Рішення № 33371981, 27.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. Справа № 911/2818/13

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Полтавського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства Оборони України, м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптукрпром-ВР», Київська область, Васильківський район, с. Велика Бугаївка

про стягнення 14118,05 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Горбач О.В. (довіреність б/н від 25 травня 2013 року);

від прокуратури: Козакевич О.С. (довіреність б/н від 27 серпня 2013 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Полтавський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства Оборони України (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптукрпром-ВР» (далі - відповідач) про стягнення 14118,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про відшкодування вартості природного газу, на виготовлення пару для приготування їжі, спожитого в процесі надання послуг з харчування за №5 від 1 березня 2012 року, а саме, відповідач не відшкодував вартість природного газу спожитого у квітні 2013 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 14118,05 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 24 липня 2013 року та призначено справу до розгляду на 13 серпня 2013 року.

Відповідно до ухвали суду від 13 серпня 2013 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 27 серпня 2013 року.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.

27 серпня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокуратури, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - сторона 1) та відповідачем (за договором - сторона 2) 1 березня 2012 року укладено договір про відшкодування вартості природного газу на виготовлення пару для приготування їжі, спожитого в процесі надання послуг з харчування за №5.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що відповідно до умов даного договору сторона 1 забезпечує сторону 2 природним газом, отриманим від ПАТ «Полтавагаз» для забезпечення надання послуг з харчування особового складу військової частини А-3990 (в/м 20 (м. Полтава).

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що сторона 2 відшкодовує стороні 1 вартість природного газу, спожитого в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг харчування №286/2/12/2 від 2 лютого 2012 року для кожної військової частини, до площ яких має доступ сторона 2 згідно наказу Міністра оборони України від 28 грудня 2011 року за №846 та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.3.3 договору передбачено, що сторона 2 зобов'язується після отримання від сторони 1 рахунку-фактури, акта виконаних робіт, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожитий природний газ на виготовлення пару для приготування їжі на розрахунковий рахунок КЕВ м. Полтава.

Згідно пункту 6.6 договору в термін до 25 числа сторона 1 надає стороні 2 рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по даному договору.

Відповідно до пункту 9.1 договору договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 1 березня 2012 року до 31 грудня 2012 року.

19 березня 2013 року між позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду до договору №5 від 1 березня 2012 року, відповідно до п. 1 якої п. 9.1 договору було викладено в наступній редакції: «п. 9.1 Договір діє з 1 березня 2012 року по 30 квітня 2013 року».

На виконання умов договору позивач у квітні 2013 року надав відповідачу послуги згідно договору, що підтверджується актом виконаних робіт за квітень 2013 року, а саме, №4/5 від 8 травня 2013 року на суму 14118,05 грн., копія якого наявна в матеріалах справи та оригінал якого оглянуто у судовому засіданні.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю виконав умови договору. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача через порушення умов договору в розмірі 14118,05 грн. підлягає задоволенню.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначав про ненадання позивачем доказів отримання відповідачем акту виконаних робіт та рахунку-фактури за квітень 2013 року.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, акт виконаних робіт №4/5 від 8 травня 2013 року був підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Стосовно ненадання позивачем доказів отримання відповідачем рахунку-фактури суд зазначає наступне.

Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, у зв'язку з чим ненадання чи неотримання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України.

Відтак, неотримання або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплати отриманих послуг.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29 вересня 2009 року у справі №37/405 та постанові Вищого господарського суду України від 31 березня 2011 року у справі №58/24.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптукрпром-ВР» (08636, Київська область, Васильківський район, с. Велика Бугаївка, вул. Шевченка, 41, код 36517589) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства оборони України (36039, м. Полтава, вул. Сінна, 36, код 08377170) - 14118 (чотирнадцять тисяч сто вісімнадцять) грн. 05 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптукрпром-ВР» (08636, Київська область, Васильківський район, с. Велика Бугаївка, вул. Шевченка, 41, код 36517589) в дохід Державного бюджету України на р/р 31214206783001, банк ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 37955989, одержувач платежу ГУ ДКСУ у Київській області, призначення платежу: 22030001, символ звітності банку 206 - 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 30 серпня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.