Постанова № 33378374, 04.09.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/3277/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПольового О.Л. при секретаріГук В.В. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Галичина" до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати прийняте відносно нього податкове повідомлення-рішення № 0000412200 від 26.03.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Галичина" з питань правомірності декларування показників декларацій (загальній та скороченій) з податку на додану вартість за листопад 2012 року, про що складено Акт перевірки № 55/22/35578572 від 01.03.2013 року. На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000412200 від 26.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 8079760,00 гривень, з яких: 6463808,00 грн.- сума грошового зобов'язання за основним платежем та 1615952,00 грн.- за штрафними санкціями.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення - рішення таким, що суперечить нормам чинного законодавства та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000412200 від 26.03.2013 року.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просять суд їх задовольнити, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, надали письмове заперечення, яке підтвердили в суді та зазначили, що складення акту перевірки № 55/22/35578572 від 01.03.2013 року та прийняття на його основі оскаржуваного податкового повідомлення -рішення було здійснено відповідно до чинного законодавства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Галичина" з питань правомірності декларування показників декларацій (загальній та скороченій) з податку на додану вартість за листопад 2012 року, про що складено Акт перевірки № 55/22/35578572 від 01.03.2013 року. За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п. «а» п.п.209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями та пункту 4.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за №1490/20228 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492 , а саме ТзОВ "Промінь Галичина" занижено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 6463808,00 грн. На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000412200 від 26.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 8079760,00 гривень, з яких: 6463808,00 грн.- сума грошового зобов'язання за основним платежем та 1615952,00 грн.- за штрафними санкціями.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням ТзОВ "Промінь Галичина" оскаржило його в адміністративному порядку, однак скарги позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Підставою для таких висновків відповідача є те, що ТзОВ "Промінь Галичина" у зв'язку з переходом на спеціальний режим оподаткування ПДВ в сфері сільського господарства в декларації з ПДВ за листопад 2012 року не здійснило коригування залишків податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до п.209.2 ст. 209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п."а"п.п.20915.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України до виробничих факторів, за рахунок яких формується податковий кредит, відносяться товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Згідно п.4.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість №1492 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. у рядку 16.2 відображається коригування, пов'язане з використанням раніше придбаних товарів/послуг, необоротних активів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів/послуг або переробними підприємствами готової продукції, а частково для виготовлення інших товарів/послуг.

Таке коригування проводиться виходячи із залишкової вартості необоротних активів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському або переробному виробництві відповідно до частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва та в інших операціях (для сільськогосподарських підприємств не нижче питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг, розрахованої відповідно до вимог пункту 209.6 статті 209 розділу V Кодексу):

а) у разі зміни напряму використання товарів/послуг, необоротних активів з іншої діяльності на діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства або на діяльність з виготовлення готової продукції переробним підприємством;

б) при реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Відповідно до п.5 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість №1492 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.2 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.3 ст. ПК України, передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - су мі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту ваступного податкового періоду.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що невикористаним є податковий кредит, який не заявлявся до бюджетного відшкодування з ПДВ та який не зменшував податкове зобов'язання з ПДВ, інших способів використання податкового кредиту ПК України не передбачено. Оскільки, позивачем податковий кредит використаний, тому висновки відповідача про заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 6463808,00 грн. є безпідставними.

Суд враховує те, що позивач керуючись п.52.1 ст.52 Податкового кодексу України подав до Державної податкової служби України запит від 29.10.2012 року № 545 з проханням надати консультацію з питання необхідності проведення коригування податкового кредиту з ПДВ та порядку його здійснення.

На запит позивача надано відповідь від 11.12.2012 року № 6886/0/61-12/15-3415-22, в якому зазначено, що після реєстрації в якості суб'єкта спеціального режиму оподаткування, підприємство повинно подавати до податкового органу за місцем реєстрації загальну та скорочену податкові декларації з ПДВ. При цьому суми податку на додану вартість, які були нараховані (сплачені) при придбанні товарів (послуг) в попередніх звітних періодах та включені до складу податкового кредиту таких попередніх звітних періодів, на дату переходу на спеціальний режим оподаткування залишаються невикористаними, мають бути розподілені на ті, які використовуються в сільськогосподарському виробництві (діяльність, на яку поширюється спеціальний режим оподаткування) та ті, які використовуються в іншій діяльності платника. Такий розподіл має бути відображений у податковій звітності платника шляхом перенесення частки податкового кредиту із загальної податкової декларації (вказується зі знаком «-» в рядку 16.2) з ПДВ до податкової декларації з ПДВ скороченої (вказується зі знаком «+» в рядку 12.2).

Також суд бере до уваги те, що 14.12.2012 року позивач подав за листопад 2012 року загальну та скорочену декларацію з ПДВ, в яких здійснило коригування у відповідності до наданої Державною податковою службою України податкової консультації, що підтверджено в акті перевірки.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені норми відповідачем не доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, а отже позовні вимоги позивача про визнання його протиправним та скасування підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись Податковим кодексом України ст.ст. 11, 99, 158 - 163, 167 і 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (Чемеровецьке відділення) № 0000412200 від 30.07.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Галичина" судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі дев'яносто чотири) гривні, шляхом безспірного списання з рахунку відповідача.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 09 вересня 2013 року

Суддя/підпис/О. Л. Польовий"Згідно з оригіналом" Суддя О. Л. Польовий