Постанова № 33368918, 04.09.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 р. Справа № 821/2979/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньосірогозький олійно-переробний завод" до Реєстраційної служби Нижньосірогозького районного управління юстиції Херсонської області третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-Агро.Плюс», про визнання протиправними дій та рішення і зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верхньосірогозький олійно-переробний завод» (далі - позивач, ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ») звернулось до суду із позовом до Реєстраційної служби Нижньосірогозького районного управління юстиції Херсонської області (далі - відповідач, Реєстраційна служба Нижньосірогозького РУЮ), в якому просить визнати незаконними дії та рішення відповідача від 30.07.2013р. №4559533 про відмову у державній реєстрації права власності ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» на нерухоме майно - нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: Херсонська область, Нижньосірогозький район, с. Верхні Сірогози, вул. Поштова, 36-«б».

Також позивач просить зобов'язати Реєстраційну службу Нижньосірогозького РУЮ зареєструвати право власності ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» на вказане нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.07.2013р. ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» звернулось до відповідача із повним пакетом документів для реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: Херсонська область, Нижньосірогозький район, с. Верхні Сірогози, вул. Поштова, 36-«б».

Того ж дня державним реєстратором Реєстраційної служби Нижньосірогозького РУЮ прийнято рішення №4559533 про відмову у державній реєстрації речових прав, яке мотивоване тим, що подані документи не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Позивач вважає таке рішення незаконним, оскільки подані документи відповідають вимогам, що висуваються законодавством; крім того, навіть якщо документи і не відповідали тим чи іншим вимогам, то державний реєстратор повинен був зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію речового права та запропонувати позивачу надати додаткові документи, яких, на його думку, не вистачало.

Сторони в судове засідання не з'явились, будучі належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи. Позивачем подано клопотання про розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідач надав заперечення, у яких просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що державний реєстратор при прийнятті рішення про відмову у державній реєстрації прав діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Як вказує відповідач, при перевірці поданої позивачем заяви державним реєстратором встановлено, що об'єкт, права щодо якого просили зареєструвати, містить чисельну кількість складових частин, що потребують ретельного розгляду для встановлення площі складових, а відповідну інформацію містить технічна документація, яка відсутня. Наведене унеможливлює встановлення відповідності заявлених прав документам, що їх посвідчують, а це є підставою для відмови у державній реєстрації.

Враховуючи наведене та положення ст.ст. 122, 128 КАС України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку письмового провадження за наявними у ній документами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судом встановлено, що 30.07.2013р. ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» звернулось до відповідача із заявою встановленої форми про реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: Херсонська область, Нижньосірогозький район, с. Верхні Сірогози, вул. Поштова, 36-«б».

До заяви було додано:

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС №940631 від 05.12.2012р., видане Верхньосірогозькою сільською радою, відповідно до якого ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» є власником нерухомого майна - нежитлових будівель «А», «Б», «В», «Г», «Д», «Е», «е», «Ж»,«З», «И», «К», «Л», «Н», «н», «н1», «О», «Ф», «Х», «П», «Р», «С», «Т»,«У», «Ц», «Ч», «Ш», «№2», «№3», «№4»,«№6», «№7», «№8», №№ 11-19, які розташовані на території комбікормового заводу за адресою: Херсонська область, Нижньосірогозький район, с. Верхні Сірогози, вул. Поштова, 36-«б»;

Витяг про державну реєстрацію права власності на вказане вище нерухоме майно №36558706, виданий 05.12.2012р. Генічеським державним бюро технічної інвентаризації;

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 236852-236853, виданий 04.06.2013р. державним реєстратором виконавчого комітету Херсонської міської ради;

довіреність на представника, видана 01.07.2013р. ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»;

копія паспорта громадянина України;

копія картки фізичної особи - платника податків.

За наслідками розгляду поданих документів державним реєстратором Реєстраційної служби Нижньосірогозького РУЮ прийнято рішення №4559533 про відмову у державній реєстрації речових прав, яке мотивоване тим, що подані документи не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

Відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Порядок державної реєстрації прав та їх обтяжень визначений ст. 15 Закону №1952-IV та включає в себе: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Підстави для державної реєстрації прав встановлені ст. 19 вказаного Закону і до них, зокрема, відносяться: договори, укладені у порядку, встановленому законом; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані відповідно до вимог цього Закону; свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державні акти на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішення судів, що набрали законної сили; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно із ч.5 ст.15 Закону №1952-IV державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів (крім випадків, встановлених у частині сьомій цієї статті) з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Деталізовано процедуру державної реєстрації прав власності, в тому числі і особливості державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703, яка прийнята на виконання вимог ст. 15 Закону №1952-IV.

Згідно із п. 12 Порядку, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

повноважень заявника;

відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Статтею 24 Закону №1952-IV визначено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зокрема, встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до п.п. 16, 23 Порядку, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Зі змісту оскарженого рішення відповідача видно, що підставою для відмови у державній реєстрації прав слугувало те, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Суд не погоджується із таким висновком відповідача, зважаючи на наступне.

Як видно з матеріалів справи, позивач є власником нерухомого майна - нежитлових будівель «А», «Б», «В», «Г», «Д», «Е», «е», «Ж»,«З», «И», «К», «Л», «Н», «н», «н1», «О», «Ф», «Х», «П», «Р», «С», «Т»,«У», «Ц», «Ч», «Ш», «№2», «№3», «№4»,«№6», «№7», «№8», №№ 11-19, які розташовані на території комбікормового заводу за адресою: Херсонська область, Нижньосірогозький район, с. Верхні Сірогози, вул. Поштова, 36-«б», що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САС №940631 від 05.12.2012р., виданим Верхньосірогозькою сільською радою.

Дане Свідоцтво є чинним і ніким не скасовано, доказів протилежного сторонами до суду не надано.

На підставі цього Свідоцтва Генічеським державним бюро технічної інвентаризації відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за №157/6445 зареєстровано за ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» право власності на вищевказане нерухоме майно, про що свідчить Витяг про державну реєстрацію права власності на вказане вище нерухоме майно №36558706, виданий 05.12.2012р. Генічеським державним бюро технічної інвентаризації.

З 01.01.2013 р. відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно», змінено процедуру державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зокрема повноваження щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюють органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційних служб міських, районних, міськрайонних управлінь юстиції.

Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону №1952-IV, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

На час видачі позивачу Свідоцтва про право власності серії САС №940631 від 05.12.2012р. та первісної реєстрації права власності позивача на нерухоме майно порядок державної реєстрації речових прав визначався, окрім Закону №1952-IV, також Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за №157/6445, а також Порядком ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №7/5 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 р. за № 67/7388.

При цьому реєстрація прав власності здійснювалась у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, держателем якого було Міністерство юстиції України, а його користувачами - реєстратори бюро технічної інвентаризації.

З 01.01.2013 р. державна реєстрація речових прав здійснюється у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону №1952-IV, а також Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703.

Отже, право власності позивача на нерухоме майно було належним чином зареєстровано відповідно до законодавства, яке діяло на той час.

Судом встановлено, що 30.07.2013р. позивач при зверненні до відповідача надав усі передбачені законодавством документи, що необхідні для проведення державної реєстрації речового права.

При цьому в якості правовстановлюючого документу ним надано Свідоцтва про право власності серії САС №940631 від 05.12.2012р. та Витяг про державну реєстрацію права власності на вказане вище нерухоме майно №36558706, виданий 05.12.2012р. Генічеським державним бюро технічної інвентаризації.

Доказів скасування державної реєстрації права власності позивача у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а так само доказів визнання недійсними правовстановлюючих документів, на підставі яких таку реєстрацію здійснено, сторонами до суду не надано.

Крім того, у згаданих Свідоцтві та Витягу наведені ідентифікуючи ознаки об'єкта нерухомості, в тому числі ї їх площі.

Виходячи зі змісту ч.3 ст. 3 Закону №1952-IV та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації речового права позивача, враховуючи те, що таке право вже було за ним зареєстровано відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що з огляду чисельну кількість складових частин об'єкта нерухомості слід провести ретельний розгляд для встановлення площі складових об'єкту на підставі технічної документації і це унеможливлює встановлення відповідності заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Вичерпний перелік документів, які подаються державному реєстратору для здійснення державної реєстрації речового права визначений Законом №1952-IV, а також Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703.

Об'єкт, право власності на який просить зареєструвати позивач, не є реконструйованим або новоствореним, тому відсутні підстави вимагати від позивача надати технічну документацію.

Відповідні відомості в силу вимог Закону №1952-IV та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень повинні міститись у реєстраційній справі на об'єкт нерухомості, ведення якої відноситься до повноважень саме державного реєстратора.

Таким чином, відповідач без належних на те підстав прийняв рішення про відмову у державній реєстрації права власності позивача на нерухоме майно, а тому таке рішення є незаконним.

З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, тому що вони є обґрунтованими.

Оскільки відповідач незаконно відмовив у здійсненні державної реєстрації, то суд приходить до висновку про можливість покладення на відповідача обов'язку зареєструвати відповідне речове право ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ», враховуючи те, що позивач надав повний пакет належним чином оформлених документів, необхідних для здійснення такої реєстрації.

Отже, позовні вимоги і в цій частині підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Нижньосірогозького районного управління юстиції Херсонської області від 30 липня 2013 року №4559533 про відмову у державній реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньосірогозький олійно-переробний завод» на нерухоме майно.

Зобов'язати Реєстраційну службу Нижньосірогозького районного управління юстиції Херсонської області зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Верхньосірогозький олійно-переробний завод» (код ЄДРПОУ 36419799) право власності на нерухоме майно - - нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: Херсонська область, Нижньосірогозький район, с. Верхні Сірогози, вул. Поштова, 36-«б», на підставі поданої 30 липня 2013 року заяви про державну реєстрацію речового права.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 6.3