Рішення № 33371582, 03.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2013 р.Справа № 922/2913/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Бояр В.В.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Південна залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Інформаційно-обчислювальний центр" ДП "Південна залізниця" м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення коштів в розмірі 5282,88 грн. за участю :

Представник позивача - ОСОБА_2 дов. №508 від 04.06.2013р.

Представника відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство "Південна залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Інформаційно-обчислювальний центр" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення основної заборгованості у розмірі 5094,03грн., пені у розмірі 157,38грн., та 3% річних у розмірі 31,47грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором на технічне обслуговування та програмно-технологічне забезпечення термінального обладнання системи "АСК ПП УЗ" №П/ІОЦ-10818/НЮ від 07.06.2010р.

Через канцелярію суду 15.08.13р. позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№30062) відповідно до якої вказав, що відповідачем було сплачено частину основного боргу за поставлений товар в розмірі 4785,29 грн., на підтвердження чого надав платіжне доручення №581472 від 19.07.13р., та просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 308,74грн., пені у розмірі 157,38грн., та 3% річних у розмірі 31,47грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Згідно ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача прийняти її до розгляду в частині зменшення розміру позовних вимог про стягнення основного боргу та продовжити розгляд справи з її урахуванням.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомляв. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. с. 28, 40).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

07 червня 2010 року між Державним підприємством "Південна залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Інформаційно-обчислювальний центр" державного підприємства "Південна залізниця" - виконавець (позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 - замовник (відповідач) було укладено Договір на технічне обслуговування та програмно-технологічне забезпечення термінального обладнання системи "АСК ПП УЗ" №П/ІОЦ-10818/НЮ.

Пунктом 1.1 Договору визначено, що відповідач доручае, а позивач зобов"язується надати послуги з технічного обслуговування та програмно-технологічного забезпечення 2 комплектів термінального обладнання системи "АСК ПП УЗ".

Згідно з п. 3.1 Договору, відповідач в повному обсязі сплачує надані послуги з технічного обслуговування та програмно-технологічного забезпечення термінального обладнання системи "АСК ПП УЗ", самостійно без пред"явлення рахунку до 26 числа поточного місяця.

Вартість технічного та програмно-технологічного обслуговування термінального обладнання складає 8573,26 грн. (п. 3.2 Договору).

29 грудня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №3 до Договору на технічне обслуговування та програмно-технологічне забезпечення термінального обладнання системи "АСК ПП УЗ" №П/ІОЦ-10818/НЮ від 07.06.2010 року, відповідно до умов якої відповідач доручае, а позивач зобов"язується надати послуги з технічного обслуговування та програмно-технологічного забезпечення 1 комплекту термінального обладнання системи "АСК ПП УЗ".

З урахуванням вищевикладеного, щомісячна вартість послуг з технічного та програмно-технологічного обслуговування 1-го комплекту термінального обладнання складає 4785,29 грн. (п. 3.2 Договору).

Як стверджує позивач, він надав відповідачу послуги за вищезазначеним Договором відповідно до рахунків від 08.04.2013р. №178 за квітень - на 4785,29 грн. та від 07.05.2013р. №208-1 за травень (за період з 01.05.13р. 02.05.13р.) - на 308,74 грн. (арк. с. 15-16).

03.05.2013р. відповідач звернувся до позивача із заявою про розірвання Договору №П/ІОЦ-10818/НЮ. Додатковою угодою №4 від 03.05.2013р. (арк. с. 18) Договір був розірваний.

Однак, відповідач оплату вартості послуг, наданих позивачем за квітень - на 4785,29 грн. та за травень (за період з 01.05.13р. 02.05.13р.) - на 308,74 грн. здійснив лише частково, після звернення позивача до суду з позовною заявою, в розмірі 4785,29 грн. внаслідок чого у відповідача залишилась заборгованість перед позивачем в сумі 308,74 гривень, яка до теперішнього часу не сплачена.

Наявність заборгованості, також, підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.07.2013р. (арк.с. 34), підписаним повноважними представниками сторін.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і пояснень щодо них, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України). Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 308,74 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього пеню у розмірі 157,38грн., та 3% річних у розмірі 31,47грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно п.4.3 Договору за несвоєчасну оплату позивач має право вимагати від відповідача сплати пені в розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в розмірі 157,38 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача в сумі 31,47 грн. - 3% річних, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, судовий збір, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Південнаа залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Інформаційно-обчислювальний центр" ДП "Південнаа залізниця" (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код ЄДРПОУ 01073047, р/рахунок 2600309237601 в ХФ АБ "Експресс-банк", МФО 350716) - 308,74 грн. основного боргу, 157,38 грн. - пені, 31,47 грн. - 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.09.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.