Рішення № 33378156, 04.09.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2013 р. Справа № 914/3032/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах є Міністерство оборони України в особі:

позивача Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", м.Івано-Франківськ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

про стягнення 21 075,59 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури Майорчак В.М. (посвідчення №011982);

від позивача Чебанова Ю.О. - представник (довіреність №267 від 14.03.2013р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Івано-Франківським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах є Міністерство оборони України в особі Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в розмірі 21 075,59 грн. Згідно із заявою про збільшення позовних вимог до стягнення заявлено 52 586,27 грн.

Ухвалою суду від 08.08.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 22.08.2013р. Ухвалою суду від 22.08.2013р. розгляд справи відкладено на 04.09.2013р. з підстав викладених в даній ухвалі.

Представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог (від 04.09.2013р. вх.№35959/13) в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" 52 586,27 грн. Представник прокуратури позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві та у заяві про збільшення позовних вимог.

Представник прокуратури позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві та у заяві про збільшення позовних вимог.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали не повідомив. Станом на 04.09.2013р. від відповідача не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 22.08.2013р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Дана ухвала надсилалась відповідачу на адресу вказану позивачем у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1. Однак відповідач був належним чином повідомлений про порушення провадження у даній справі, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №82667 0006777 6 від 09.08.2013р. - вручено 13.08.2013р. Станом на 04.09.2013р. від відповідача відзив, клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Даний спір розглядається судом в межах заяви позивача про збільшення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд,-

встановив:

Як зазначає прокурор, в результаті контрольної перевірки наявної дебіторської заборгованості в Сколівському військовому лісгоспі виявлено факт відвантаження лісгоспом ФОП ОСОБА_3 протягом 2009-2011р.р. лісопродукції, згідно нарядів та товаро-транспортних накладни на загальну суму 81 886,83 грн.

Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 проведено часткову оплату за відпущену лісопродукцію на суму 8 900,00 грн. Оплату здійснено відповідно до прибуткових касових ордерів від 31.03.2009 на суму 3900 грн. та від 04.06.2010 на суму 5000 грн.

Крім того, Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 протягом 2011 року, згідно актів виконаних робіт надано Сколівському військовому лісгоспу послуги на загальну суму 20 400,56 грн.

Керуючись ч. 2 ст. 601 ЦК України та ч. З ст. 203, ст. 202 ГК України Сколівський військовий лісгосп повідомив ФОП ОСОБА_3 про часткове зарахування однорідних зустрічних вимог за зобов'язаннями, зазначеними вище.

В результаті проведення такого зарахування станом заборгованість ФОП ОСОБА_3 перед Сколівським військовим лісгоспом за відпущену лісопродукцію становить 52 586,27 грн.

Як зазначив позивач, в добровільному порядку Відповідач зазначеної суми заборгованості не погасив, у зв'язку із чим на його адресу скеровано Сколівським військовим лісгоспом ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» вимогу за вих. №480 від 30.08.2013, яка Відповідачем залишена поза увагою.

Отже, Івано-Франківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" із позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 52 586,27 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності із ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст.205 ЦК України правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач стверджує, що протягом 2009-2011р.р. відповідачу відпущено лісопродукції, згідно нарядів та товаро-транспортних накладни на загальну суму 81 886,83 грн.

Однак судом встановлено інше, а саме як вбачається із матеріалів справи відповідачу поставлявся товар згідно наступних товаро-транспортних накладних: №003220 від 29.04.2009р. на суму 2 832,00 грн., №003219 від 28.04.2009р. на суму 3 186,00 грн., 004860 від 28.10.2009р. на суму 2 223,14 грн., №004859 від 28.10.2009р. на суму 2 145,43 грн, 004858 від 28.10.2009р. на суму 1 913,53 грн., 004979 від 03.11.2009р. на суму 2 761,28 грн., №005250 від 13.11.2009р. на суму 1 092,82 грн., 005303 від 13.11.2009р. на суму 2 060,04 грн., №005440 від 24.11.2009р. на суму 2 998,64 грн., №005441 від 24.11.2009р. на суму 1 644,07 грн., №005849 від 18.12.2009р. на суму 3 459,59 грн., №005848 від 18.12.2009р. на суму 3 250,80 грн., №005846 від 18.12.2009р. на суму 3 134,81 грн., №006339 від 30.12.2009р. на суму 3 532,85 грн., №006340 від 30.12.2009р. на суму 2 937,75 грн., №010441 від 16.12.2010р. на суму 919,97 грн., №010442 від 16.12.2010р. на суму 1 123,51 грн., №010553 від 27.12.2010р. на суму 1 909,20 грн., №010632 від 29.12.2010р. на суму 961,20 грн., №000961 від 04.05.2011р. на суму 1 371,60 грн., №000962 від 04.05.2011р. на суму 1 515,60 грн., №000971 від 05.05.2011р. на суму 2 289,60 грн., №000963 від 05.05.2011р. на суму 1 585,80 грн., №001079 від 11.05.2011р. на суму 1 441,80 грн., №001195 від 13.05.2011р. на суму 1 373,40 грн., №001462 від 25.05.2011р. на суму 1 681,20 грн., №001549 від 30.05.2011р. на суму 1 630,80 грн., №092590 від 26.07.2011р. на суму 5 736,70 грн., №092595 від 28.07.2011р. на суму 4 611,40 грн. та №092543 від 29.07.2011р. на суму 4 566,30 грн. Отже, загалом відповідно до наявних в матеріалах справи товаро-транспортних накладних відповідачу поставлено товару на суму 71 890,83 грн. Копії вищезазначених накладних містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

Відповідачем здійснено оплати за поставлену лісопродукцію на загальну суму 8 900,00 грн. Вказані оплати підтверджуються прибутковими касовими ордерами від 31.03.2009р. на суму 3 900,00 грн. та від 04.06.2010р. на суму 5 000,00 грн. Копії вказаних касових ордерів містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

Крім того, відповідачем протягом 2011 року, надано Сколівському військовому лісгоспу послуги на загальну суму 20 400,56 грн. Факт надання послуг на суму 20 400,56 грн. підтверджується актами здачі-приймання послуг, а саме від 30.01.2011р. на суму 1 475,36 грн., від 28.02.2011р. на суму 6 608,38 грн., від 31.03.2011р. на суму 9 227,59 грн., від 30.04.2011р. на суму 2 547,15 грн. та від 30.06.2011р. на суму 542,08 грн. Копії вказаних актів здачі-приймання послуг містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуто в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Згідно із ч.2 ст.601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

30.08.2012р. на адресу відповідача було позивачем надіслано вимогу про сплату заборгованості, в якій позивач повідомляє відповідача про зарахування однорідних зустрічних вимог.

В підтвердження відправки відповідачу вищевказаної вимоги позивач долучив до матеріалів справи копію опису вкладення у рекомендований лист від 30.08.2013р. Оригінал опису вкладення оглянутий в судовому засіданні.

Відповідачем вказана вимога залишена без відповіді, докази погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позивач відповідно до ст.601 ЦК України повідомив відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 52 586,27 грн. заборгованості підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути 42 590,27 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити частково.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Відповідно до ст.49 ГПК України сплату судового збору за розгляд справи у господарському суді слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 205, 509, 525, 526, 530, 601, 627, 629, 655, 712 ЦК України, ст.ст.174, 181, 193 ГК України, ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний порядковий номер НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (76014, м.Івано-Франківськ, вул.Л.РЕБЕТА, будинок 6, код ЄДРПОУ 08033772) заборгованість в розмірі 42 590,27 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний порядковий номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 393,45 грн.

4. Стягнути з Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (76014, м.Івано-Франківськ, вул.Л.РЕБЕТА, будинок 6, код ЄДРПОУ 08033772) в дохід державного бюджету України судовий збір в розмірі 327,05 грн.

5. Накази видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 09.09.2013р.

Суддя Петрашко М.М.