Постанова № 33372145, 05.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. Справа№ 925/420/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від позивача: не з»явився

від відповідача: Фатенко В.В. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу

ОСОБА_3

на рішення

Господарського суду Черкаської області

від 14.05.2013

у справі № 925/420/13 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш"

про стягнення 6 400 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш" про стягнення з останнього на свою користь 6400000 грн. вартості частини майна та частини прибутку цього товариства.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_3 як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш" із часткою у статутному капіталі у розмірі 20% 27.02.2012р. подав на ім'я названого товариства заяву про вихід з цього товариства. Проте останнє в супереч вимогам Закону України "Про господарські товариства" та статуту товариства не виконує зобов'язань щодо розгляду питання про вихід позивача із учасників товариства і виплати позивачу вартості частини майна та частини прибутку товариства.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.02.2013р. у справі № 925/420/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що заяву про вихід з ТОВ «Черкаситехномаш» позивач вручив неповноважній службовій особі товариства. Крім того, суд не вжив у повній мірі заходи для перевірки фактичних існуючих обставин щодо обробки такої кореспонденції, яка склалась на підприємстві з відому його керівництва.

В судове засідання позивач не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Вислухавши думку представника відповідача, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності позивача, оскільки останній не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судовому засіданні, розгляд справи можливий за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія встановила наступне.

ОСОБА_3 згідно з статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш" є його учасником із часткою у статутному капіталі у розмірі 20%, що не заперечується представниками відповідача.

27 лютого 2012р. ОСОБА_3 підписав заяву, адресовану Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш", про добровільний вихід його зі складу учасників цього товариства та про виплату йому у зв'язку з цим вартості частини майна товариства, пропорційній його частці в статутному капіталі, і частки прибутку, одержаного товариством в 2012 році до моменту виходу ОСОБА_3 із учасників товариства. Зазначену заяву ОСОБА_3 вручив під розписку ОСОБА_5, що підтверджується її підписом на зазначеній заяві про її отримання 27.02.2012р.

Згідно наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш" від 05.08.2009р. № 95-к ОСОБА_5 станом на 27.02.2012р. працювала на посаді менеджера з персоналу ТОВ «Черкаситехномаш».

Згідно із затвердженою директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш" 10.09.2009р. посадовою інструкцією менеджера з персоналу до зобов'язань останнього не входили зобов'язання з приймання і обробки вхідної кореспонденції, адресованої Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш". Виконання таких зобов'язань у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш" згідно із затвердженою його директором 10.09.2009р. посадовою інструкцією секретаря керівника покладалися на такого секретаря, на посаді якого з 02.12.2009р. працює ОСОБА_6.

Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що заява ОСОБА_3 від 27.02.2012р. з відміткою і підписом на ній ОСОБА_5 про отримання нею цієї заяви 27.02.2012р. не є доказом вручення цієї заяви Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш", оскільки ОСОБА_5 не була уповноваженою цим товариством на отримання таких заяв і фактично не здійснила дій щодо передачі вказаної заяви особі, уповноваженій на її прийняття від імені товариства, та реєстрації цієї заяви в журналі вхідної кореспонденції товариства.

Крім тогго, як вбачається з журналу реєстрації вхідної кореспонденції Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш" заява ОСОБА_3 від 27.02.2012р. не зареєстрована.

Інших доказів на підтвердження надіслання відповідачу чи вручення його уповноваженому представнику під розписку заяви ОСОБА_3 про його вихід із учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш" позивач суду не надав.

Відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Згідно пунктів 11.1 та 11.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш" учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу. При виході учасника з товариства йому сплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства його вклад до статутного капіталу може бути повернений повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного Товариством в даному році до моменту його виходу.

Таким чином статтею 148 Цивільного кодексу України та Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш" вихід учасника товариства із товариства і виникнення у зв'язку з цим в такого учасника права на отримання вартості частки майна і частини прибутку товариства пов'язують з повідомленням товариства його учасником про свій вихід із товариства.

Позивач не довів суду те, що відповідач був належним чином повідомлений ним про свій вихід із Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш", а отже у позивача не виникло право на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш" вартості частини його майна та частини його прибутку.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з останнього на свою користь 6400000 грн. вартості частини майна та частини прибутку цього товариства є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору ( ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Аналізуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування позовних вимог.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки апелянтом не надано суду доказів, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог, а доводи викладені в апеляційній скарзі не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого суду.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення місцевого суду обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.13р. № 925/420/13 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.2013 р. по справі № 925/420/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/420/13 повернути Господарському суду Черкаської області.

Головуючий суддя Тищенко А.І.

Судді Михальська Ю.Б.

Отрюх Б.В.