Рішення № 33370270, 06.09.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7525/13ц

Провадження номер 2/522/7509/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2013 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючої судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ДПІ у Приморському районі міста Одеси, за участю третьої особи що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності та про виключення з опису та звільнення з-під арешту майна, та скасування записів в реєстрі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, ДПІ у Приморському районі міста Одеси, за участю третьої особи Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності та про виключення з опису та звільнення з-під арешту майна та скасування записів у реєстрі.

Позов обґрунтував тим, що в грудні 2007 року ОСОБА_1, за попередньою домовленістю вирішив придбати у ОСОБА_2 нерухоме майно у вигляді квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 52,9 кв. м, у тому числі житловою площею 19,1 кв. м. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено угоду купівлі-продажу у простій письмовій формі, та після повного розрахунку сторони дійшли згоди про нотаріальне посвідчення правочину.

На виконання вказаної домовленості ОСОБА_1 було передано ОСОБА_2 в 2008 році 40000 грн., що підтверджується розпискою від 03.01.2008 року, в 2009 році 40000 грн., що підтверджується розпискою від 05.01.2009 року, та в 2010 році було виплачено спочатку 40000 грн., що підтверджується розпискою від 10.01.2010 року та було достроково виплачено 18000 грн., які було передано в лютому 2010 року, що підтверджується розпискою від 06 лютого 2010 року.

Зважаючи на те, що з боку покупця виконання відбулося достроково, ОСОБА_2 попросив, щоб оформлення та нотаріальне посвідчення правочину відбулося не раніше січня 2011 року, так як він зберігає у вказаній квартирі належне йому майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності. Зважаючи на тривалі дружні відносини, та довіру до вказаної особи, ОСОБА_1 погодився на вказані умови. В грудні 2010 року, ОСОБА_2 було передано ключі від вказаної квартири, та повідомлено, що ОСОБА_2 одразу після новорічних свят у січні 2011 року оформить нотаріальну угоду купівлі - продажу у встановленому порядку.

Таким чином, було досягнуто домовленості та відбулося виконання усіх істотних умов угоди, крім нотаріального посвідчення договору. Проте, в січні 2011 року ОСОБА_1 намагався додзвонитись до ОСОБА_2 для вирішення питання про оформлення договору купівлі-продажу, проте його телефон було вимкнено. За місцем роботи у 11 МКЛ, позивач також не міг його знайти.

На певний час ОСОБА_1 припинив пошуки ОСОБА_2 у зв'язку із хворобою. Приблизно в червні 2011 року з метою пошуку ОСОБА_2 ОСОБА_1 прибув за адресою його реєстрації: АДРЕСА_2., де зустрівся з вже колишньою дружиною ОСОБА_2 - ОСОБА_5, від якої йому стало відомо, що ОСОБА_2 відбуває покарання за вироком Малиновського районного суду м. Одеси.

Звернувшись до Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 було отримано вирок, від 26.07.2011 року по справі №1-247/2011, з якого йому стало відомо про те, що ОСОБА_2 було засуджено до 11 років із конфіскацією належного йому майна. Як стало відомо, в рамках розслідування вказаної кримінальної справи було накладено арешт на спірне майно, яке було набуто ним на підставі угоди купівлі - продажу від 25.12.2007 року. Зважаючи на те, що відповідач відбуває покарання, засвідчити угоду нотаріально в даний час не представляється можливим.

Як стало відомо, на підставі постанови про накладення арешту, прийнятої старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Одеської області радником юстиції Заперченко В.С., на все майно ОСОБА_2 було накладено арешт, в тому числі на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 52,9 кв. м, у тому числі житловою площею 19,1 кв. м.

Вказана постанова була винесена у зв'язку із порушенням кримінальної справи відносно ОСОБА_2 Проте, на момент винесення обвинувального вироку відносно ОСОБА_2, він не був фактичним власником спірного приміщення, оскільки угода щодо відчуження спірного приміщення на користь ОСОБА_1 відбулась раніше ніж було оголошено обвинувальний вирок. Таким чином, ОСОБА_1 звернувся до суду, так як в даному випадку можливість реалізувати набуте право власності на приміщення за даною угодою купівлі-продажу, зокрема стосовно розпорядження вказаним приміщенням, в нього відсутня.

У зв'язку з цим та відповідно до уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу, визнати за ним право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 52,9 кв. м, у тому числі житловою площею 19,1 кв. м, виключити вказану квартиру з опису та звільнити з-під арешту, накладеного відповідно до постанови старшого слідчого відділу прокуратури Одеської області радника юстиції Заперченко В.С. від 22.12.2008 року та скасувати запис у реєстрі обтяжень нерухомого майна №8375808 від 16.01.2009 року про накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, внесений на підставі постанови про накладення арешту 04200800470 від 22.12.2008 року, прийнятої старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Одеської області радником юстиції Заперченко В.С., запис у реєстрі обтяжень нерухомого майна за №6562830 від 11.02.2008 року внесений Прокуратурою м. Одеси, запис у реєстрі обтяжень нерухомого майна №12436961, внесений Другим Приморським ВДВС Одеського МУЮ на підставі постанови за №32343531 від 25.04.12 року.

У судовому засідання представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в повному обсязі, позов просив задовольнити.

Представник ОСОБА_2 в судове засідання з'явився та надав суду заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечував.

ДПІ у Приморському районі міста Одеси та Другий Приморський відділ ДВС ОМУЮ в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були сповіщені належним чином, правом на участь у судовому засіданні не скористались.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 2007 році, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу у простій письмовій формі, та після повного розрахунку сторони дійшли згоди про нотаріальне посвідчення правочину. На виконання вказаної домовленості ОСОБА_1 було передано ОСОБА_2 в 2008 році 40000 грн., що підтверджується розпискою від 03.01.2008 року, в 2009 році 40000 грн., що підтверджується розпискою від 05.01.2009 року, та в 2010 році було виплачено спочатку 40000 грн., що підтверджується розпискою від 10.01.2010 року та було достроково виплачено 18000 грн., які було передано в лютому 2010 року, що підтверджується розпискою від 06 лютого 2010 року. В грудні 2010 року, ОСОБА_2 було передано ключі від вказаної квартири.

Представник відповідача підтвердив факт отримання ОСОБА_2 грошових коштів. Фактично сторонами було повністю досягнуто домовленостей щодо всіх істотних умов договору, та виконано його умови. Проте, як стало відомо позивачу, ОСОБА_2 відбуває покарання за вироком Малиновського районного суду м. Одеси. Звернувшись до Малиновського районного суду м. Одеси позивачем було отримано вирок, від 26.07.2011 року по справі №1-247/2011, з якого стало відомо про те, що ОСОБА_2 було засуджено до 11 років із конфіскацією належного йому майна. В рамках розслідування вказаної кримінальної справи було накладено арешт на спірне майно, яке фактично було відчужене на користь позивача. На сьогоднішній день, ОСОБА_1, який набув право власності на спірне майно на підставі договору, позбавлений можливості реєстрації права власності через наявність арешту, та позбавлений можливості розпорядження фактично набутим майном, так як щодо вказаного майна було порушено відповідну процедуру примусової реалізації у зв'язку із відповідним вироком щодо ОСОБА_2

Винесення постанови про накладення арешту на майно ОСОБА_2 пов'язане з порушенням кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 Однак, судом встановлено, що на момент винесення обвинувального вироку відносно ОСОБА_2, він не був фактичним власником спірної квартири, оскільки угода щодо відчуження на користь ОСОБА_1 відбулась раніше ніж було оголошено обвинувальний вирок.

Оскільки зазначена квартира під арештом та заборонами не перебувала на час укладення угоди, а отже ніяких перешкод в розпорядженні майном не було, то ОСОБА_2 був законним власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 52,9 кв. м, у тому числі житловою площею 19,1 кв. м. та мав право його відчужувати.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) пе редає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а по купець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Фактично всі істотні умови договору купівлі-продажу позивачем та відповідачем, були виконані.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

В силу ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Зокрема ч. 2 цієї ж статті стверджено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

У відповідності до ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.

Враховуючи, що на сьогоднішній день оформленого у встановленому порядку права власності на спірне приміщення у позивача не має, то власником нежитлового приміщення виступає ОСОБА_2, який письмовою заявою підтвердив дійсність угоди купівлі-продажу та визнав заявлені до нього позовні вимоги.

Згідно з ст. 59 КК України та ст. 29 КПК України (у редакції від 28.12.1960р.) забезпечення відшкодування збитків, завданих можливим злочином (що може бути підтверджене лише обвинувальним вироком суду, який вступив в законну силу) і виконання його в частині конфіскації майна, органами досудового слідства може проводитись накладенням арешту (заборони) лише на майно обвинувачуваної особи.

Судом також встановлено, що на момент винесення обвинувального вироку відносно ОСОБА_2, він не був фактичним власником спірного приміщення, оскільки угода щодо його відчуження на користь ОСОБА_1 відбулась раніше ніж було оголошено обвинувальний вирок, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, допущене щодо позивача порушення носить цивільно-правовий характер, оскільки воно обмежує його у праві на розпорядження приміщенням, власником якого він є, і в кінцевому підсумку означає порушення прав позивача, як власника, що є недопустимим відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, які встановлюють та гарантують непорушність права власності.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про вилучення з опису та арешту. Пунктом 2 цієї ж статті стверджено, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Крім того, відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року стверджено, що в силу ст. 31 ЦПК України сама по собі вказівка у вироку про звернення стягнення на конкретне майно або про його конфіскацію, незалежно від підстав її застосування, не позбавляє зацікавлених осіб можливості доказування свого права власності на це майно шляхом пред'явлення позову в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до постанови старшого слідчого відділу прокуратури Одеської області радника юстиції Заперченко В.С. від 22.12.2008 року було накладено арешт та внесено записи у реєстрі обтяжень нерухомого майна за №8375808 від 16.01.2009 року про накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; Запис внесений на підставі постанови про накладення арешту 04200800470 від 22.12.2008 року, прийнятої старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Одеської області радником юстиції Заперченко В.С.; запис у реєстрі обтяжень нерухомого майна за №6562830 від 11.02.2008 року внесений Прокуратурою м. Одеси; запис у реєстрі обтяжень нерухомого майна №12436961, внесений Другим Приморським ВДВС Одеського МУЮ на підставі постанови за №32343531 від 25.04.12 року.

Згідно ст. 126 КПК України, у редакції яка діяла на момент обтяження майна, в процесі розслідування кримінальної справи арешт може бути накладений на майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії лише з метою забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1, суд приходить до висновку про необхідність задоволення уточнених позовних вимог щодо скасування запису у реєстрі обтяжень нерухомого майна за №8375808 від 16.01.2009 року про накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, внесений на підставі постанови про накладення арешту 04200800470 від 22.12.2008 року, прийнятої старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Одеської області радником юстиції Заперченко В.С., запис у реєстрі обтяжень нерухомого майна за №6562830 від 11.02.2008 року внесений Прокуратурою м. Одеси, запис у реєстрі обтяжень нерухомого майна №12436961, внесений Другим Приморським ВДВС Одеського МУЮ на підставі постанови за №32343531 від 25.04.12 року.

Керуючись ст.ст. 209, 321, 392, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 15, 57, 208-213, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 52,9 кв. м, у тому числі житловою площею 19,1 кв. м., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 52,9 кв. м, у тому числі житловою площею 19,1 кв. м..

Виключити квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 52,9 кв. м, у тому числі житловою площею 19,1 кв. м з опису й арешту майна, складеного на підставі постанови про накладення арешту 04200800470 від 22.12.2008 року, прийнятої старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Одеської області радником юстиції Заперченко В.С..

Скасувати запис про накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у реєстрі обтяжень нерухомого майна за №8375808 від 16.01.2009 року, внесений, накладеного відповідно до постанови старшого слідчого відділу прокуратури Одеської області радника юстиції Заперченко В.С. від 22.12.2008 року.

Скасувати запис про накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у реєстрі обтяжень нерухомого майна за №6562830 від 11.02.2008 року внесений Прокуратурою м. Одеси;

Скасувати запис у реєстрі обтяжень нерухомого майна №12436961, внесений Другим Приморським ВДВС Одеського МУЮ на підставі постанови за №32343531 від 25.04.12 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя

06.09.2013