня включення територіальним органом Пенсійного фонду даних про такого платника до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, сплачується (стягується) на загальних підставах відповідно до цього Закону за зазначений період.

Станом на день розгляду спору за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з жовтня 2012 року по травень 2013 року у розмірі 214 825,99 грн., що підтверджується звітами про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України що підлягають сплаті, в яких Підприємство самостійно визначило суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті та розрахунком боргу платника єдиного внеску за вказаний період.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно ч.10 та ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Із матеріалів справи, зокрема, вбачається, що внаслідок несвоєчасної сплати (несвоєчасне перерахування) відповідачем єдиного внеску на підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», УПФУ в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області винесено наступні рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску: №1097 від 05.11.2012 року на суму 11 245,98 грн., №1230 від 25.12.2012 року на суму 9 527,24 грн., №110 від 19.02.2013 року на суму 764,19 грн., №117 від 19.02.2013 року на суму 2,60 грн., №278 від 14.03.2013 року на суму 1 332,75 грн., №279 від 14.03.2013 року на суму 2 097,43 грн., №531 від 12.06.2013 року на суму 14 069,40 грн.

Зазначені рішення були отримані уповноваженою особою Підприємства, що підтверджується його розпискою на копіях повідомлень про вручення поштових відправлень, доказів їх оскарження або скасування відповідачем не надано.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

На виконання вимог ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» УПФУ в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області було направлено відповідачу вимоги про сплату боргу, а саме: №Ю-909 від 03.12.2012 року на суму 33 695,73 грн., №Ю-1 від 02.01.2013 року на суму 33 430,28 грн., №Ю-56 від 01.02.2013 року на суму 24 341,39 грн., №Ю-240 від 01.03.2013 року на суму 16 852,43 грн., №Ю-290 від 01.04.2013 року на суму 26 646,95 грн., №Ю-313 від 08.05.2013 року на суму 28 339,68 грн., №Ю-588 від 03.06.2013 року на суму 29 444,59 грн., №Ю-609 від 01.07.2013 року на суму 22 074,94 грн.

В матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем зазначених вимог. Разом з тим, сторонами у справі не надано доказів оскарження вимог про сплату боргу до органів Пенсійного фонду чи до суду.

Згідно абз.7 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Станом на день розгляду спору заборгованість по сплаті єдиного внеску за період з жовтня 2012 року по травень 2013 року, штрафних санкціях та пені у загальній сумі 253 865,54 коп. відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, беручи до уваги те, що суми недоїмки до Пенсійного фонду України відповідач у встановлені законодавством строки у повному обсязі не сплатив, наявність у нього заборгованості у сумі 253 865,54 грн. підтверджена наявними в матеріалах справи доказами, позовних вимог ДП ДГ «Львівське» НААН України не спростовано, письмових заперечень по суті заявлених вимог суду не надано, а тому, суд прийшов до висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, що є підставою для задоволення позову.

З урахуванням положень ст.94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства дослідного господарства «Львівське» Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00496923) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені в сумі 253 865 (двісті п'ятдесят три тисячі вісімсот шістдесят п'ять) грн. 54 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 вересня 2013 року.