Рішення № 33371357, 05.09.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/791/275/2013 Головуючий в І інстанції Заболотний В.М.

Категорія 24 Доповідач: Стародубець М.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року вересня місяця 05 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Стародубця М.П.Суддів:Воронцової Л.П., Ігнатенко П.Я.при секретарі:Калюжному О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 07 червня 2013 року в справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2009» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання та обслуговування житлового будинку (комплексу) та прибудинкової території, -

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2011 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2009» (далі - ОСББ «МЖК 2009») звернулося до суду з вказаним вище позовом, зазначаючи, що на балансі та утриманні об'єднання знаходиться житловий комплекс, розташований АДРЕСА_1 в якому належить на праві власності відповідачу.

Згідно укладеного між сторонами договору та на підставі рішень вищого керівного органу ОСББ «МЖК 2009» розмір щомісячного внеску на утримання житлового комплексу для ОСОБА_5 з лютого 2010 року складає 545,62 грн., з квітня 2011 року - 668,10 грн., з квітня 2012 року - 1002,15 грн.

Крім того, 25 травня 2010 року об'єднання уклало договір довірчого управління з теплопостачальною організацією, за умовами якого дахова котельня комплексу, що є загально будинковим засобом автономного теплопостачання та опалення, була передана в управління спеціалізованій організації ДП «Теплотехсервіс» ЗАТ «Теплотехніка».

Оскільки розмір оплати за послуги теплопостачання та утримання котельні не є сталим, то він визначається кожного місяця згідно калькуляції, що складається спеціалізованою теплопостачальною організацією.

Посилаючись на те, що відповідач систематично допускає порушення з оплати послуг з утримання та обслуговування житлового будинку (комплексу) та прибудинкової території, позивач просив суд, з урахуванням змін та уточнень до позовних вимог, стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСББ «МЖК 2009» заборгованість за вказані послуги в розмірі 6 948,12 грн. та внести зміни до укладеного між сторонами договору, виклавши їх у запропонованій позивачем редакції.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 07 червня 2013 року, описки в якому було виправлено ухвалою цього ж суду від 20 червня 2013 року, позов задоволено.

Суд ухвалив:

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСББ «МЖК 2009» заборгованість зі сплати внесків на утримання і ремонт житлового комплексу в сумі 6 948,12 грн. та судовий збір у сумі 321,90 грн.

Внести зміни до договору № 1/29 від 01 лютого 2010 року, укладеного між ОСББ «МЖК 2009» та ОСОБА_5 як додатковий договір № 1 від 02 квітня 2012 року, а саме:

- внести зміни до абзацу третього розділу № 1 вказаного договору такого змісту «Щомісячний внесок на утримання житлового комплексу складає 1002,15 грн. з розрахунку 4,50 грн. за один кв.м. загальної площі приміщення»..

- доповнити розділ № 3 вказаного договору наступним пунктом такого змісту:

« 3.2.10. Щомісячно оплачувати за спожите теплопостачання та гарячу воду, відповідно до розрахунків Об'єднання, проведених відповідно до показників загально домового приладу обліку згідно калькуляції та розрахунків, що надаються Управителем дахової газової котельні наступним чином:

- за теплопостачання (опалення) - пропорційно до площі приміщення Власника від загальної площі приміщень власників будинку, до яких постачаються теплоносії;

- за гарячу воду (нагрів) - згідно показників лічильника гарячої води, встановленого у приміщенні Власника (без урахування плати за постачання/відведення води, яка сплачується окремо водопостачальником).

Якщо в приміщенні Власника не використовується гаряча вода, то ним здійснюється оплата із розрахунку 40,00 грн. у місяць за втрати тепла на стояках мереж гарячого водопостачання.

3.2.11. Власник приміщення не має права самовільно перекривати вхідні вентиляційні системи опалення будинку, розташовані на вході мереж опалення у приміщення Власника, або будь-яким іншим чином відключатися від неї. При недотриманні цієї умови останній зобов'язаний щомісячно оплачувати за послуги теплопостачання з розрахунку загальної площі належного приміщення, помноженої на вартість опалення 1 кв.м. згідно калькуляції та рахунків, що надаються Управителем дахової газової котельні».

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та зібраним по справі доказам, а також допущені судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заявлених ОСББ «МЖК 2009» вимог у повному обсязі.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, і осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в ході судового розгляду даної справи, ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1

Співвласниками вказаного багатоквартирного будинку створено зареєстроване 11 грудня 2009 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2009», яке є управителем та балансоутримувачем неподільного та загального майна житлового комплексу, а також закріпленою за будинком прибудинкової території.

Відповідач є членом ОСББ, яке 1 лютого 2010 року уклало з ним письмовий договір відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителем №1/29, за яким визначені умови надання послуг з утримання експлуатації будинку та прибудинкової території, перелік та вартість послуг, права й обов'язки сторін тощо.

27 березня 2011 року та 08 квітня 2012 року рішенням загальних зборів членів ОСББ збільшені витрати на утримання житлового комплексу та прибудинкової території, які є чинними.

У зв'язку із збільшенням зазначених витрат управитель неодноразово направляв відповідачу рекомендовані листи з пропозицією внести зміни до вказаного вище договору в запропонованій ним певній редакції, від чого та від сплати щомісячних внесків і обов'язкових платежів на утримання та обслуговування житлового будинку (комплексу) та прибудинкової території власник квартири ОСОБА_5 ухиляється з серпня 2011 року.

Станом на 01 квітня 2013 року утворилась заборгованість по оплаті послуг в розмірі 17369,72 грн., частину якої в сумі 10421,60 грн. відповідач добровільно сплатив в процесі розгляду цієї справи.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що відповідач, як член ОСББ, вказані раніше рішення загальних зборів, які за статутними документами та законом є для нього обов'язковими, не виконує і підписати додаткову угоду до укладеного з ним договору у запропонованій управителем майна редакції не бажає, тому правомірно стягнув з нього на користь позивача решту заборгованості, розмір якої відповідно до доводів апеляційної скарги не оспорюється.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду, вважає їх правильними та такими, що ґрунтуються на праві, яке підлягає застосуванню у виниклих між сторонами спірних правовідносинах, а саме ст.ст. 11-15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», далі за текстом Закон.

Відповідачем доказів щодо спростування вказаного розрахунку та періоду, за яким виникла заборгованість, суду представлено не було, тому позовні вимоги про відшкодування витрат, пов'язаних з обслуговуванням житлового будинку (комплексу) та прибудинкової території обґрунтовано задоволено судом.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд безпідставно без внесення саме сторонами змін до договору від 01 лютого 2010 року стягнув з нього заборгованість з урахуванням збільшених витрат та внесків не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення місцевого суду. Оскільки збільшення витрат на утримання і експлуатацію будинку та прибудинкової території і відповідно нові щомісячні розміри внесків власників приміщень в житловому комплексі затверджені відповідними рішеннями загальних зборів об'єднання, виконання яких, як зазначено раніше та передбачено ст. 15 Закону, є обов'язковими для власника - члена об'єднання.

Крім того, частиною 5 ст. 13 Закону передбачено, що у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку, яке позивач реалізував.

Відповідно до припису частини шостої цієї норми матеріального права та визначених в ній двох підстав, наявність яких встановлена як судом першої, так і апеляційної інстанції, позивач правильно звернувся з цією вимогою з дотриманням й визначеного законом терміну для реалізації цього права.

Таким чином, рішення суду в цій частині є законним й обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги протилежного не доводять.

Разом з тим заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що суд неправомірно, за відсутністю передбачених чинним законодавством підстав, задовольнив позов в частині внесення змін до договору за судовим рішенням.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У частині другій статті 16 ЦПК України зазначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

У разі порушення цивільного права у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення, тобто особа має обрати такий спосіб захисту, який відповідає характеру порушення її права чи інтересу.

Судом залишено поза увагою, що позивачем обрано спосіб захисту права, який не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України, оскільки виконати рішення суду, за виключенням добровільного, в примусовому порядку неможливо, що не призведе до захисту чи відновлення порушеного права позивача.

Свобода договору, закріплена у ст.ст. 6, 27 ЦК України, яка полягає у тому, що сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, не є безмежною.

У разі, якщо актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч.3 ст.6 ЦК України). Зокрема, ст. 13 Закону передбачає обов'язок власника окремого приміщення у житловому комплексі укласти письмовий договір з управителем, який здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу й забезпечує його належну експлуатацію на основі типового договору, форму якого затверджує уповноважений на те орган, в якому обов'язково повинні бути викладені його істотні умови, у тому числі вичерпний перелік послуг, вартість кожної послуги та загальна вартість щомісячного платежу.

За змістом ч.3 ст.6; ч.1 ст.630 ЦК України та зазначеної вище особистої норми матеріального права умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступати від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У зв'язку з цим укладення договору відносин власника житлових і нежитлових приміщень є обов'язком власника квартири - члена ОСББ за умови, якщо запропонований управителем майна договір відповідає типовому договору. Відмова власника-споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч.3 ст.6; ст.ст. 627, 630 ЦК України та ст.ст. 13, 15 Закону.

У разі такої відмови відповідно до положень ст.ст. 3, 6, 12-15, 20, 630, 640, 642, 643 ЦК України управитель майна вправі звернутись до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту на підставі п.1 ч.2 ст.6 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом, що містить відповідний обов'язок.

Передбачених ч.2 ст.651 ЦК України підстав для зміни договору за рішенням суду відповідно до припису цієї норми матеріального права, що за законом допускається лише як виняток, та недоведеності позивачем одночасної сукупності всіх передбачених ч.2 ст. 652 цього ж Кодексу певних умов, немає, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Отже, суд першої інстанції належно не визначився з характером спірних правовідносин і правовими нормами, які підлягають застосуванню при вирішенні вимоги про внесення змін до договору, та не дав їм належної правової оцінки, пославшись в мотивувальній частині судового рішення як на підставу позову на ст.ст. 68, 162 ЖК України, ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», дія яких за їх змістом відповідно до статусу житла та співвласника житла - члена ОСББ, на спірні правовідносини при наявності спеціального Закону, що регулює ці правовідносини, не поширюється. Таким чином, ухвалив в певній частині помилкове рішення через хибне тлумачення й застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору і за правилами ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог з наведених вище підстав.

На підставі ст.ст. 13,15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», керуючись ст.ст. 303,307-309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 07 червня 2013 року в частині внесення змін до договору №1/29 від 01 лютого 2010 року, укладеного між ОСББ «МЖК 2009» та ОСОБА_5, скасувати і ухвалити в цій частині.

У задоволенні позову об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2009» до ОСОБА_5 про внесення змін до договору № 1/24 від 01 лютого 2010 року відмовити.

В решті це ж рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: