Справа № 130/1223/13-ц Провадження № 22-ц/772/2331/2013Головуючий в суді першої інстанції:Камінський В.П.Категорія: 27 Доповідач: Зайцев А. Ю.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" серпня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Зайцева А.Ю.,
суддів: Луценка .П., Денишенко Т.О.,
при секретарі: Іщук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ПАТ «ВіЕйБі Банк» на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19.06.2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА:
В суд звернулось ПАТ «ВіЕйБі Банк» з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який мотивований тим, що 03.06.2011 року між сторонами був укладений кредитний договір за яким відповідач отримала кредит у розмірі 19500 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20% на рік, щомісячною комісією за управління кредитом - 1,75% від суми кредиту терміном до 03.06.2014 року. Відповідач взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконала, а тому виникла заборгованість: 19500 гривень кредиту, 6674,22 гривень процентів, 7057,05 гривень комісії за розрахункове обслуговування та 30977,70 гривень неустойки, а всього 64208,97 гривень, які просили стягнути.
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19.06.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 26174,22 гривень, з яких заборгованість за кредитом 19500 гривень, заборгованість за проценти - 6674,22 гривень та 261,74 гривень судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягненні неустойки та комісії, ПАТ «ВіЕйБі Банк» подало апеляційну скаргу в якій просять в цій частині рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 30977,70 гривень неустойки, 7057,05 гривень комісії та 321,05 гривень судового збору, посилаючись на необґрунтованість та незаконність рішення суду.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.
Судом першої інстанції було встановлено, що 03.06.2011 року між сторонами укладений кредитний договір. Відповідач допустила заборгованість за ним, яка станом на 19.04.2013 року становить 64208,97 гривень.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення комісії в розмірі 7057,05 гривень, суд першої інстанції виходив з положень п. 3.6. Постанови Правління Національного банку № 168 від 10.05.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», а також положень ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».
В той же час судом не враховано, що на момент укладення кредитного договору ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній із 13 січня 2006 року) не передбачала заборону кредитодавцю встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні вказаного Закону. В свою чергу споживач звільнявся від сплати кредитодавцю будь-яких зборів, відсотків або інших вартісних елементів кредиту, що не були зазначені у договорі.
Під час укладення кредитного договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, позичальник був ознайомлений з усіма його умовами, які передбачали, зокрема, сплату банкові щомісячної комісії за управління кредитом, та погодився з ними.
Таким чином, положення кредитного договору щодо комісії не є недійсними в силу закону та не визнані такими за рішенням суду, а тому є чинними та носять зобов'язальний характер для сторін такого договору.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні неустойки взагалі не містить будь-яких висновків суду.
Колегією суддів встановлено, що позивачем нарахована неустойка відповідачу у зв'язку з несплатою останнім у визначені договором строки кредитних коштів.
Неустойка нарахована у відповідності до умов укладеного договору та чинного законодавства, в межах строку позовної давності.
Підстав для зменшення пені суд не вбачає, оскільки розмір пені (30977,70 гривень) не перевищує розмір збитків (33231,27 гривень) і відповідачем не наведено суду обставин, які мають істотне значення, а наведені не є істотними (ст. 551 ЦК України).
Відповідно до ч.1 п.п. 1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Враховуючи встановлене, колегія суддів прийшла до висновку, що приймаючи рішення про відмову у стягненні комісії та неустойки, суд першої інстанції не повно з'ясував обставини по справі, не вірно застосував норми матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції в цих частинах підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вказаних вимог позову.
У зв'язку із задоволення вимог позову у повному обсязі підлягають достягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 380,35 гривень.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» - задовольнити.
Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19.06.2013 року в частині відмови у стягненні неустойки та пені - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» комісію за розрахункове обслуговування в сумі 7057,05 гривень, неустойку в сумі 30977,70 гривень та судовий збір в сумі 380,35 гривень.
В іншій частині рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19.06.2013 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: А.Ю. Зайцев
Судді: В.В. Луценко
Т.О. Денишенко
Судове рішення № 33370127, Апеляційний суд Вінницької області було прийнято 30.08.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 130/1223/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: