Постанова № 33376767, 15.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 р. Справа № 804/9558/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.

при секретарі судового засідання Максименко Е.М.

за участю:

представників позивача Ярошенка І.М., Мерковича Д.В.

представника відповідача Товстої Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пента плюс»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пента плюс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровській області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В адміністративному позові товариство з обмеженою відповідальністю «Пента плюс» (далі по тексту - позивач) просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2013 року №0002512206 про нарахування податку на додану вартість на суму 120362,10грн. (в тому числі основного платежу - 80241,40грн. та штрафні санкції у сумі 40120,70грн.), яке прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (далі по тексту - відповідач).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських взаємовідносин з контрагентами за березень 2013 року, відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач не згодний з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважає його таким, що було прийняте з порушенням законодавства на підставі необґрунтованих висновків, що містяться в акті перевірки, тому зазначене вище податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач свої заперечення виклав письмово, проти позову заперечує, обґрунтовуючи свою позицію тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийняте правомірно, оскільки висновки, викладені в акті перевірки є обґрунтованими на підставі встановлених фактичних обставин.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення проти позову.

В судовому засіданні 30.07.2013р. усною ухвалою, із занесенням в журнал судового засідання, на підставі ст.55 КАС України замінено відповідача у справи -ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровській області Державної податкової служби України на ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідачем 12.06.2013 був винесений наказ №957 «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пента плюс» з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських взаємовідносин з контрагентами за березень 2013 року».

За результатами проведення вищенаведеної перевірки, відповідачем був складений акт від 18 червня 2013 року №3348/226/21943562 (далі по тексту - акт перевірки), яким встановлено завищення ТОВ «Пента плюс» податкового кредиту за березень 2013 року на загальну суму 80241,40грн.

Для проведення перевірки позивача відповідачем були використані такі матеріали: акт ДПІ у м. Полтава Полтавської області від 10.04.2013 №437/22.5-10/35295110 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Полтава-Проект-Монтаж», податковий номер 35295110, з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків за період: за лютий 2010 року - лютий 2013 року»; первинні документи надані позивачем, що підтверджують господарські взаємовідносини з його контрагентами у перевіряємий період, матеріали реєстраційної справи платника податків в цьому податковому органі, матеріали податкової звітності, декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди, бази даних ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України, «Бест - Звіт», АІС РПП.

В акті ДПІ у м. Полтава Полтавської області від 10.04.2013 №437/22.5-10/35295110 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Полтава-Проект-Монтаж» вказано на відсутність ПП «Полтава-Проект-Монтаж» за юридичною адресою та неможливість встановлення його фактичного місцезнаходження. ДПІ у м. Полтава Полтавської області з матеріалів податкової звітності встановлено відсутність у ПП «Полтава-Проект-Монтаж» виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності згідно довідки з ЄДРПОУ. Операції з придбання та продажу товарів (робіт, послуг), відображені у податковій звітності не мали та могли мати ніякого юридичного змісту ПП «Полтава-Проект-Монтаж»., тому що факти здійснення господарських відносин з контрагентами-покупцями у лютому 2010 - лютому 2013 років документально не підтверджено жодним первинним документом.

В результаті перевірки ТОВ фірма «Пента плюс», з використанням вищезазначених матеріалів відповідачем були зроблені висновки, що ТОВ фірма «Пента плюс» під час здійснення фінансово-господарської діяльності у березні 2013 року порушено вимоги п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок чого завищено податковий кредит по господарським операціям з ПП «Полтава-Проект-Монтаж» на загальну суму 80241,40грн.

ТОВ фірма «Пента плюс», не погоджуючись із вказаним актом перевірки, звернулось 21 червня 2013 року до відповідача із запереченнями на акт перевірки від 18.06.2013 року №3348/226/21943562, в яких обґрунтовує свою позицію.

Відповідач, 25.06.2013 листом №24435/10/22-617 повідомив позивача про результати розгляду його заперечень. В цьому листі відповідач зазначив, що вважає висновки, які викладені в акті перевірки обґрунтованими та правомірними.

На підставі акту перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 26.06.2013 року №0002512206 про нарахування податку на додану вартість на суму 120362,10грн. (в тому числі основного платежу - 80241,40грн. та штрафні санкції у сумі 40120,70грн.)

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Згідно із п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України до сфери податкового контролю віднесено контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання в розумінні пунктів 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.266 Господарського кодексу України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

З матеріалів справи та наданих письмових доказів вбачається, що ТОВ «Пента-плюс» (покупець) 06 лютого 2013 року укладений з ПП «Полтава-Проект-Монтаж» (постачальник) договір поставки №01/13-пос, за яким постачальник зобов'язується поставити матеріали(товар), які зазначені у додатках (заявках) до даного договору, відповідно до умов даного договору та його додатків, покупець, в свою чергу, зобов'язується сплатити та прийняти поставлений постачальником товар (далі по тексту - договір поставки №01/13-пос).

Відповідно до п.п.3.1., 3.8. договору поставки №01-13-пос, поставка товару за цим договором здійснювалась на умовах DDP склад постачальника Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, б.11. Разом з товаром наступні документи: видаткову накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну (у разі поставки товару відразу на об'єкт покупця за заздалегідь узгодженою домовленістю транспортом постачальника).

Згідно п.3.6 договору поставки №01/13-пос, датою передачі товару вважається дата отримання товару покупцем відповідно до видаткової/товарно-транспортної накладної.

Транспортування товарів за договором поставки №01/13-пос зі складу постачальника до складу покупця здійснювалось власним транспортом ТОВ «Пента плюс». Про наявність у позивача власного транспорту свідчать свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів №АЕ7096ВО, №АЕ7956ВХ, №АЕ7368, копії яких додані до матеріалів справи.

На підтвердження наявності у позивача складських приміщень за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ногинська, б.40, до матеріалів справи позивачем надані копії Договорів оренди приміщень від 23.05.2011 №15, від 16.04.2013 №9 та від 01.01.2013 №3, укладених між ТОВ «Пента плюс» та ТОВ «Футурум».

Розрахунки між сторонами згідно умов цього договору здійснювались в безготівковій формі, виконання умов договору у період дії цього договору підтверджується накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, відомостями наявними в журналі-ордеру і відомості по рахунку 201 «Сировина і матеріали» за березень 2013 року, відомостями наявними в журналі реєстрації довіреностей, подорожніми листами вантажних автомобілів за березень 2013 року, наявними в матеріалах справи.

У період дії договору №01/13-пос, ТОВ «Пента плюс» здійснювало діяльність згідно статуту товариства, зареєстрованим основним видам економічної діяльності за довідкою №798904 органів статистики (зокрема монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням і приладдям до нього) та зареєстровано платником податку на додану вартість в ДПІ Жовтневого району м. Дніпропетровська, про що свідчить свідоцтво №04216706 від 24.11.2005.

Отриманий від постачальника ПП «Полтава-Проект-Монтаж» товар, був використаний позивачем за призначенням, відповідно до зареєстрованих видів економічної діяльності позивача, зокрема монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, що підтверджують наступні угоди.

Представниками позивача в судовому засіданні надані пояснення, що придбані матеріали у ПП «Полтава-Проект-Монтаж» використані при виконані господарських договорів укладених позивачем з ТОВ «Алком», ТОВ «Еталон сервіс».

ТОВ «Пента плюс» (підрядник) 01 жовтня 2012 року укладений з ТОВ «Алком» (замовник) договір №22/12, за яким замовник доручає, а підрядник виконує такі роботи: монтаж зовнішніх мереж водопроводу і каналізації, монтаж систем опалення, вентиляції, водопроводу і каналізації лабораторії, адмінприміщень, насосної станції протипожежного водяного пінного та виробничого пожежетушіння, насосних №11.4, 12.1 на об'єкті: «Маслоекстраційний завод виробничою продуктивністю 1700 т/сутки насіння соняшника, 1400 т/сутки насіння рапсу, 1200 т/сутки бобів сої на території Візірської сільської ради (2-й кілометр дороги на порт «Південний» Комінтернівського району Одеської області» із власних матеріалів та обладнання. Виконання цього договору підтверджують: довідки про вартість виконаних будівельних робіт/ і витрат за березень 2013 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року, підсумкова відомість ресурсів (витрат - по факту) за березень 2013 року та платіжні доручення про виконання замовником зобов'язання оплатити прийняті від підрядника роботи за договором.

ТОВ «Пента плюс» (підрядник) 13 червня 2012 року укладений з ТОВ «Еталон сервіс» (замовник) договір №24052012, за яким замовник доручає, а підрядник виконує із матеріалів та обладнання підрядника такі роботи: монтаж теплогенераторних №1, №2, №3, №4, в тому числі пусконалагоджувальні роботи на об'єкті: «Торгово-офісний комплекс (2-а черга, офіси) із знесенням наявних будівель та споруд по вул.. Барикадна, 15-а у м.Дніпропетровську». Виконання цього договору підтверджують: довідки про вартість виконаних будівельних робіт/ і витрат за березень 2013 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року, підсумкова відомість ресурсів (витрат - по факту) за березень 2013 року та платіжні доручення про виконання замовником зобов'язання оплатити прийняті від підрядника роботи за договором.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичність виконання вказаних договорів та рух активів підтверджується наступними первинними документами: договорами та додатками до них; податковими накладними; реєстрами податкових та видаткових накладних; накладними; актами приймання-здачі робіт; платіжними дорученнями; банківськими виписками, журналами довіреностей на отримання ТМЦ, подорожніми листами вантажних автомобілів.

Придбані товари у ПП «Полтава-Проект-Монтаж» було використано позивачем у своїй господарській діяльності.

З вищевикладеного вбачається, що позивач правомірно, на підставі отриманих податкових накладних в деклараціях з ПДВ відобразив податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 80241,40грн. за березень 2013 року.

Посилання відповідача на те, що контрагент позивача, ПП «Полтава-Проект-Монтаж», не має достатньої матеріально-технічної бази та персоналу для проведення господарської діяльності, не знаходиться за місцезнаходженням, а отже усі правочини є нереальними, не мають правових наслідків для позивача, оскільки вказані висновки були зроблені на підставі припущень іншого податкового органу - ДПІ у м. Полтава Полтавської області.

В судовому засіданні позивачем доведено обґрунтованість віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, які не визнала податкова інспекція, оскільки покупець не несе відповідальність як за несплату податків постачальниками, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Згідно ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Окрім того, безпідставність посилань відповідача на акт №437/22.5-10/35295110 від 10.04.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Полтава-Проект-Монтаж» ДПІ у м.Полтава Полтавської області Державної податкової служби підтверджується постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. в в адміністративній справі №816/2136/13-а за позовом ПП «Полтава-Проект-Монтаж» до ДПІ у м.Полтава Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013р., якою визнано неправомірними дії ДПІ у м.Полтава Полтавської області Державної податкової служби щодо формування в акті №437/22.5-10/35295110 від 10.04.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Полтава-Проект-Монтаж» (податковий номер 35295110) з питань правомірності проведення господарських відносин із платниками податків за період: за лютий 2010 року - лютий 2013 року» висновків: «проведеною звіркою ПП «Полтава-Проект-Монтаж» неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин із платниками податків за лютий 2010 року - лютий 2013 року. Проведеною звіркою ПП «Полтава-Проект-Монтаж» документально на підтверджено господарські відносини із покупцями та постачальниками за лютий 2010 року - лютий 2013 року.

Відповідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, судовим рішенням в іншій справі встановлено про необґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки контрагента позивача -ПП «Полтава-Проєкт-Монтаж», які покладені в основу висновків за результатами перевірки позивача ТОВ фірма «Пента плюс».

Таким чином, відповідачем необґрунтовано було зроблено висновок, про порушення ТОВ «Пента плюс» п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим протиправно збільшено ТОВ «Пента плюс» грошові зобов'язання з податку на додану вартість, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2013 року №0002512206 на суму 120362,10грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статей 158-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Пента плюс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровській області Державної податкової служби України від 26.06.2013 року №0002512206.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку встановленому ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 20 серпня 2013 року

Суддя О.В. Врона