Постанова № 33378278, 05.09.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року Справа № 902/328/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.

при секретарі Сливінський О.А.

за участю представників сторін:

позивача: Обертас О.В. (довіреність №1058/1/01-10/13 від 09.07.2013 року)

відповідача: Щетинін А.С. (довіреність №б/н від 27.05.2013 року)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Фермерського господарства "Родина Щетиніних - шлях до комунізму" на рішення господарського суду Вінницької області від 15.04.13 р. у справі № 902/328/13-г (суддя - Мельник П.А.)

за позовом Комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації"

до Фермерського господарства "Родина Щетиніних - шлях до комунізму"

про стягнення 23619,23 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", 21050, м. Вінниця, вул. Кропивницького, 2 (далі - позивач) звернулось в господарський суд Вінницької області з позовною заявою (а.с. 2-5) до Фермерського господарства "Родина Щетиніних - шлях до комунізму", 23224, Вінницька область, Вінницький район, с. Майдан, відокремлена садиба за межами населеного пункту (надалі - відповідач), в якій просить стягнути борг за надані послуги по проведенню технічної інвентаризації земельної ділянки за адресою: Хутір Озерний, 1, с.Слобода Дашковецька, Вінницький район у сумі 23619,23 грн.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15 квітня 2013 року у справі №902/328/13-г позов задоволено повністю (а.с. 50-51). Стягнуто з ФГ "Родина Щетиніних - шлях до комунізму" на користь КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 23619,23 грн. основного боргу та 1720,5 грн. судового збору.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що за своєю правовою природою правовідносини, які виникли між сторонами є господарськими відносинами, які виникли з договору про надання послуг. Позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню послуг з інвентаризації земельної ділянки за адресою: Хутір Озерний, 1, с.Слобода Дашковецька, Вінницький район, Вінницька область, про що свідчить наряд на виконані роботи від 19.09.12 р.. Проте, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повної оплати наданих послуг згідно умов укладеного договору, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 23 619,23 грн., про що свідчить відсутність доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів). Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення 23 619,23 грн. заборгованості за надані послуги підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції відповідач, звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 64) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, просить рішення господарського суду Вінницької області від 15.04.2013 року у даній справі скасувати та залишити позов без розгляду повністю..

Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що справа була розглянута судом за відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про дати і час судових засідань. Також позивач стверджує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, так як ФГ "Родина Щетиніних - шлях до комунізму" просило КП "ВОО БТІ" виготовити документацію на грунтові та інші споруди, що розділяють технологічні зони для вирощування риб, які утворилися у результаті виконання робіт по поліпшенню стану земель водного фонду площею 9,8985 га, що використовуються згідно договору суборенди землі від 11.08.2011 року, а позивачем в односторонньому порядку було змінено умови зобов'язання, зокрема, збільшено площу послуги до 17,54 га. Апелянт також зазначає, що в матеріалах справи (а.с. 39), наявний акт виконаних робіт, який не відповідає вимогам п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" №996-ХІV від 16.06.1999 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25 червня 2013 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Бучинська Г.Б., суддя Дужич С.П., суддя Саврій В.А..

Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 08 липня 2013 року було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя - Бучинська Г.Б., суддя Дужич С.П., суддя Петухов М.Г..

Розпорядженням виконуючого обов'язки Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 30 липня 2013 року було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя - Бучинська Г.Б., суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу №1049/2/01-5/13 від 05.07.2013 року, а також його повноважні представники в судовому засіданні, проти апеляційної скарги заперечили, оскільки вважають, що посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, а рішення місцевого господарського суду - законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судових засіданнях та в письмових поясненнях до апеляційної скарги (а.с. 132) підтримав апеляційну скаргу. Окрім того, представник відповідача заперечив право позивача на проведення технічної інвентаризації земельної ділянки, оскільки даний вид робіт потребує спеціального дозволу.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню, виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом встановлено наступне.

Листом № 14-10-11/02 від 14.10.11 року голова фермерського господарства "Родина Щетиніних - шлях до комунізму" Щетинін С.М. звернувся до КП "ВОО БТІ" з проханням виготовити технічну документацію на ґрунтові та інші споруди, що розділяють технологічні зони для вирощування риби різних вікових категорій та видів, які утворились у результаті виконання робіт по поліпшенню стану земель водного фонду площею 9,8985 га, що використовується відповідачем відповідно до договору суборенди землі від 11.08.2010 року між ТОВ "Ремтехсільмаш" та ФГ "Родина Щетиніних - шлях до комунізму", який зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП ЦДЗК 30.09.2010 року за № 041003400047.

04.05.12 року оформлене Замовлення - зобов'язання № БТІВ 20446 для виконання укладеного 14.10.11 року Договору № 3444, згідно умов якого позивач - КП "ВООБТІ" зобов'язаний був протягом 30 днів після дати замовлення здійснити технічну інвентаризації земельної ділянки за адресою: Хутір Озерний, 1, с.Слобода Дашковецька, Вінницький район, Вінницької області, а відповідач - ФГ "Родина Щетиніних - шлях до комунізму" зобов'язаний був провести розрахунок за проведені роботи протягом 5-ти банківських днів після фактичного виконання робіт та прийняти результати такого виконання.

07.05.12 року Відповідачем був здійснений аванс по оплаті виконаних робіт в сумі 2920,33 грн., що слідує із платіжного доручення № 851606 від 07.05.12 року.

Згідно акта від 05.07.2012 року, підписаного інженером РСП №3 Паламарем І.С. та Замовником Щетиніним С.М., виконання замовлення по інвентаризації гідроспоруд переносилось до 14.09.12 р. в зв'язку з неготовністю частини об'єктів до інвентаризації.

На виконання умов укладеного договору, позивач здійснив роботи по проведенню технічної інвентаризації, про що свідчить наряд на виконані роботи від 19.09.12 року, на загальну суму 26539,56 грн. разом з ПДВ.

Згідно розписки від 27.09.12 року представник відповідача отримав три примірники актів виконаних робіт по поданому замовленню та зобов'язався повернути їх після підписання протягом п'яти днів.

З врахуванням встановлених обставин, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однак місцевий господарський суд дійшов неправильного висновку стосовно того, що за своєю правовою природою правовідносини, які виникли між сторонами є господарськими відносини, які виникають з договору про надання послуг. За своєю правовою природою договір №3444 від 14.10.2011 року укладений між сторонами є договором підряду. Ознаками договору підряду є предмет - тобто кінцевий результат (індивідуально-визначена річ, яку підрядник ще повинен виготовити - матеріали технічної інвентаризації). Визначальною ж ознакою послуг за загальним правилом є те, що вони споживаються замовником у процесі надання, тобто на момент завершення виконання відсутній результат як певний відокремлений матеріалізований об'єкт. Отже, надання послуг, на відміну від підряду, не є договором з переданням певного результату, і саме тому ст. 901 ЦК не покладає на замовника обов'язок прийняти послугу. Натомість за договором підряду відповідно до ст. 837 ЦК замовник зобов'язується саме прийняти та оплатити виконану роботу, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати цю роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В судовому засіданні 10 липня 2013 року представник ФГ «Родина Щетиніних - шлях до комунізму» підтвердив той факт, що роботи згідно договору №3444 від 14.10.2011 року Комунальним підприємством «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» виконувалися. В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що після одержання актів прийому-передачі виконаних робіт відповідач звертався до КП «Вінницьке ООБТІ» з заявами стосовно відступів від умов договору або недоліків у виконаній роботі.

Виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт згідно акта, доданого до матеріалів справи (а.с. 139), є предметом спору у даній справі.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 853 ЦК України замовний зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Стосовно доводів апелянта щодо односторонньої зміни умов зобов'язання, зокрема, самовільного збільшення КП «Вінницьке ООБТІ» площі послуги до 17,54 га, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Підставою для виконання робіт з технічної інвентаризації земельної ділянки КП "ВООБТІ" є договір №3444 від 14.10.2011 року та замовлення-зобов'язання №БТІ**20446 від 04.05.2012 року.

Згідно з замовленням - зобов'язання № БТІ**20446, підписаним директором відповідача, загальна вартість робіт визначається по їх закінченню з урахуванням фактично виконаних робіт на підставі діючого на підприємстві прейскуранту.

У відповідності до предмету договору (п.1.1) роботи замовлялись на проведення технічної інвентаризації земельної ділянки, площа якої не була визначена договором.

Відповідно до пункту 3.3. Договору остаточний розрахунок здійснюється Замовником до отримання результату виконаного замовлення після фактичного виконання робіт, що підтверджується нарядом на виконані послуги.

У жодному іншому договорі чи документі не було визначено площу, на якій необхідно провести технічну інвентаризацію, а тому доводи апелянта є безпідставними.

Роботи по інвентаризації проводилися за участю представника відповідача, що не заперечувалося відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконувалися свої зобов'язання по виконанню робіт з інвентаризації земельної ділянки за адресою: Хутір Озерний, 1, с.Слобода Дашковецька, Вінницький район, Вінницька область, про що свідчить наряд на виконані роботи від 19.09.2012 року, на загальну суму 26539,56 грн. разом з ПДВ.

Дана сума розрахована із врахуванням виконаних робіт та їх вартості, визначеної в прейскуранті, а також відображена в поясненнях, наданих представником позивача на вимогу суду (а.с.124-129).

Після виконання робіт замовнику (відповідачу у справі) було надано для підписання акт виконаний робіт (а.с. 139), який залишився непідписаним і неповернутим позивачу.

Разом з тим відповідач не виконав свого обов'язку щодо повної оплати наданих послуг згідно умов укладеного договору, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 23 619,23 грн., про що свідчить відсутність доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом першої інстанції, з висновком якого погоджується колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, встановлено що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт згідно вищезазначеного акту виконаних робіт, допустивши заборгованість. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 23 619,23 грн. заборгованості за надані послуги підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Щодо заперечень відповідача про відсутність права у позивача на здійснення робіт з інвентаризації земель. Представником БТІ надана ліцензія серії АВ № 475188, видана Державним комітетом України із земельних ресурсів, на проведення робіт з землеустрою, в т.ч. розробка технічної документації, інвентаризація земель усіх категорій.

Однак, вирішуючи питання щодо задоволення позову та приймаючи рішення у даній справі місцевий господарський суд не врахував те, що відповідач, ФГ "Родина Щетиніних - шлях до комунізму", не було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

Колегією суддів розглянуті доводи заявника скарги щодо винесення рішення господарським судом за відсутності відповідача не повідомленого належним чином про місце засідання суду та встановлено наступне.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 06 березня 2013 року порушено провадження у справі №902/328/13-г та призначено розгляд справи на 25 березня 2013 року. Ухвалою від 25 березня 2013 року розгляд справи було відкладено на 15 квітня 2013 року. Дані ухвали було направлено відповідачу за адресою: 23224, Вінницька область, Вінницький район, с.Слобода Дашковецька, хутір Озерний 1.

28 березня 2013 року Комунальним підприємством "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" до господарського суду Вінницької області було подано заяву з додатками, серед яких зазначено витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а.с. 38). В даному додатку, на запит позивача, надано витяг з ЄДРПОУ стосовно ФГ "Родина Щетиніних - шлях до комунізму", зокрема, зазначено його місцезнаходження: 23224, Вінницька область, Вінницький район, с. Майдан, відокремлена садиба за межами населеного пункту. Аналогічна адреса зазначена і у витязі з ЄДРПОУ наданого Рівненському апеляційному господарському суду представником відповідача 10.07.2013 року.

З викладеного вбачається, що матеріали справи не містять доказів повідомлення апелянта про судові засідання 25.03.2013 року та 15 квітня 2013 року; доказів отримання апелянтом копій ухвал суду від 06.03.2013р. та 25.03.2013р. про призначення засідань на 25.03.2013 року та 15 квітня 2013 року, а також доказів прийняття участі апелянтом у вказаних судових засіданнях.

Вищевказані обставини свідчать про те, що господарський суд надсилав кореспонденцію відповідачу не за його юридичною адресою зазначеною в ЄДРПОУ.

Відповідно до ст. 87 ГПК України, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді.

Відповідно до ст.ст. 55, 129 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Конституційне право на судовий захист передбачає, як невід'ємну частину такого захисту, можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні. Конституційне право на судовий захист передбачає також конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.

Згідно ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду, якщо, зокрема, справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, місцевим господарським судом розглянуто справу та прийнято рішення у відсутності представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, що є безумовною підставою для скасування рішення у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви, а у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги відповідача, судові витрати розподіляються пропорційно на сторони.

Керуючись ст. ст. 22,43, 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Родина Щетиніних - шлях до комунізму" на рішення господарського суду Вінницької області від 15.04.13 р. у справі № 902/328/13-г задоволити частково.

Рішення господарського суду Вінницької області від 15.04.13 р. у справі № 902/328/13-г скасувати.

Прийняти нове рішення. Позов задоволити.

Стягнути з Фермерського господарства "Родина Щетиніних - шлях до комунізму" (23224, Вінницька область, Вінницький район, с. Майдан, відокремлена садиба за межами населеного пункту, код 35777944) на користь Комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" (21050, м. Вінниця, вул. Кропивницького, 2, код 03338627) 23 619 грн. 23 коп. заборгованості за виконані роботи та 1720 грн. 50 коп. судового збору за розгляд позовної заяви.

Стягнути з Комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" (21050, м. Вінниця, вул. Кропивницького, 2, код 03338627) на користь Фермерського господарства "Родина Щетиніних - шлях до комунізму" (23224, Вінницька область, Вінницький район, с. Майдан, відокремлена садиба за межами населеного пункту, код 35777944) 430 грн. 12 коп. в повернення судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Вінницької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №902/328/13-г повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.