Рішення № 33378190, 09.09.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2013 р.Справа № 916/2144/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "РОСС";

до відповідача: Мале приватне підприємство "КОНТРАСТ"

про стягнення 38251,05 грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Казакова Т.В. - договір №2/30/07/2013 від 30.07.2013р.;

Від відповідача: не з"явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство "РОСС" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Малого приватного підприємства "КОНТРАСТ" про стягнення 38251,05 грн., з яких 36560,47грн. - основна заборгованість, 290,28грн. - 3% річних та 1400,30грн. - пеня. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 5000грн. - судові витрати з оплати послуг адвоката та судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1720,50грн..

Відповідач в судове засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

19.02.2008 року між Публічним акціонерним товариством «РОСС» (Постачальник) та Малим приватним підприємством «КОНТРАСТ» (Представник) був укладений договір №МД-07/08 (далі договір).

За умовами Договору Постачальник зобов'язувався систематично поставляти: холодильне абладнання (Товар), а Представник зобов'язувався приймати цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору. Згідно з п.3.1 Договору Покупець повинний оплачувати Товар, що поставляється, згідно з рахунками, виставленими Постачальником.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що за кожну поставлену партію Товару Представник здійснює передоплату в розмірі 100% у строки, вказані у рахунку.

Так, відповідно до видаткових накладних №1042421 від 24.04.2013р., №1042605 від 26.04.2013р., та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №101 від 23.04.2013р. та №102 від 23.04.2013р. відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 44 658,60грн.

28.05.2013 року відповідачем було перераховано грошові кошти в розмірі 2 286,06грн. за видатковою накладною №1042421., 17.05.2013р. було перераховано 812,07грн., а 27.05.2013р. було ховано 5000, 00 грн. за видатковою накладною №1042605.

На час подання позовної заяви залишок заборгованості за вищевказаними видатковими накладними складає 36 560,47грн.

ПАТ «РОСС» на адресу МПП «КОНТРАСТ» 21.06.2013р. направляло претензію з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 36 560,47грн. Вимога направлялась рекомендованим листом з повідомленням про вручення і була отримана відповідачем 27.06.2013 року., про що свідчить відмітка у повідомленні про вручення рекомендованого листа.

Отже, за відповідачем утворилася заборгованість перед позивачем за поставку товару у розмірі 36560,47 гривен.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України, позивач за прострочення виконання грошового зобов"язання просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 290,28грн..

Крім того, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1400,30грн..

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на підставі слідуючього:

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 36560,47 грн., яка підлягає стягненню.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, сума 3% річних складає 290,28грн., яка підлягає стягненню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1400,30рн..

Суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 1400,30грн. з наступних підстав.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Договором №МД-07/08 від 19.02.2008р. який укладений між Публічним акціонерним товариством «РОСС» та Малим приватним підприємством «КОНТРАСТ» не передбачено стягнення пені за невиконання грошового зобов'язання тому суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 1400,30грн..

При вказаних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 36850,75грн., з яких сума основного боргу складає 36560,47грн., 3% річних - 290,28грн..

Витрати по сплаті судового збору та витрати з оплати послуг адвоката віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "КОНТРАСТ" код 30365649 (65005, м. Одеса, вул. Прохорівська, 33/1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "РОСС" код 00223237 (61017, м. Харків, вул. Котлова 129) суму боргу у розмірі 36560,47грн., 3% річних у розмірі 290,28грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50грн. та витрати з оплати послуг адвоката в сумі 5000грн.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Літвінов С.В.