Постанова № 33379899, 02.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2013 року Справа № 813/5509/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Щура В.Р.

представника позивача Чубак Н.В.

представника відповідача Московича А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Приватного підприємства «Констант-Плюс» про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін, -

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Галицькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Констант-Плюс» (надалі - ПП «Констант-Плюс»), в якому просить провести коригування від'ємного значення податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від д15.05.2013 р. № 0001012210 в сумі 871 697 грн., нарахування податку на додану вартість на суму 2 627 625 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0001022210, нарахування податку на прибуток на суму 3 674 603 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 15.05.2013 р. № 0001002210, нарахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у січні 2013 р. на 871 697 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 15.05.2013р. 3 0001032210.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в результаті проведення перевірки, встановлено порушення вимог податкового законодавства з боку ПП «Констан-Плюс». Порушення полягають у тому, що ПП «Констант - Плюс» у листопаді 2012 року здійснив реалізацію товарів контрагенту ПП «Електрокабельпостач» (ЄДРПОУ 30337852) за цінами, що є нижчими за звичайні. Рівень звичайних цін Позивач обґрунтовує посилаючись на інформацію, отриману від Львівської торгово-промислової палати, згідно якої, ціни на аналогічні товари на ринку є вищими ніж ті, за якими Відповідач реалізував товари ПП «Електрокабельпостач». З урахуванням рівня цін, визначеного Львівською торгово-промисловою палатою, з посиланням на норми ст. 39 Податкового кодексу України, просить суд провести нарахування відповідачу податкових зобов'язань по податку на додану вартість та по податку на прибуток, провести коригування від'ємного значення податку на додану вартість і нарахувати податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, пояснення надала аналогічні до викладеного у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, додатково зазначив, що висновки позивача щодо заниження податкових зобов'язань, через реалізацію товарів за цінами нижчими за звичайні не відповідають дійсним обставинам справи, а доводи позовної заяви зроблені без врахування усіх об'єктивних обставин. Вважає, що ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області при визначенні податкових зобов'язань по податку на прибуток та по податку на додану вартість не враховано того, що товари (ноутбуки) які ПП «Констант - Плюс» реалізовано ПП «Електрокабельпостач» мали дефекти (що підтверджено документально), а тому і ціна на них була відповідно нижчою, ніж ціни на аналогічні товари належної якості. Крім цього, вважає, що органом ДПІ неправомірно взято до уваги висновок Львівської торгово-промислової палати від 16.04.2013 року № 19-09/477, оскільки ним визначено звичайні (ринкові) ціни на нові та неушкоджені товари, що в даному випадку не може братися до уваги через те, що ноутбуки, які реалізовані ПП «Електрокабельпостач» були з дефектами. Тому, для порівняння цін товарів позивачу необхідно було визначити вартість товарів з аналогічними дефектами. Крім цього, представник відповідача наголосив на тому, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. Зокрема, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Однак, ані в актах перевірок, ані в позовній заяві такої інформації не наведено, і не проведено порівняння цін на аналогічні чи ідентичні товари. З урахуванням викладеного вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

16 квітня 2013 року органом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської області ДПС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Констант-Плюс» (код ЄДРПОУ 23270667) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. За результатами перевірки складений Акт № 363/22-10/35287031 від 16.04.2013р.

Так, на думку контролюючого органу Позивачем порушено норми п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету у листопаді 2012 р. на 2 627 925 грн., та завищено від'ємне значення податку на додану вартість за грудень 2012 р. 871 697 грн.;

У п.2 висновку Акту перевірки вказано, що Позивачем в порушення пп.135.4.1 п.135.4 ст.135 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток за ІV квартал 2012 р. на суму 3 674 603 грн.

На підставі вказаного вище Акта органом ДПІ у Галицькому районі мЛьвова Львівської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення від 15.05.2013 р.:

- № 0001002210, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 4 594 254 грн.;

- № 0001012210, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 871 697 грн.;

- № 0001022210, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 3 284 260 грн..

17 квітня 2013 року органом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської області ДПС проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПП «Констант-Плюс» (код ЄДРПОУ 23270667) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за січень-лютий 2013 року.

На підставі вказаного вище Акта органом ДПІ у Галицькому районі мЛьвова Львівської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 15.05.2013 р. № 0001032210 згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1 089 691 грн.

Не погоджуючись із вказаними вище податковими повідомленнями - рішеннями такі оскаржені в судовому порядку, тобто, вважаються відкликаними, в зв'язку з чим ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходить з наступного.

Як вбачається зі змісту актів перевірок № 363 та № 369, ПП «Констант - Плюс» у листопаді 2012 року здійснив реалізацію ПП «Електрокабельпостач» товарів (ноутбуків у кількості 4800 шт.) за цінами, які не відповідають ринковим цінам.

Судом встановлено, що відповідно до договору поставки № КП-0110 від 01.10.2012 року ПП «Констант - Плюс» (Постачальник) реалізовано ПП «Електрокабельпостач» (Покупець) товари (ноутбуки в кількості 4800 шт.) на загальну суму 3 915 590,40 грн., в т.ч. ПДВ 652 598,40 грн. (за ціною 679,79 грн. без ПДВ за один ноутбук). Реалізація відбулася на підставі видаткових накладних: № РН-00000033 від 22.11.2012 року та № РН-00000032 від 23.11.2012 року.

Відповідно до умов вказаного договору, місцем поставки є склад Постачальника (м. Львів, вул. Персенківка, 72), тому згідно пояснень представника Відповідача, реалізація товарів проводилася за рахунок (засобами) Покупця. Приймання товарів відбувалося посадовою особою ПП «Електрокабельпостач» Леонченков А.Є. на підставі довіреності на приймання ТМЦ № ЕЛ-10111 від 01.11.2012 року, про що свідчить підпис та печатка у видаткових накладних. По факту поставки товарів ПП «Констант - Плюс» виписано податкові накладні:

- № 7 від 22.11.2012 року на загальну суму 2 308 566,84 грн., в т.ч. ПДВ 384 761,14 грн.;

- № 8 від 23.11.2012 року на загальну суму 1 607 023,56 грн., в т.ч. ПДВ 267 837,26 грн.

За придбані товари ПП «Електрокабельпостач» здійснив часткову оплату у розмірі 915 963,16 грн.

Позивач, на підтвердження факту невідповідності ціни реалізації товарів по вказаній спірній господарській операції надав суду відповідь Львівської торгово-промислової палати від 16.04.2013 року № 19-09/477, згідно якої вбачається, що фактична вартість товарів (ноутбуків) становить 20 761 095,00 грн. На підставі такої інформації Позивач зробив висновок про розміри податку на прибуток та податку на додану вартість, які просить нарахувати Відповідачу.

Суд встановив, що товар, який Відповідач реалізував ПП «Електрокабельпостач» був придбаний ПП «Констант - Плюс» у Підприємства зі 100% іноземною інвестицією «Монблан» у листопаді 2012 року у відповідності до умов договору поставки № 1-01/11 від 01.11.2012 року на підставі видаткової накладної № 28/85663 від 20.11.2012 року та податкової накладної № 10061 від 20.11.2012 року на загальну суму 3 896 064,00 грн., в т.ч. ПДВ 649 344,00 грн.. Доставка товару від Підприємства зі 100% іноземною інвестицією «Монблан» до ПП «Констант - Плюс» відбувалася відповідно до CMR перевізником «Transexpres» (Республіка Польща).

При придбанні товарів ПП «Констант - плюс» у Підприємства зі 100% іноземною інвестицією «Монблан», представниками обидвох підприємств було складено акт про невідповідність поставленого товару умовам поставки від 20.11.2012 року. Вказаним актом Сторонами встановлено наявність дефектів товарів (ноутбуків) - наявність пошкодження близько 3% пікселів на екранах. Відповідно до пояснень представника Відповідача, ПП «Констант - Плюс» не заперечило щодо придбання товарів із вказаним дефектами, оскільки умови поставки (як здійснювалася за рахунок Продавця) та ціна товарів були прийнятними.

Як вбачається з наданих Відповідачем документів, Підприємство із 100% іноземною інвестицією «Монблан» придбано вказані товари у нерезидента «KAILASH TRADE 11 LLP» (Великобританія) і ввезено їх на митну територію України на підставі вантажно - митної декларації № 100200000/2012/592124 від 19.11.2012 року, а ціни, за якими ПП «Констант - Плюс» придбано товари у Підприємство із 100% іноземною інвестицією «Монблан» не були нижчими за їх митну вартість.

Як стверджує представник Відповідача, при подальшій реалізації вказаних дефектних товарів ПП «Електрокабельпостач», ПП «Констант - Плюс» визначено їх вартість з урахуванням наявних дефектів, враховано попит на дані товари та можливість їх збуту. При цьому, ПП «Констант - Плюс» при реалізації дефектних товарів ПП «Електрокабельпостач» здійснив націнку та отримав прибуток від вказаної спірної операції.

Крім цього, відповідач надав суду висновок Львівської торгово - промислової палати від 10.04.2013 року № 19-09/444, в якому зазначено, що пошуком інформації по вартості товару некондиційного (перелік пошкоджень згідно з «Актом про невідповідність поставленого товару умовам поставки») на ринку України станом на дату оцінки пропозицій не виявлено».

Методи визначення та порядок застосування звичайних цін встановлено статтею 39 ПК України. Відповідно до пункту 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК України, стаття 39 цього Кодексу набирає чинності з 01.01.2013 р., а за п. 8 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень до 01.01.2013 р. для визначення звичайної ціни застосовується п.1. 20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.

Враховуючи обставини справи та час здійснення спірних господарських операцій з продажу ПП «Констант - Плюс» товарів контрагенту ПП «Електрокабельпостач» (листопад 2012 року), у даній ситуації підлягають застосуванню норми п.1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до 1.20.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Як передбачено п. 1.20.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 1.20.2. Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідно до п.1.20.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Відповідно до наданого Відповідачем висновку Львівської торгово - промислової палати від 10.04.2013 року № 19-09/444 вбачається неможливість компетентного органу визначити ринкову вартість некондиційного товару - ноутбуків з дефектами.

Суд вважає за неможливе нарахування податкових зобов'язань з посиланням на висновок Львівської торгово - промислової палати від 16.04.2013 року № 19-09/477, яким наданий Позивачем, оскільки даним висновком враховано ціни на ринку України на товари, які хоча і є ідентичними по марках і характеристиках, однак зроблений без врахування дефектів товарів, які і вплинули на формування їх ціни.

Позивач не надав суду інших доказів, якими б обґрунтував невідповідність вартості проданих товарів ринковим (звичайним) цінам. Зокрема, ні в актах перевірок, ані в ході судового розгляду справи Позивач не надав суду інформації про укладені на момент продажу таких товарів договорів з ідентичними товарами у співставних умовах, не наведено порівняння цін на аналогічні чи ідентичні товари.

Враховуючи норми податкового законодавства, неможливість визначення ціни на товари (ноутбуки) з дефектами не дає Позивачу підстав нараховувати податкові зобов'язання на підставі відомостей про непошкоджені ідентичні товари.

Відповідно до абз. 3 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що товари, які були предметом спірної господарської операції були імпортовані на митну територію України, а в подальшому реалізовані за ціною, яка не є нижчою за митну вартість.

Як передбачено п. 1.20.8. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги те, що Позивач не надав суду достатніх доказів того, що ПП «Констант - Плюс» у листопаді 2012 року здійснив реалізацію товарів контрагенту ПП «Електрокабельпостач» за цінами, що є нижчими за звичайні, не надав інформації про укладені на момент продажу таких товарів договорів з ідентичними товарами у співставних умовах, не навів порівняння цін на аналогічні чи ідентичні товари, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин, не може вважатися доведеним податковим органом той факт, що ціна товарів, є нижчою за звичайні ціни. А виходячи із положень п.п. 1.20.1 п. 1.20 ст.1 «Про оподаткування прибутку підприємств», необхідно вважати, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Таким чином, реалізація товару (ноутбуків з дефектами) позивачем відбувалася за цінами, які існували на ринку в момент укладання контракту.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що податковим органом не доведено факт, що ціна товарів, є нижчою за звичайні ціни. Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 09 вересня 2013 року.

Суддя (підпис) Мричко Н.І.

З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили

Суддя Мричко Н.І.