Постанова № 33376810, 21.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2013 р. Справа №801/6382/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

колегії суддів: головуючого судді - Кисельової О.М.,

суддів: Кащеєвої Г.Ю., Ольшанської Т.С.,

при секретарі судового засідання - Слабун О.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представників: Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України - Попова М.В.,

Міністерства оборони України - Андросенко А.В.,

військової частини А 2320 - Андросенко А.В.,

Прокуратури Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері - Рибкіна О.Ю.,

Генеральної прокуратури України - Рибкіна О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Міністерства оборони України, Прокуратури Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України, Генеральної прокуратури України,

треті особи - військова частина А 2320, заступник Міністра оборони України, військовий прокурор Військово-морських сил України, військовий прокурор Сімферопольського гарнізону , військова частина А 1346,

про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Міністерства оборони України з позовом про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом заступника МОУ від 30.08.2007 року №167 його було звільнено в запас на підставі положень п.п. "г" п. 63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) ЗСУ, у зв'язку зі скороченням штатів. На підставі цього наказу наказом військового прокурора ВМС України №16 від 03.10.2007 року та наказом військового прокурора Сімферопольського гарнізону №163 від 04.10.2007 року його було звільнено з посади військового прокурора Сімферопольського гарнізону, з визначенням підстав - в зв'язку зі скороченням штатів та реформуванням у ЗС України.

Вважає, що скорочення штатів у військовій прокуратурі Сімферопольського гарнізону та у підпорядкованих прокуратурах ВМС України не було, оскільки п. 2 наказу військового прокурора ВМС України №16 від 03.10.2007 року на посаду помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону, з якого його звільнили, було призначено випускника Національної юридичної академії України.

Жодним положенням діючого законодавства України не встановлено, що у разі проведення реформування Збройних Сил України за таких підстав у запас звільняються працівники військової прокуратури, хоча вони є військовослужбовцями.

Просить визнати наказ заступника Міністерства оборони України №167 від 30.08.2007 року в частині його звільнення незаконним та скасувати; визнати наказ військового прокурора ВМС України №16 від 03.10.2007 року незаконним та скасувати; визнати наказ військового прокурора Сімферопольського гарнізону №163 від 04.10.2007 року незаконним та скасувати; зобов'язати Міністерство оборони України поновити його на військовій службі та укласти контракт строком на 5 років; зобов'язати військового прокурора ВМС України та військового прокурора Сімферопольського гарнізону поновити його на посаді помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону з поновленням відповідних окладів; зобов'язати командира військової частини А2320 виплатити йому недоплачену сум грошового забезпечення в розмірі 37260,3 грн., в зв'язку з незаконним звільненням за період з 04.10.2007 року по теперішній час, а також зобов'язати дану виплату провести з урахуванням змін у розмірі грошового забезпечення військовослужбовців Міністерства оборони України відповідно до нормативно-правових актів України у той же період; визнати заподіяння йому моральної шкоди незаконними рішеннями посадових осіб Збройних Сил України такою, що підлягаю відшкодуванню у передбачуваному розмірі 50 тис. грн.., зобов'язавши виплатити суму, визнану судом.

Ухвалою суду від 09.08.2013 року прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог у справі, в якій позивач просить:

- визнати за ним збереження всіх прав, передбачених законодавством України про проходження військової служби в органах прокуратури України до набрання чинності рішенням суду по дані справі;

- визнати його поновленим на військовій службі та на посаді помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону ВМС України з одночасним визнанням його звільнення з військової служби та з посади помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону ВМС України в зв'язку зі скороченням штату з моменту набрання чинності рішенням по даній справі;

- зобов'язати відповідачів відшкодувати йому розмір грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу з моменту звільнення (з 04.10.2007 року) по день набрання чинності рішенням суду по даній справі із розрахунку 111,2065 грн./день, при нарахуванні якої відняти суму щомісячної матеріальної допомоги з безробіття, отриманої у період з листопада 2007 року по листопад 2008 року;

- зобов'язати відповідачів негайно провести виплату середньомісячного розміру грошового забезпечення в сумі 3336 грн. 20 коп.;

- визнати заподіяння йому моральної шкоди незаконними рішеннями суб'єктів владних повноважень , що належить відшкодуванню в передбачуваному розмірі 50000,00 грн. та стягнути встановлену суму моральної шкоди з відповідачів.

Ухвалою суду від 21.08.2013 року прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог у справі, в якій він просить:

- зобов'язати Міністерство оборони України поновити його на військовій службі з поновленням відповідного грошового забезпечення з моменту звільнення до набрання чинності рішенням суду;

- зобов'язати Генеральну прокуратуру України включити його до резерву Генеральної прокуратури України до вирішення питання пор його звільнення з військової служби, з поновленням грошового забезпечення відповідного посади помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону ВМС України з моменту звільнення до набрання чинності рішенням суду;

- визнати його звільненим з військової служби та з посади помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону ВМС України в порядку, передбаченому п/п «г» п. 63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом президента України №1053/2001 від 07.11.2001 року, в зв'язку з скороченням штатів з моменту набрання чинності судовим рішенням;

Ухвалою суду від 21.08.2013 року позовні вимоги в частині зобов'язання Міністерства оборони України укласти з позивачем контракт строком на 5 років; зобов'язання військового прокурора ВМС України та військового прокурора Сімферопольського гарнізону поновити його на посаді помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону з поновленням відповідних окладів; зобов'язання командира військової частини А2320 виплатити йому недоплачену сум грошового забезпечення в розмірі 37260,3 грн., в зв'язку з незаконним звільненням за період з 04.10.2007 року по теперішній час, а також зобов'язання дану виплату провести з урахуванням змін у розмірі грошового забезпечення військовослужбовців Міністерства оборони України відповідно до нормативно-правових актів України у той же період залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 25.07.2013 року проведено заміну раніше залучених до участі у справі відповідачів по справі. Військову прокуратуру Військово-морських сил України замінено її правонаступником - прокуратурою Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері.

Військову прокуратуру Сімферопольського гарнізону Військово-морських сил України замінено її правонаступником - Сімферопольською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України.

Ухвалою суду від 25.07.2013 року також залучено до участі у справі в якості відповідача Генеральну прокуратуру України

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, які викладено у позові.

Представники Генеральної прокуратури України, Прокуратури Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України в судовому засіданні проти позову заперечували, пояснивши, що оскільки позивача було звільнено наказом Міністра оборони України , то довід позивача про те, що поновлення його на рівній посаді не врегульоване нормами спеціального (військового) законодавства не відповідає дійсності, а тому позовна вимога про визнання його звільненим з військової служби з моменту набрання рішенням чинності задоволенню не підлягає. Неможливість поновлення колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 на тій же посаді, які вій обіймав до звільнення не означає неможливість поновлення його на рівнозначній посаді в межах Збройних Сил України.

Щодо відшкодування позивачу розміру грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу з моменту звільнення по день набрання чинності рішенням по справі, то приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 в першу чергу був військовослужбовцем і тільки маючи офіцерське звання та вищу юридичну освіту був відряджений до органів прокуратури України, то з норм законодавства України слідує, що у випадку задоволення позовних вимог позивача про поновлення його на військовій службі саме Міністерство оборони України повинно виплатити йому грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Позивачем не надано жодних доказів в підтвердження його позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Представник Міністерства оборони України та військової частини А 2320 в судовому засіданні проти позову заперечував, пояснивши, що позивача, який займав посаду помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону ВМС України, будучи військовослужбовцем відповідно до Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України було звільнено за п.п. "г" п.63 (за скороченням штатів) у зв'язку з реформуванням ЗС України. На підставі цього наказу було винесено наказ військового прокурора ВМС України №16 від 03.10.2007 року та наказ військового прокурора Сімферопольського гарнізону №163 від 04.10.2007 року

Треті особи в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представників сторін та третьої особи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом Міністра Оборони України від 31.12.2001року №030 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади у ЗС України та відряджено з залишенням на військовій службі до Генеральної прокуратури України.

Наказом військового прокурора ВМС України від 13.03.2002року №14 ОСОБА_1 призначено на посаду слідчого військової прокуратури Севастопольського гарнізону ВМС України.

Наказом військового прокурора ВМС України від 13.11.2002р. №33 ОСОБА_1 призначено на посаду старшого слідчого військової прокуратури Сімферопольського гарнізону ВМС України.

В березні 2004року наказом №8 військового прокурора ВМС України позивача призначено на посаду помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону ВМС України.

Наказом заступника Міністра оборони України від 30.08.2007року №167 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом 63, підпункт "г" (у зв'язку з скороченням штатів). Звільнено у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.

03.10.2007 року наказом №16 військового прокурора ВМС України позивача було звільнено з займаної посади у зв'язку зі звільненням з військової служби у запас за пунктом 63, підпункт "г" (у зв'язку з скороченням штатів). Звільнено у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.

04.10.2007 року військовий прокурор Сімферопольського гарнізону видав наказ №163, яким ОСОБА_1 звільненого наказом заступника Міністра оборони України від 30.08.2007 року №167 у запас за пунктом 63, підпункт "г" (у зв'язку з скороченням штатів), у зв'язку з реформуванням ЗС України, вважати таким, що 04.10.2007 року здав справи та посаду помічника військового прокурора військової прокуратури Сімферопольського гарнізону та цією датою знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу.

Позивач вважає зазначені накази про його звільнення з військової служби та з посади органів військової прокуратури такими, що порушують його права з причини відсутності скорочення штатів у військовій прокуратурі Сімферопольського гарнізону, так як на звільнену ним посаду було призначено іншу особу, що стало підставою для звернення до суду.

Перевіряючи обґрунтованість прийняття оскаржуваних наказів суд зазначає наступне.

Відповідно до п.9 ст.6 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, установ і організацій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач наказом Міністра оборони України від 31.12.2001р. №030 був увільнений з займаної посади ЗС України та відряджений з залишенням на військовій службі до Генеральної прокуратури України. З ним 12.03.2004 року було укладено контакт Міністерством оборони України в особі військового прокурора ВМС України про проходження військової служби у ЗС України

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 при проходженні військової служби на відповідних посадах в органах прокуратури зарекомендував себе негативно про що свідчать рапорти безпосередніх керівників та матеріали засідання атестаційної комісії 25.05.2007 року, за результатами проведення якої порушене питання перед Генеральним прокурором України про погодження з Міністром оборони України питання про направлення ОСОБА_1 у розпорядження МОУ, які направлені 05.06.2007 року.

11.07.2007 року Головне управління особового складу Генерального штабу ЗСУ вивчено питання щодо подальшого службового використання ОСОБА_1, відрядженого у розпорядження Генерального прокурора України, у зв'язку з проведенням організаційних заходів, пов'язаних зі скороченням офіцерських посад та проблемами розміщення випускників військових навчальних закладів 2007 року, повідомлено про неможливість розмістити даного офіцера. Враховуючи, що ОСОБА_1 за своїми морально-психологічними та професійними якостями характеризується негативно, вважалося за доцільне порушити клопотання про звільнення офіцера з військової служби у запас.

12.07.2007 року Генерального прокурора України Міністром оборони України інформовано про відсутність вакантних посад, що відповідають отриманому ОСОБА_1 фаху, у ЗС України, і повідомлено про відсутність можливості розмістити останнього.

У серпні 2007 року військовим прокурором ВМС України підготовлено та складене подання щодо звільнення ОСОБА_1 у запас зі скороченням штатів, у зв'язку з реформуванням ЗС України.

01.08.2007 року військовий прокурор Сімферопольського гарнізону особисто повідомив позивача про неможливість розміщення у ЗС України і про звільнення з військової служби із проведенням організаційно-штатних заходів.

Згодом, позивача і було звільнено з військової служби наказом заступника Міністра оборони України з формулюванням : за п.63 п.п. "г" Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) ЗС України ( у зв'язку з скороченням штатів), звільнено у зв'язку з реформуванням ЗС України. На підставі цього наказу було винесено наказ військового прокурора ВМС України №16 від 03.10.2007 року та наказ військового прокурора Сімферопольського гарнізону №163 від 04.10.2007 року.

Стаття 26 (п.п. "г" п.7)Закону "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачає, що особи офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі.

Так, відповідно до п.п. "г" п.63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України"(далі -Положення), затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 року №1053/2001 (який діяв на час спірних правовідносин), контракт припиняється (розривається), а особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани), які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Отже, за змістом наведеної норми під звільненням з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів мається на увазі неможливість використання на службі у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Таким чином, позивача було звільнено з посади помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону Військово - морських Сил України, тобто, з посади, яку він займав, як відряджений військовослужбовець, в зв'язку зі звільненням з військової служби з формулюванням: за скороченням штатів, під яким малося на увазі реформування Збройних Сил України.

Згідно до п. 71 Положення звільнення відряджених військовослужбовців з військової служби здійснюється в установленому цим Положенням порядку за поданням керівників органів виконавчої влади, інших цивільних установ, до яких вони відряджалися, без зарахування в розпорядження Міністра оборони України, особами, зазначеними у пунктах 72 і 73 цього Положення, згідно з їх повноваженнями.

За таких обставин, доводи позивача щодо відсутності скорочення штатів у військовій прокуратурі, а також посилання на те, що у випадку проведення реформування Збройних Сил України не підлягають звільненню працівники прокуратури, не відповідають дійсним обставинам звільнення позивача з посади помічника військового прокурора, як відрядженого військовослужбовця з військової служби.

Суд зазначає, що у розумінні наведених норм та приписів Положення перебування військовослужбовців у відрядженні у державних органах, установах та організаціях із залишенням на військовій службі, пов'язується з перебуванням на такій службі.

Якщо такий військовослужбовець на момент звільнення з військової служби займав посаду у певному органі, то він звільняється з військової служби , не залишаючись на посаді, яку займав як відряджений військовослужбовець.

Отже, за умови звільнення позивача з військової служби на підставі наказу заступника Міністр оборони України від 30.08.2007 року №167 докази безпідставності винесення якого не надано та підстави у позові не наводяться, наказ військового прокурора ВМС України №16 від 03.10.2007 року та наказ військового прокурора Сімферопольського гарнізону №163 від 04.10.2007 року не є такими, що порушують права позивача щодо перебування на посаді помічника прокурора військової прокуратури Сімферопольського гарнізону.

Доводи позивача щодо встановлення факту невідповідності оскаржуваних наказів вимогам діючого законодавства рішенням Окружного адміністративного суду та ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду не береться судом до уваги, оскільки згідно до ч.1 ст. 72 КАС України не доказуються при розгляді інших справ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, тоді як рішення судів на які посилається позивач було скасовано ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.06.2013 року.

Таким чином, позивачем не доведено необґрунтованість прийняття оскаржуваних наказів, а судом не встановлено їх незаконності, тому в цій частині вимоги не підлягають задоволенню, і відповідно, за відсутності порушень при звільненні позивача відсутні підстави для задоволення усіх інших вимог, заявлених в ході розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Кисельова О.М.

Суддя Кащеєва Г.Ю.

Суддя Ольшанська Т.С.