Рішення № 33370497, 10.09.2013, Вільхівський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Артемівський районний суд м. Луганська)

10.09.2013

Справа № 434\1336\13-Ц

Провадження № 2\434\1627\13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 року Артемівський районний суд м. Луганська

у складі головуючого судді Морозової С.М.

при секретарі Івановій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В

Позивачка просить суд стягнути з відповідача 15668,40 грн., посилаючись на наступні обставини.

03 травня 2012 року позивачка звернулася до відповідача за наданням позики і на вимогу відповідача як на необхідну умову для отримання коштів сплатила комісійний внесок в розмірі 7000 грн. Механізм видачі позики був наступний: вона сплачує перший внесок, підписує угоду та додатки, потім приблизно в термін від трьох до десяти днів повинна була отримати кошти у якості позики. 03 травня 2012 року вона уклала угоду з відповідачем, сплатила на рахунок відповідача 7000 грн., потім щомісячно на протязі з червня 2012 року по січень 2013 року вона сплачувала по 833,35 грн. в якості щомісячного чистого внеску, 250 грн. адміністративні витрати, але в обумовлений термін грошей не отримала. Позивачка вважає, що угода була укладена під впливом омани та застосуванням нечесної підприємницької практики та є нікчемною, умови договору несправедливими, відповідач розміщуючи в друкованих засобах масової інформації рекламу, спонукав її звернутися за дешевою позикою, тому вона просить стягнути з відповідача сплачені нею грошові кошти в сумі 15668,40 грн.

Представник відповідача ПП «Грандфінресурс» позов не визнав, в своїх письмових запереченнях пояснив, що позивачка повністю усвідомлювала умови договору, вони її повністю задовольняли, посилання позивачки на те, що виконання відповідачем своїх обов'язків залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення не відповідають дійсності, позивачка сплатила лише сім щомісячних платежів і ставити питання щодо надання товару позивачу є передчасним.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ЦПК України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 03 травня 2012 року між позивачем \надалі учасник\ та відповідачем Приватним підприємством «Грандфінресурс» \надалі адміністратор\ був укладений договір № 209936 на умовах програми «Альянс Україна», Додатки 1, 2 до якого є невід'ємною частиною договору.

За умовами договору адміністратор за згодою учасника, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника певні юридичні дії спрямовані на придбання Товару або відповідної суми у позику, зазначеною у додатку № 1 до даного договору, на умовах діяльності Програми «Альянс Україна», надалі за текстом «Програма», що міститься в Додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору, в тому числі: сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування; організовувати та проводити захід по розподілу грошового фонду, здійснити оплату товару на користь учасника або надати учаснику відповідну суму у позику; надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами, у порядку та в строки, передбачені чим Договором та Додатками до нього.

Згідно до п.1.2 товар, вартість та строки розрахунків по даному договору зазначаються у відповідних додатках до цього договору

П.1.3 вищезазначеного договору передбачає, що учасник доручив адміністратору використовувати суми чистих внесків для формування Фонду Реєстру та його розподілу, а також здійснювати оплату товару на користь учасників реєстру чи надавати відповідні суми у позику.

У відповідності до положень даного договору та Додатків до нього учасник зобов'язується:

2.1.1 сплатити одноразовий комісійний внесок у день підписання сторонами даного договору та адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання дозволу;

2.1.2 своєчасно не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику та адміністративні виплати, що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності програми.

Відповідно до Додатку № 1 до договору № 209936 від 03 травня 2012 року, який не підписаний ОСОБА_1, ОСОБА_1 для отримання товару вартістю 100000 грн., повинна була внести одноразовий комісійний внесок 7000,00 грн., щомісячно сплачувати чисті внески по 833,35 грн., та адміністративні витрати по 250,00 грн., а всього по 1083,35 грн.

Згідно Додатку № 2 до вищезазначеного договору порядок проведення заходів по розподілу грошового фонду здійснювався наступним чином:

4.1. Коли Фонд Реєстру є достатнім, у відповідності до ст.1 Договору, адміністратор організовує комітет по розподілу грошового фонду \надалі Захід\. Після вчасної сплати чергового Загального платежу учасник програми набуває право брати участь у найближчому Заході.

4.3. Захід по розподілу грошового фонду проводиться комітетом по розподілу грошового фонду \надалі комітет\, який утворено наказом адміністратора.

4.7. Комітетом застосовується процедура розгляду поданих від учасників заяв на розподіл грошового фонду \надалі Заява\ для визначення порядку надання дозволу учасникам.

4.11 Перший на наступні дозволи, якщо дозволяє Фонд Реєстру, надаються в такому порядку: перевагу має той учасник, що надіслав Заяву, яка містить найбільшу кількість сплачених Загальних платежів. У випадку, коли декілька Учасників надіслали Заяви з однаковою кількістю сплачених Загальних платежів, перевагу має той учасник, який раніше уклав Договір.

Згідно до квитанції № 3 від 03 травня 2012 року ОСОБА_1 сплатила на рахунок ПП «Грандфінресурс» одноразове комісійне внесення згідно договору № 209936 від 03.05.2012 року у сумі 7000,00 грн.

З наданих ОСОБА_1 квитанцій за період з 20.06.2012 року по 19.01.2013 року вбачається, що ОСОБА_1 щомісячно на рахунок ПП «Грандфінресурс» сплачувала по 833,35 грн. чистих внесків та по 250,00 грн. адміністративні виплати, а всього сплатила 8668,40 грн.

Ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначає, що продавець \виконавець, виробник\ не повинен включати у договори із споживачем умови які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивача. Такі умови договору можуть бути визнані недійсними.

За положеннями ст.19 ЗУ «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1\ вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2\ будь-яку діяльність \дії або бездіяльність\, що вводить споживача в оману або є агресивною.

Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати дати: згоду на здійснення правочину на який в іншому випадку він не погодився б; така практика вводить в оману стосовно: 1\ основних характеристик продукції, таких як її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару; 2\ будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції; 3\ ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг; 4\ потреби у послугах, заміні складових чи ремонті; 5\ характеру атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема, інформації про його особу та активи: кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афійлійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди; 6\права споживача або небезпеки, що йому загрожує.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформації необхідної для здійснення свідомого вибору.

Забороняються як такі, що вводять в оману: 1\ пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції; 2\ запропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої; 3\ відмова від пред'явлення споживачу товару, що пропонується та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару; 4\ недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення; 5\ пропонування дозвільної реалізації продукції, як вилучена з обігу або щодо якої існують обмеження: 6\недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім'ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію; 7\ утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу товару або споживання продукції; 8\ використання повідомлення про розпродаж у зв'язку з припиненням суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення, відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною \сторонами\ вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом \нікчемний правочин\. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 ЗУ «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність \дії або бездіяльність\, що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними.

Як вбачається, спірним договором встановлено виконання адміністратором лише певних юридичних дій від імені та на користь учасника спрямованих на придбання товару, але безпосереднє надання товару, строк його виконання не передбачено серед прав та обов'язків адміністратора, при цьому тільки для учасника встановлено жорстке виконання обов'язків. Також угодою передбачено, що дозвіл отриманий учасником програми за результатами заходу, є підставою для придбання товару для учасника програми за рахунок фонду групи.

Відповідач ПП «Грандфінресурс», керуючись Додатком № 2 формує групи учасників Програми, надалі створює Фонд Реєстру за рахунок чистих щомісячних платежів, сплачених учасниками групи, тобто за кошти учасників програми, а потім коли фонд Реєстру є достатнім організовує комітет по розподілу грошового фонду проводить засідання комітету по розподілу грошового Фонду на видачу дозволу, в процедурі видачі дозволу в першу чергу розглядаються учасники програми з найбільшою сумарною кількістю фактично здійснених платежів з урахуванням дотримання платіжної дисципліни, а при наявності однакової кількості платежів різними учасниками програми першим право на отримання дозволу отримує учасник програми, який підписав раніше договір.

Договір не містить строків або термінів отримання товару, не передбачає будь-якої відповідальності ПП «Грандфінресурс» за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання товару учасником групи навіть у разі повної оплати вартості товару, право на отримання дозволу мають не всі учасники програми, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків.

Натомість договором передбачено, що у випадку якщо договір буде розірваний зі сторони адміністратора при невиконанні учасником програми п.8.2, то одноразовий комісійний внесок та адміністративні витрати учаснику програми не повертаються, адміністратор здійснить повернення сплачених учасником програми чистих внесків протягом 60 банківських днів після закриття реєстру.

Суд дійшов до висновків про те, що ПП «Грандфінресурс» вводить споживача в оману, здійснює нечесну підприємницьку практику, оскільки програми «Альянс Україна» формуються виключно на коштах учасників програми без залучення коштів ПП «Грандфінресурс». Оплата послуги здійснюється за кошти, внесені учасниками програми, в подальшому учасник, який отримав послугу, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам програми, тобто один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача оплачує послуги іншому учаснику програми. При цьому, позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на отримання послуги, яка надавалась не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, право отримувати послуги позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками програми. Умови спірного договору є несправедливими та непрозорими, унаслідок чого утворюється істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачеві, розподіл коштів фонду групи між учасниками являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.

За таких обставин є підстави вважати, що між сторонами укладено договір про надання послуг, який вводить в оману споживача, дії відповідача є недобросовісними, носять ознаки пірамідальної схеми \нечесна підприємницька практика\, у зв'язку з чим в силу вимог Закону договір є нікчемним, а відтак визнавати його недійсним не вимагається.

У відповідності до ст.216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За таких обставин та беручи до уваги те, що за змістом ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна сторона такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки 15668,40 грн. за договором № 209936 від 03.05.2012 року підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.203, 215, 216 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» на користь ОСОБА_1 15668,40 грн. та судовий збір на користь держави в розмірі 229 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі скарги через Артемівський районний суд м. Луганська.

Суддя: