Ухвала суду № 33379732, 18.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2013 р.

справа № 0870/2665/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

>за участю секретаря судового засідання: Стельмашовій Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Концерн "Міські теплові мережі" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року у справі № 0870/2665/12 за позовом Концерн "Міські теплові мережі" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення рішення 31423 від 30.09.2005 №0001752302/0.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятого відповідачем рішення та висновку відповідача щодо неправомірного формування податку на додану вартість, оскільки позивач має всі первинні документи, а податковий кредит було сформовано відповідно до норм чинного законодавства.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 травня 2012р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з’явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, що дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 196 КАС України та у зв’язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем була проведена виїзна планова комплексна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача.

За результатами даної перевірки було складено акт ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 19.09.2005 № 163/23-32121458 «Про результати виїзної планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Концерном «Міські теплові мережі» за період з 01.10.2003 по 31.03.2005 з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.08.2002 по 31.03.2005».

Актом перевірки, встановлено, що підприємство у липні 2004 включило до складу податкового кредиту податку на додану вартість у сумі 370 392, 00 грн. з товару отриманого від Закритого Акціонерного Товариства «Нікопольський ливарний завод» на загальну суму 2 222 352 грн., який частково залишився не сплаченим з листопада 2004 на загальну суму 1 849 020 грн. у.т.ч. ПДВ на суму 308 170 грн., в порушення пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

До такого висновку перевіряючи прийшли за результатами перевірки взаємовідносин позивача та ЗАТ «Нікопольський ливарний завод» та ТОВ «Промексімгруп».

На підставі акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення 31423 від 30.09.2005р. № 0001752302/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 462 255, 00 грн., в т.ч. 308 170, 00 грн. - основний платіж та 154 085, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження скарга позивача була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 31423 від 30.09.2005 № 0001752302/0 без змін.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ встановлено, що підприємством Концерн «Міські теплові мережі» придбано заслонки пічні для термообробки лиття та поковок у загальній кількості 184 шт. у ЗАТ «Нікопольський ливарний завод» у липні 2004 року, згідно договору купівлі-продажу №2710-03/п від 27.10.2003.

Відповідно матеріалам справи, 27.10.2003 між Концерном «Міські теплові мережі» та Закритим акціонерним товариством «Нікопольський ливарний завод» був укладений договір купівлі-продажу № 2710-03/п.

Концерном «Міські теплові мережі» у період 2003 по 2004 роки було оприбутковано 3086 шт. виробів на загальну суму 56 351 671, 20 грн. (у т.ч. ПДВ 9 391 945,20 грн.) згідно накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей в кількості 11 шт.

Розрахунок за товар проведений на загальну суму 54 502 650,00грн.

Заборгованість Концерну за договором складала в розмірі 1 849 021,20 грн., а на час розгляду справи була списана згідно наказу від 31.10.2007 №603/1 з відображенням в бухгалтерському обліку доходу.

Проте відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу № 2710-03/п від 27.10.2003, сторони дійшли згоди, що покупець зобов`язується оплатити за товар на протязі 90 календарних днів з моменту постачання шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця або іншою формою, передбаченою чинним законодавством України.

На підтвердження отримання товару позивачем до перевірки було надано, та не спростовується сторонами накладні на відпуск ТМЦ №28-1/07/04 від 28.07.04, по податковій накладній № 280704 від 28.07.04.

Товарно-транспортна накладна на перевірку не надана, провести інвентаризацію перевіряючи не могли, оскільки позивачем було зазначено про укладення договору комісії.

Відповідно акту перевірки, 29.10.2003 був укладений Договір Комісії №20/1, згідно якого Комітент (Концерн «Міські теплові мережі») поручає Комісіонеру (ТОВ «Промексімгруп»), здійснювати для Комітента за винагороду продаж товарів.

За період з 2003 по 2004 роки Товар передавався за Актами приймання-передачі в кількості 12 шт. на загальну суму 47 582 211,30 грн. без ПДВ.

Комісіонер ТОВ «Промексімгруп» перерахував на розрахунковий рахунок Концерну «Міські теплові мережі» за період з 2003 по 2004 роки суму 45 536 581, 14 грн.

Товар, засувки печей для термообробки лиття та поковок, отримані Концерном від ЗАТ «Нікопольський ливарний завод» згідно накладної від 28.07.2004 №28-1/07/04 в кількості 184 шт. на суму 1 851 960,00 грн. без ПДВ, були передані на комісію ТОВ «Промексімгруп» згідно Акту приймання-передачі від 28.07.2004 №16/1 в кількості 184 шт. на суму 1 874 378,76 грн. без ПДВ на території франко-складу за адресою у місті Нікополь вул. К. Либкнехта, 169.

Відповідно до умов Договору ТОВ «Промексімгруп» мав протягом 90 (дев'яноста) календарних днів реалізувати переданий на комісію товар та перерахувати на розрахунковий рахунок Концерну «МТМ» отримані від реалізації грошові кошти, дані зобов'язання виконані не були, у зв'язку з чим 01.09.2005 Концерн «МТМ» звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Промексімгруп» 1 874 387,76 грн. за договором комісії.

На запит податкового органу, Нікопольська ОДПІ листом від 19.12.2005 вих.№51335/7/23-517 повідомила, що підприємство ЗАТ «Нікопольський ливарний завод» за юридичною адресою не знаходиться. Отже, підтвердити фактичне придбання позивачем вищевказаного товару у ЗАТ «Нікопольський ливарний завод» не є можливим.

У ході перевірки підтвердити фактичну наявність товару, провести інвентаризацію ТМЦ не було можливим, оскільки підприємство ТОВ «Промєксімгруп», якому переданий товар на комісію, знаходиться у розшуку.

Крім того, перевіркою було встановлено, що комісіонером (ТОВ «Промексімгруп»), на підставі договору комісії № 20/1 від 29.10.2003, було укладено зовнішньоекономічний контракт № 01 від 03.03.2004 з фірмою «ALTDORF LC Gmbh» Hessischer Hof, Friedrich-Ebert-Anlage 40, Frankfurt am Main (Німеччина).

Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України від 01.12.2005 №55/580 компанія «ALTDORF LC Gmbh» Hessischer Hof, Friedrich-Ebert-Anlage 40, Frankfurt am Main (Німеччина) в Німеччині не зареєстрована і не існує. Вказана адреса належить готелю «Hessischer Hof».

За змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: (…) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак відсутність доказів належним чином оформлених податкових накладних виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на податковий кредит з ПДВ та формування валових витрат.

Перш за все такі документи повинні бути достовірними, тобто відображати реальні події. У зв’язку із цим навіть бездоганно оформлений документ не може підтверджувати право на податковий кредит у тому випадку, якщо у ході розгляду справи буде встановлено невідповідність фактичного й задокументованого платником податків руху активів.

Таким чином колегія суду погоджується з доводами Відповідача про відсутність у Позивача належним чином оформлених первинних документів при фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентами, визначеними перевіркою та вважає правомірним визначенні відповідачем завищення позивачем податкового кредиту.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку відмовляючи у задоволенні позовні вимоги.

Таким чином доводи позивача в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Концерн "Міські теплові мережі" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року у справі № 0870/2665/12 за позовом Концерн "Міські теплові мережі" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення – рішення – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова