Рішення № 33378115, 04.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2013 р. Справа № 911/2959/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", м. Вишгород

про стягнення 24651,62 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (надалі відповідач) про стягнення 24651,62 грн. у порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем обов'язків, покладених на останнього умовами страхового полісу серії АВ №2753816 у частині відшкодування завданих страхувальником - Заславською А.Л.., збитків у розмірі 24651,62 грн., заподіяних у результаті здійснення останньою ДТП.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2013 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 04.09.2013 р.

18.08.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подала заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшує ціну позову на суму франшизи у розмірі 1000,00 грн. до 23651,62грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд

встановив:

28 жовтня 2011 року між ПАТ "СК "Українська страхова компанія" та громадянкою Комарницькою Ларисою Степанівною було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-1702-11-2211, а саме: автомобіля "Ford Kuga" 2011 року випуску.

Відповідно до умов зазначеного договору страхова сума становить 273800,00грн., франшиза за умови перебування за кермом в момент настання ДТП особи, яка не відповідає вимогам згідно з п. 11.5. частини 1 договору (стаж осіб, допущених до керування застрахованим ТЗ на законних підставах від 10 років) 2 % від страхової суми, тобто 5476,00 грн.

07 липня 2012 року на перехресті вул. Островського та вул. Стадіонної в м. Києві, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Seat" д/н АА8165НР, за кермом якого перебувала Заславська А.Л. та автомобіля "Ford Kuga", державний номер АА9075КТ за кермом якого перебував Комарницький А.І.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль "Ford Kuga", державний номер АА9075КТ.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 31.07.2012 р. (копія у матеріалах справи) встановлено, що у скоєнні ДПТ винна Заславська А.Л., водій автомобіля "Seat" д/н АА8165НР.

07.07.2012 р. у встановленому законом порядку Комарницька Л.С. звернулася до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

19 липня 2012 року позивачем на підставі рахунку ТОВ "Віннер Автомотів" №1001952 від 19.07.2012 р. було складено страховий акт №ДККА-18440 та розрахунок суми страхового відшкодування відповідно до якого розмір страхового відшкодування становить 24651,62 грн.

Як зазначено вище, відповідно до умов договору добровільного страхування франшиза за умови перебування за кермом в момент настання ДТП особи, яка не відповідає вимогам згідно з п. 11.5. частини 1 договору (стаж осіб, допущених до керування застрахованим ТЗ на законних підставах від 10 років) становить 2 % від страхової суми, тобто 5476,00 грн.

Як вбачається з належним чином завіреної копії посвідчення водія Комарницького А.І. (особа, яка перебувала за кермом застрахованого автомобіля) останнім було отримано право на керування транспортними засобами категорії "В" 12.11.2011 р., тобто водійський стаж Комарницького А.І. транспортними засобами категорії "В" становить менше 10 років.

Згідно із частиною вісімнадцятою ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

З огляду на вищевказане, позивач мав сплатити за договором добровільного страхування, за виключенням франшизи у розмірі 5476,00 грн., 19175,62 грн.

Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №28-1702-11-2011 від 28.10.2011р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування ТОВ "Віннер Автомотів" (особі, яка здійснювала відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля "Ford Kuga", що підтверджується актом виконаних робіт №60028742 від 13.08.2012 р. на суму 24651,62 грн.) у розмірі 24651,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.07.2012 р. № 8314.

Таким чином, позивачем при здійсненні розрахунку страхового відшкодування та його здійснення не було зменшено суму страхового відшкодування на суму франшизи, згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №28-1702-11-2011 від 28.10.2011р.

Судом встановлено, що відповідно до полісу серії АВ №2753816 від 06.02.2012р. цивільно-правова відповідальність Заславської А.Л. на момент здійснення ДТП була застрахована ТДВ "СК "Провіта" (копія полісу у матеріалах справи). Відповідно до умов полісу, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50000,00грн., при цьому франшиза складає 1000,00 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

12.10.2012 р., з метою досудового врегулювання спору, позивач скерував на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування у порядку регресу в розмірі 24651,62 грн.

Проте, з огляду на встановлені вище судом обставини, сума страхового відшкодування у порядку регресу з вимогою щодо сплати якої позивач мав право звернутися до відповідача становить 18175,62 грн. (24651,62 грн. - 5476,00 грн. - 1000,00 грн.18175,62 грн., де 24651,62 грн. - вартість відновлювального ремонту автомобіля, 5476,00 грн. - франшиза за договором добровільного страхування, 1000,00 грн. - франшиза за страховим полісом).

Станом на дату судового засідання вказана вимога позивача у частині сплати 18175,62 грн. залишена відповідачем без належного реагування, доказів іншого відповідачем суду не надано.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати коштів позивачу у сумі 18175,62 грн. у порядку регресу.

Вказана заборгованість визнана присутнім у судовому засіданні представником відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, відповідно до приписів ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві лише витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням його фізичного зносу.

Як визначено в ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами частини першої ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" вказано, що вирішуючи спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (стаття 1188 ЦК України). Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеню вини.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення з відповідача 18175,62 грн. (при загальному розмірі заявлених вимог 23651,62 грн.) страхового відшкодування у порядку регресу, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7; код ЄДРПО України - 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, Солом'янський район, вул.Івана Федорова, буд. 32-А; код ЄДРПО України - 30859524) - 18175 (вісімнадцять тисяч сто сімдесят п'ять) гривень 62 коп. страхового відшкодування у порядку регресу та 1322 (одну тисячу триста двадцять дві) гривні 16 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.09.2013 р.

Суддя А.В. Лопатін