Ухвала суду № 33369140, 05.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року Справа № 9807/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Торговий дім Електро-Кабель» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Торговий дім Електро-Кабель» (далі - ПП «Торговий дім «Електро-Кабель») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002661520 від 08.04.2013 року.

В обґрунтування своїх вимог покликалися на те, що спірне рішення є наслідком необґрунтованих висновків податкового органу про завищення податкового кредиту за грудень 2010 року та червень 2012 року на загальну суму 39030 грн., сформованого на підставі податкових накладних від ПП «МКМ-Сервіс» та ТОВ «Сана Прим». При цьому орган ДПС не надав належної оцінки первинним документам, які підтверджують його господарські операції з названими вище контрагентами, натомість взяв до уваги результати перевірок цих контрагентів, які викладено в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва від 27.09.2012 року № 3967/22-33927607 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сана Прим» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року» та в акті ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 23.06.2011 року № 1649/23-209/35383180 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «МКМ - Сервіс» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету за період з 01.04.2008 року по 16.06.2011 року». В обох випадках податкові органи дійшли висновку про те, що згадані платники податків не могли здійснювати фінансово-господарської діяльності у зв'язку з відсутністю для цього необхідних матеріально-виробничих ресурсів. На спростування тверджень відповідача та на підтвердження реальності господарських операцій з ПП «МКМ - Сервіс» та ТОВ «Сана Прим» позивач надав усі наявні первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2013 року № 0002661520.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова оскаржила її подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначає, що господарські операції ПП «Торговий дім «Електро-Кабель» щодо придбання послуг у ПП «МКМ-Сервіс» не оформлено належними первинними документами, які б підтверджували фактичне надання послуг. Такого ж висновку податковий орган дійшов і стосовно господарських операцій з ТОВ «Сана Прим», оскільки позивач не надав документів щодо транспортування товару. Зазначені обставини, на думку відповідача, дають підстави для висновку про те, що господарських операцій, на основі яких сформовано податковий кредит за грудень 2010 року та червень 2012 року, насправді не відбулось. Ще одними свідченням цьому є акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 27.09.2012 року № 3967/22-33927607 стосовно ТОВ «Сана Прим» та акт ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 23.06.2011 року № 1649/23-209/35383180 стосовно ПП «МКМ-Сервіс», у яких йдеться про фактичну неспроможність ведення господарської діяльності названими вище підприємствами - контрагентами позивача. Таким чином, позивач завищив податковий кредит за грудень 2010 року та червень 2012 року, сформований на підставі податкових накладних від ПП «МКМ-Сервіс» та ТОВ «Сана Прим» на загальну суму 39030 грн., у т.ч. за грудень 2010 року - на 13812 грн., за червень 2012 року на 25218 грн., у зв'язку з чим і було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

ПП «Торговий дім «Електро-Кабель» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради 02.11.2009 року і його взято на облік платників податків у ДПІ у Залізничному районі м. Львова. Одним із обраних позивачем видів господарської діяльності є торгівля електричними товарами.

Як вбачається з акту № 706/15-20/36828879 від 20.03.2013 року «Про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Торговий дім «Електро-Кабель» з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «МКМ - Сервіс» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, ТОВ «Сана Прим» за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року» (далі - акт перевірки від 20.03.2013 року), відповідно до якого платник занизив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за грудень 2010 року - на суму 13812 грн., за червень 2012 року - на 25218 грн., всього - на 39030 грн.

На підставі акта перевірки від 20.03.2013 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийняла податкове повідомлення-рішення №0002661520 від 08.04.2013 року, яким ПП «Торговий дім «Електро-Кабель» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість га загальну суму 48787,50 грн., у т.ч. 39030 грн. - за основним платежем, 9757,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

До набрання чинності Податковим кодексом України правовідносини з приводу справляння податку на додану вартість регулював Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР), відповідно до вимог підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 якого об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

У відповідності до п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 1) або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; 2) або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з п.п.7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У відповідності до п.п.7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податковий кодекс України містить наступні нормативні положення щодо порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4.ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Вищий адміністративний суд України в листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010р. «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»роз'яснив, що не є підставою для відмові у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. З огляду на це, і відповідно до статті 61 Конституції України, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 01 грудня 2010 року ПП «Торговий дім «Електро-Кабель» (за договором - Змовник) та ПП «МКМ-Сервіс» (за договором - Виконавець) уклали договір про надання бухгалтерських послуг, відповідно до якого Замовник дає завдання Виконавцю, а Виконавець приймає на себе обов'язки надавати Замовникові відповідно до його завдання послуги з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві Замовника за плату. Відповідно до п. 3.1.3 здача-приймання наданих послуг оформлюється актом виконаних робіт. По факту виконання договірних зобов'язань сторони підписали акт здачі - приймання робіт (наданих послуг), відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт становить 8220 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1370 грн. На основі цього, ПП «МКМ-Сервіс» виписало позивачу податкову накладну № 1201000104 від 01.12.2010 року на суму 8220 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1370 грн.

Окрім того, у грудні 2010 року позивач придбав у ПП «МКМ-Сервіс» товарів на загальну суму 74654,40 грн. (у т.ч. електротовари (світильники), а також комп'ютерну техніку (монітор, системний блок, принтер, калькулятор) та меблі (стіл, крісло) згідно з видатковими накладними №РН 12-29009 від 29.12.2010 року на суму 69794,40 грн. та № РН12-24005 від 24.12.2010 року на суму 4860 грн. Придбані електротовари ПП «Торговий дім «Електро-Кабель» оприбуткувало на складі підприємства, на підтвердження чого долучено відомості з обліку товарів на складі станом на 31.12.2010 року, а щодо техніки та меблів, то такі обліковуються на балансі підприємства як малоцінні швидкозношувані предмети, що відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку №221 за січень 2010р. - березень 2011р. Отже, зазначений вище товар позивач придбав для використання у власній господарській діяльності.

По факту поставки зазначених товарів продавець видав ПП «Торговий дім «Електро-Кабель» податкові накладні №1229000025 від 29.12.2010 року на суму 69794,40 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 11632,40 грн. та № 1224000029 від 24.12.2010 року на суму 4860 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 810 грн.

Таким чином, на підставі перелічених вище податкових накладних ПП «Торговий дім «Електро-Кабель» віднесло до складу податкового кредиту за грудень 2010 року податок на додану вартість, сплачений у вартості отриманих послуг та придбаних товарів, на загальну суму 13812 грн.

01 червня 2012 року ПП «Торговий дім «Електро-Кабель» (за договором - Покупець) та ТОВ «Сана Прим» (за договором - Постачальник) підписали договір поставки товару № 15, відповідно до якого Постачальник на протязі дії цього договору зобов'язується постачати товар покупцю на умовах і в строки, визначені цим договором, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його вартість.

Товар (поліетилен, гофрокартон, мішки, пакувальний папір, пакети) на умовах зазначеного договору ТОВ «Сана Прим» постачало Покупцю відповідно до видаткових накладних: №РН-6-26012 від 26.06.2012 року, №РН-6-26011 від 26.06.2012р. та № РН-6-26010 від 26.06.2012р. По факту поставки позивач отримав податкові накладні від ТОВ «Сана Прим» № 445 від 26.06.2012 року на суму 59400 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 9900 грн., №443 від 26.06.2012 року на суму 35100 грн., у т.ч. ПДВ - 5850 грн., № 444 від 26.06.2012 року на суму 56808 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 9468 грн. На підставі перелічених податкових накладних позивач відніс до складу податкового кредиту за червень 2012 року 25218 грн.

Придбані товари (упаковки різних видів) ПП «Торговий дім «Електро-Кабель» використало у межах своєї господарської діяльності. Як пояснив представник позивача, для того, щоб товари залишались неушкодженими під час транспортування покупцям, його упаковують. При цьому, вид упаковки залежить від товару, у зв'язку з чим підприємство використовує різні способи пакування. На підтвердження того, що придбану у ТОВ «Сана Прим» товари використано за призначенням представник позивача долучила акти списання товарів: № 3 від 29.06.2012 року; №9 від 16.08.2012 року; №10 від 01.10.2012 року; №11 від 28.12.2012 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з твердженнями судду першої інстанції про те, що податковий кредит за грудень 2010 року на суму 13812 грн. позивач сформував на підставі податкових накладних від ПП «МКМ - Сервіс» встановленої форми та змісту, отриманих за наслідками господарських операцій щодо надання бухгалтерських послуг, а також поставки товарів. Зазначені операції відображено у первинних документах (акті здачі-приймання робіт, копіями податкової звітності за рік, фінансового звіту за підсумками року, звітності перед Фондами загальнообов'язкового державного соцстрахування, які долучено у якості результатів наданих бухгалтерських послуг; видаткових накладних, відомостях бухгалтерського обліку щодо оприбуткування товару на підприємстві) що в цілому дають достатньо інформації про зміст господарських операцій з названим контрагентом.

Щодо податкового кредиту за червень 2012 року на суму 25218 грн., то такий сформовано на підставі належно оформлених та заповнених податкових накладних від ТОВ «Сана Прим», виданих за наслідками поставок товарів (різних видів упаковок). Господарські операції з цим Продавцем також відображено у видаткових накладних, згідно з якими товар постачався, а також актах наступного списання товару у зв'язку з його використанням у господарській діяльності ПП «Торговий дім «Електро-Кабель» про що зазначено вище. Таким чином, господарські операції ПП «Торговий дім «Електро-Кабель» з цим контрагентом також підтверджено належними первинними документами.

На основі наведено вище суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що прийняті на основі висновків акта перевірки від 20.03.2013 року податкове повідомлення-рішення №0002661520 від 08.04.2013 року не відповідає критеріям, які наведено у ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки його прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. Поряд з тим, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України суд вважає, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Покликання апелянта не береться судом до уваги як неспроможне з правової точки зору, оскільки повністю спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Залізничному районі м.Львова суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а вказану постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року в адміністративній справі № 813/3833/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді О.М.Гінда

В.Я.Качмар