Рішення № 33372056, 03.09.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.2013 Справа № 920/1134/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ

до відповідача: Середино-Будського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Середино-Будський агролісгосп», м. Середина-Буда

про стягнення 12 528,98 грн.

Суддя Миропольський С. О.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Кандюков Г.Г.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 12528 грн. 98 коп. за період з 12.04.2012 року по 28.05.2013 року за невиконання грошового зобов'язання за договором фінансового лізингу від 04.08.2008 року № 080717/ФЛ-Ю-С-125, а також стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1720 грн. 20 коп.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки зобов'язання щодо погашення заборгованості у розмірі 369989 грн. 99 коп. виникло лише після 18.04.2013 року і до вказаного моменту зазначена сума заборгованості не була узгоджена сторонами договору та були відсутні правові підстави для здійснення оплати заборгованості за рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій до остаточного вирішення справи у Вищому господарському суді. Вказана позиція відповідача також викладена у відзиві на позовну заяву, наданому до суду 25.07.2013 року.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника сторони, оцінивши наявні в справі докази, суд встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЕЙБІ ЛІЗИНГ» та Середино-Будським Дочірнім Агролісогосподарським Підприємством «Середино-Будський Агролісгосп» було укладено договір фінансового лізингу від 04.08.08р. № 080717/ФЛ-Ю-С-125.

Відповідно до умов Договору Позивач зобов'язався передати Відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікаціях до Договору, а Відповідач зобов'язався прийняти майно (предмет лізингу), своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені Договором (Графіком сплати лізингових платежів №1 (додаток №1 до Договору) за користування частиною предмету лізингу зазначеного в специфікації №1 та Графіком сплати лізингових платежів №2 (додаток №2 до Договору) за користування частиною предмету лізингу, зазначеного в специфікації №2 (додаток №2 до Договору) та іншими умовами Договору.

Предмет лізингу був переданий в користування Відповідачу, на підставі підписаних сторонами Договору актів прийому-передачі майна.

Протягом строку дії Договору, до нього вносились зміни шляхом укладення сторонами додаткових угод від 04.08.2008 року та від 27.11.2009 року. Проте, як зазначає позивач, відповідач належним чином умови Договору не виконував.

13.04.2012р. позивач звернувся до Господарського суду Сумської області із позовною заявою за вихідним номером 1046 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за період з 23.12.2009р. по 11.04.2012р. Сума основного боргу станом на 13.04.2013р. становила 369989,99 грн.

Господарським судом Сумської області за вищенаведеною заявою Позивача було порушено провадження у справі №5021/602/12. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2013р. по вищенаведеній справі підтверджено розмір основної заборгованості Відповідача перед Позивачем у розмірі 369989,99 грн. (а всього 423613,73 грн.).

28.05.2013р. на виконання вищенаведеного рішення суду було відкрито виконавче провадження, що підтверджується Постановою про відкриття виконавчого провадження № ВП 38183389. Вищенаведена заборгованість була в повному обсязі сплачена відповідачем після відкриття виконавчого провадження, тобто після 28.05.2013р.

Позивач звертає увагу, що основна сума боргу у розмірі 369989,99 грн. з моменту звернення Позивача до суду не сплачувалась Відповідачем до відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України - «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.»

Позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу здійснено нарахування 3% річних на суму основного боргу в сумі 12 528,98 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Рішення господарського суду Сумської області від 04.03.2013 р. і постанова Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 р. у справі № 5021/602/12, на які посилається позивач в обґрунтування розміру заборгованості, яка стягувалася з ДП «Середино-Будський агролісгосп», і на яку позивач нарахував 3 % річних, були оскаржені ДП «Середино-Будський агролісгосп» у встановленому законодавством порядку, а тому не набирали законної сили.

Вищий господарський суд України своєю ухвалою від 02.07.2013 р. прийняв касаційну скаргу ДП «Середино-Будський агролісгосп» до провадження та зупинив виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 р. у справі № 5021/602/12 до закінчення її перегляду у касаційному порядку.

З урахуванням викладеного, зобов'язання ДП «Середино-Будський агролісгосп» по погашенню заборгованості у розмірі 369989,99 грн. виникли лише після 18.04.2013 р., тобто з дати постанови Харківського апеляційного господарського суду, яка в подальшому була зупинена), до того моменту вказана суму заборгованості була неузгоджена між сторонами договору фінансового лізингу № 080717/ФЛ-Ю-С-125, а у ДП «Середино-Будський агролісгосп» були відсутні правові підстави для здійснення оплати заборгованості за вищевказаними рішеннями судів до остаточного вирішення цієї справи у Вищому господарському суді України, а тому позовні вимоги позивача про стягнення 3 % річних є незаконними.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Повний текст складено 09.09.2013р.

Суддя С.О. Миропольський