Постанова № 33374449, 27.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2013 р. Справа №805/10180/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Дзюбі А.М.

за участю представників сторін:

позивача: Гурського Г.Ю. (дов.)

відповідача: Андреєвій Л.М. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Державної фінансової інспекції в Донецькій області

до Комунальної медичної установи «Міська лікарня №3»

про зобов'язання виконати не вчинені дії, зазначені в п.1 та п.3 вимоги

від 15.04.2013р. №05.04-10-14/4179

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція в Донецькій області (надалі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунальної медичної установи «Міська лікарня №3» (надалі - відповідач) про зобов'язання виконати не вчинені дії, зазначені в п.1 та п.3 вимоги від 15.04.2013р. №05.04-10-14/4179, а саме:

- відобразити в обліку заборгованість перед місцевим бюджетом у сумы 496,3 тис.грн., перерахувати суму 496,3 тис.грн. в дохід місцевого бюджету зі спеціального рахунку лікарні;

- відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за не пред'явлені видатки по оплаті комунальних послуг орендарям у сумі 17,1 тис.грн., стягнути несплачені кошти за комунальні послуги з орендарів: Бюро судово-медичної експертизи УОЗ Донецької облдержадміністрації, ФОП ОСОБА_3, СКП «Ритуальна служба» у сумі 17,1 тис.грн., в іншому випадку стягнути з осіб, які не в повному обсязі виставляли рахунки за фактично спожиті послуги орендарями, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вимоги Державної фінансової інспекції щодо виконання виявлених ревізією порушень обов'язкові для виконання.

У судовому засіданні позивач надав заяву (вих.№05-13-11-17/9711 від 20.08.2013) про зменшення позовних вимог, відповідно до якої зазначає, що вимога від 15.04.2013 частково виконана, на підставі чого зменшує позовні вимоги та просить суд зобов'язати відповідача виконати не вчинені дії, зазначені у пунктах 1,3 вимоги від 15.04.2013 №05.04-10-14/4179, а саме відобразити в обліку заборгованість перед місцевим бюджетом у сумі 436,7 тис.грн., перерахувати суму 436,7 тис.грн. в дохід місцевого бюджету зі спеціального рахунку лікарні.

В судовому засіданні від 27.08.2013 представник позивача позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідачем до судового розгляду були надані письмові заперечення, відповідно до яких, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, на підстав того, що позовні вимоги не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства та не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник відповідача у судовому засіданні від 19.07.2013 проти позовних вимог, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Комунальна медична установа «Міська лікарня №3» зареєстрована Виконавчим комітетом Краматорської міської ради в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 01990810, місцезнаходження: 84331, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Соціалистична, буд.31).

Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області була проведена позапланова документальна ревізія фінансово-господарської діяльності в Комунальній медичній установі «Міська лікарня №3» за період з 01.12.2010 по 28.02.2013, по закінченню якої будо складено акт ревізії від 05.04.2013 №05.04-17/009.

Статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.46 «Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 20.04.2006р. №550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Згідно п.49 зазначеного Порядку у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

На підставі акту ревізії від 05.04.2013 було винесено вимогу №05.04-10-14/4179 від 15.04.2013 щодо усунення виявлених ревізією порушень, відповідно до п.1 якої позивач вимагає відобразити в обліку заборгованість перед місцевим бюджетом у сумі 513,59 тис.грн., перерахувати суму 513,59 тис.грн. в дохід місцевого бюджету зі спеціального рахунку лікарні.

Із акту ревізії вбачається, що в порушення вимог п.4 ст.13, п.6 ст.7, п.3 ст.116 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010, п.19, п.22, п.23, п.28, п.29 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, п.5.8 «Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», затверджених спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, та Міністерства праці і соціальної політики від 05.10.2005 №308/519 по установі встановлені факти покриття за рахунок коштів загального фонду кошторису видатків по оплаті заробітної плати з нарахуванням на неї лікарям, які провадили платні медичні послуги за період з 01.12.2010 по 28.02.2012 в загальній сумі 641 887,94 грн. (в тому числі по КЕКВ 1111 - 463 423,78 грн., КЕКВ - 2111 - 6 088,72 грн., КЕКВ 1120 - 170 165,23 грн., КЕКВ 2120 - 2 210,21 грн., в тому числі по КЕКВ 1111 за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 - 12 838,88 грн., за 2011 рік - 130 797,70 грн., 2012 рік - 319 787,20 грн., КЕКВ 2111 за період з 01.01.2013 по 28.02.2013 - 6 088,72 грн., КЕКВ 1120 за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 - 4 673,35 грн., 2011 рік - 47 904,48 грн., 2012 рік - 117 587,40 грн., КЕКВ 2120 за період з 01.01.2013 по 28.02.2013 - 2 210,21 грн.), внаслідок здійснення за рахунок коштів загального фонду кошторису установи видатків, пов'язаних з нарахуванням платних медичних послуг.

Порушення частково відшкодовано у сумі 120 000,00 грн., шляхом перерахування суми порушення до місцевого бюджету.

Порушення виявлено шляхом ревізії та співставлення кошторисів, розрахунків до кошторисів, довідок про зміни до річного розпису бюджету (кошторису), карток асигнувань, касових та фактичних видатків, штатних розписів, з калькуляцією на проведення платних послуг відповідно до вимог діючого законодавства.

Відповідальна особа - за період з 03.01.2012 по 28.02.2013 (сума порушення за даний період роботи склала - 445 673,53 грн.), провідний економіст Марусич Г.В. пояснила, що доходна частина спеціального фонду кошторису затверджена без видатків на фонд заробітної плати та нарахувань на нього. Виплата заробітної плати медичним працівникам не передбачалась тому і штатний розклад не складався. Отримані кошти, згідно із затвердженим кошторисом по спеціальному фонду, були спрямовані на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені видатками загального фонду, що і передбачено п.23 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228. Калькуляція вартості послуг на проведення медичних оглядів проводилась згідно нормативних документів та була затверджена керівником.

Операцію з покриття за рахунок коштів загального фонду кошторису видатків по оплаті праці, з нарахуваннями на неї, пов'язаних з наданням платних послуг, в бухгалтерському обліку лікарні відображено по КФК 080101 КЕКВ 1111, 2111, 1120, 2120 111, 1120 відображено в м/О: №2, №5 в кореспонденції субрахунків: в м/о №5 за дебетом субрахунку 802, кредитом субрахунків 661, 651, 652, 653, 654, за 2010 рік, за дебетом субрахунку 802, кредитом субрахунків 661, 651 за 2011-2013 роки та в м/о №2 у 2010 році за дебітом субрахунку 661, 651, 652, 653, 654 кредитом субрахунку 321.

Вказане порушення призвело до матеріальної шкоди Державному бюджету (збитків) на суму 641 887,94 грн.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу, регулюються Бюджетним кодексом України.

Згідно з ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України:

- власні надходження бюджетних установ - кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності;

- кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

У відповідності до п.6 ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України одним із принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України, є принцип ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням (далі - гарантовані послуги), при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Відповідно до ч.4 ст.13 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи:

- перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;

- друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

У складі першої групи виділяються такі підгрупи:

- підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю;

- підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності;

- підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ;

- підгрупа 4 - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

У складі другої групи виділяються такі підгрупи:

- підгрупа 1 - благодійні внески, гранти та дарунки;

- підгрупа 2 - кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб;

- підгрупа 3 - кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право.

Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу) на:

- покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи);

- організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи);

- утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи);

- ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти (за рахунок надходжень підгрупи 4 першої групи);

- господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень підгруп 2 і 4 першої групи);

- організацію основної діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгруп 1 і 3 другої групи);

- виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень підгрупи 2 другої групи).

Пунктом 3 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України встановлено, що порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників.

Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. N 228 (надалі - Порядок).

Згідно з п.19 Порядку спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання.

Розподіл видатків бюджету або надання кредитів з бюджету спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді.

Відповідальність за виникнення заборгованості, що склалася за видатками спеціального фонду, несе виключно розпорядник, з вини якого вона утворилась.

Пунктом 22 Порядку встановлено, що показники видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків або класифікації кредитування бюджет і деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю.

Відповідно до п.23 Порядку видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

У відповідності до п.28 Порядку розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувача), помісячних планів використання бюджетних коштів і подають їх головним розпорядникам для уточнення показників проектів зведених кошторисів і складення проектів зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів надання кредитів із загального фонду бюджету та зведених планів спеціального фонду, а також проектів зведених планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувача) і зведених помісячних планів використання бюджетних коштів.

Розпорядники свої витрати приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, а інші витрати - у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.

Типова форма штатного розпису установи затверджується Мінфіном. У разі потреби міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з Мінфіном можуть установлювати форму штатного розпису для відповідної галузі. Штатний розпис установ затверджується у порядку, визначеному відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.

Згідно з п.29 Порядку проекти кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів установ у разі потреби розглядаються головним розпорядником. Головні розпорядники під час розгляду проектів кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів зобов'язані:

забезпечити суворе виконання вимог законодавства, а також вказівок щодо складання кошторисів на наступний рік;

додержуватися режиму економії, не допускати включення до кошторисів бюджетних асигнувань, не зумовлених потребою;

забезпечити в проектах кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів додержання доведених у лімітних довідках річних обсягів бюджетних асигнувань та їх помісячного розподілу з урахуванням термінів проведення окремих заходів і можливості здійснення відповідних видатків бюджету або надання кредитів з бюджету протягом бюджетного періоду;

не допускати прийняття в кошторисах сум, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями.

Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 5 жовтня 2005 року N308/519, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 р. за N 1209/11489 (надалі - Умови).

Відповідно до п.5.8 Умов обов'язкові медичні огляди працівників бюджетних закладів та установ проводяться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 N 559 за рахунок коштів, передбачених у кошторисі закладів охорони здоров'я, що їх здійснюють. Оплата праці лікарів, які проводять ці огляди в межах свого робочого часу, здійснюється за рахунок зазначених коштів, виходячи з посадових окладів, установлених з урахуванням підвищень.

Лікарям, які проводять обов'язкові медичні огляди категорій працівників (громадян) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.96 N 1138 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти", оплата праці здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду закладу охорони здоров'я за фактично відпрацьований час, виходячи з посадових окладів (тарифних ставок), передбачених цими Умовами.

На підставі встановлених порушень Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області була винесена Постанова №654 від 11.04.2013 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якого на підставі встановленого ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку, а саме покриття коштів загального бюджету видатків на проведення платних медичних послуг в загальній сумі 641 887,94 грн. за період з 01.10.2010 по 28.02.2013, до ОСОБА_5 застосовані штрафні санкції в розмірі 510,00 грн.

В матеріалах справи наявна копія вироку Краматорського міського суду Донецької області від 20.06.2013 у справі №234/7489/13-к, відносно ОСОБА_5, працюючої головним бухгалтером КМУ «Міська лікарня №3» м.Краматорська.

Відповідно до вказаного вироку ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.210 Кримінального кодексу України, і призначено її, узгоджене сторонами покарання, у вигляді штрафу у розмірі 1 700,00 грн.

Як вбачається із мотивувальної частини вказаного вироку, головним бухгалтером КМУ «Міська лікарня №3» м.Краматорська, ОСОБА_5, в порушення п.5.8 «Умов сплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», затверджених спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, та Міністерства праці і соціальної політики від 05.10.2005 №308/519, отримані кошти в сумі 641 887,94 грн., згідно із затвердженими кошторисами по загальному фонду були спрямовані на покриття за рахунок коштів загального фонду кошторису видатків по оплаті заробітної плати з нарахуваннями на неї лікарям, які проводили платні медичні послуги за період з 01.12.2010 по 28.02.2013.

ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість за ч.1 ст.210 Кримінального кодексу України в обсязі підозри, сторони дійшли згоди щодо істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а також покарання у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн.

Відповідно до змісту ч.1,4 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Зазначений вирок суду не оскаржувався ОСОБА_5 Обставини встановлені у вказаному вироку не заперечувались сторонами під час судового розгляду.

Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що ведення бухгалтерського обліку на КМУ «Міська лікарня №3» відбувалось з порушенням установленого порядку, а саме покриття за рахунок коштів загального фонду кошторису видатків по оплаті заробітної плати з нарахуванням на неї лікарям, які провадили платні медичні послуги за період з 01.12.2010 по 28.02.2012 в загальній сумі 641 887,94 грн. (частково усунуто в розмірі 120 000,00 грн.) - неправомірне та не відповідає нормам діючого законодавства.

Також, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні довідки-вибірки покриття видатків по оплаті праці лікарям, які провадять обов'язкові медичні огляди за рахунок коштів загального фонду кошторису в той час коли оплата праці повинна проводитись за рахунок коштів спеціального фонду по КМУ «Міська лікарня №3» м.Краматосрька за січень-лютий 2013 року, за 2012 рік, за 2011 рік, за грудень 2010 року, відповідно до яких розрахована сума покриття за рахунок коштів загального фонду кошторису видатків по оплаті заробітної плати з нарахуванням на неї лікарям, які провадили платні медичні послуги.

Вказані довідки-вибірки були підписані без заперечення представниками відповідача, а саме виконуючим обов'язки головного лікаря КМУ «Міська лікарня №3 - Чубатенко В.А. та головним бухгалтером КМУ «Міська лікарня №3» - ОСОБА_5, що свідчить про те, що відповідач був згоден з нарахованими сумами встановленого порушення.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведене, суд робить висновок, що позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної фінансової інспекції в Донецькій області до Комунальної медичної установи «Міська лікарня №3» задовольнити повністю.

Зобов'язати Комунальну медичну установу «Міську лікарню №3» відобразити в обліку заборгованість перед місцевим бюджетом у сумі 436,7 тисяч гривень.

Стягнути зі спеціального рахунку (р/р 35422002002307, МФО 834016, ЄДРПОУ 01990810) Комунальної медичної установи «Міська лікарня №3» (ЄДРПОУ 01990810, місцезнаходження: 84331, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Соціалістична, 31) на користь місцевого бюджету суму в розмірі 436 700 (чотириста тридцять шість тисяч сімсот) гривень 00 копійок.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 27 серпня 2013 року, повний текст виготовлено 2 вересня 2013 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.