Постанова № 33373319, 29.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 р. Справа №805/11948/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Дзюбі А.М.

за участю представників сторін:

позивача: Новодран К.В. (дов.)

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та

Добропільському районі Донецької області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області (надалі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі - відповідач, ОСОБА_2) про стягнення штрафних санкцій за неподання звітності до органів Пенсійного фонду України в розмірі 170,00 грн.

Позов мотивовано встановленням факту несплати відповідачем, в установленому законодавством України порядку, штрафних санкцій за неподання звітності до органів Пенсійного фонду України

Представник позивача у судовому засіданні від 29.08.2013 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити їх.

Письмових заперечень відповідач до суду не надав.

Відповідач в судове засідання від 29.08.2013 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, не повідомив суд про причину неявки.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області з 01.04.1997, реєстраційний номер 05-23-11-1326/05233.

Управлінням було винесено акт №170 від 26.03.2013 про встановлення факту неподання звітності про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до якого встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не надала звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску в загальнообов'язкове державне соціальне страхування, граничний термін звітування 11.02.2013.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено рішення №577/12 від 15.05.2013 про застосування штрафних санкцій за неподання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно з яким до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 170,00 грн.

Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.

Також, представник Управлінні Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області під час судового засідання зазначив, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не отримує пенсію та не є пенсіонером.

Пунктом 2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Із статті 4 зазначеного Закону вбачається, що відповідач належить до платників єдиного внеску.

Відповідач, як платник єдиного внеску, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, про що зазначено у п.1 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону.

Крім того, п.4 ч.2 зазначеної статті встановлений обов'язок платника єдиного внеску подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

У відповідності до п.4 ч.11 ст.25 вказаного заокну Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, а саме за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Пунктом 6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується, про що зазначено у ч.16 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 7 частини першої ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Підпунктами 1 та 2 п. 2.1 розділу ІІ Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002р. N 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730, встановлено, що основними завданнями Управління є: облік платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Відповідно до пп. 1 п. 2.2 розділу ІІ зазначеного Положення, управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Згідно п. 2.4 зазначеного Положення, управління має право стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Таким чином, штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності підлягають примусовому стягненню.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та вбачає наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області (на р/р 37196104000564, код банку 834016, ЄДРПОУ 37755477) суму штрафних санкцій в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 29 серпня 2013 року, повний текст виготовлено 3 вересня 2013 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.