Ухвала суду № 33367998, 23.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 р.Справа № 2а-2446/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Макаренко Я.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2012р. по справі № 2а-2446/12/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський автогенний завод"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківський автогенний завод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.11.2011 року № 0003111501.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що встановлені у висновках акту перевірки порушення ст. 150.1 розділу ІІІ та пункту 1 і 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ не підтверджені відповідачем жодними доказами та носять характер суб'єктивних припущень, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 28.11.2011 року №0003111501, прийняте на підставі таких висновків акту перевірки є незаконним та підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2012 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", приписів Податкового кодексу України, ст.ст. 86 та 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена камеральна перевірка позивача за звітний податковий період за ІІ квартал 2011 року.

За результатами камеральної перевірки було складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 08.11.2011 року № 3410/15-107/00204783/254.

На підставі вказаного акту перевірки Індустріальної міжрайонної Державної податкової служби м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.11.2011 року № 0003111501 згідно із яким ПАТ "Харківський автогенний завод" донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 70258,00 грн.

Підставою винесення оскарженого податкового повідомлення рішення є твердження відповідача викладене у акті перевірки від 08.11.2011 року № 3410/15-107/00204783/254, де зазначено, що ПАТ "Харківський автогенний завод" у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року до складу рядка 06.6 „Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" включено від'ємне значення у сумі 2226055 грн. Дана сума складається із суми, задекларованої по рядку 05.2 „самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів", тобто отримана за результатом здійснення господарської діяльності до 01.01.2011 року у сумі 305468 грн, та суми від"ємного значення отриманого за результатом здійснення господарської діяльності за І квартал 2011 року у сумі 1920587 грн.

В порушення ст. 150.1 розділу III та пункту 1 і 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України підприємством включено до складу р. 06.6 „Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року суму 2226055 грн., з якої 305468 грн. - сума, отримана за результатом здійснення господарської діяльності до 01.01.2011 року.

За даними перевірки р. 06.6 „Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року складає "1920587" грн., р. 07 "Об"єкт оподаткування усіх видів діяльності" складає "+310999" грн. р. 16 "Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього звітного кварталу" складає «+71530».

З цього податковим органом зроблено висновок що платником податку занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 70258 гривні. Відповідач вважає, що оскільки позивачем неправомірно при обчисленні об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року включено витрати не І кварталу 2011 року (тобто, витрати попередніх податкових періодів), чим порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу.

Даний висновок відповідача ґрунтується на тому, що при обчисленні об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року (рядок 11 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року) повинні враховуватися лише витрати фактично понесені позивачем у І кварталі 2011 року, витрати понесені позивачем не у І кварталі 2011 року та включені позивачем до складу валових витрат І кварталу 2011 року не можуть враховуватися при обчисленні об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року, та в подальшому впливати на формування об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 28.11.2011 року № 0003111501 Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби не відповідає вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно до пункту 5.1 статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Слід зазначає, що у першому кварталі 2011 року діяв наказ Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143, зареєстрований у Мін'юсті України 08.04.2003 р. за № 271/7592, яким був затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства. Сума збитків попереднього року включається в рядок 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року», яка акумулюється в р. 04 "Валові витрати", та задекларовано у рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємств.

Відповідно наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми податкової декларації по податку на прибуток підприємств" № 114 від 28.02.2011 р. (вперше подання податкової звітності за новою формою до податкових органів здійснюється з 01.07.2011 року) передбачено суму від'ємного значення об`єкту оподаткування попередніх періодів вказувати в рядку 06.6 декларації, акумулюється в р. 06 "Інші витрати" і відповідно включається в рядок 07 "Витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування", вони складаються з усіма витратами звітного податкового періоду і стають витратами звітного періоду.

Матеріали справи свідчать, що в декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року в рядок 06.6 включено від'ємне значення об`єкту оподаткування в сумі 2226055 грн. із рядка 08 декларації за І квартал 2011 р.

У статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодах з 01.04.2011 встановлений ст.150 Податкового кодексу України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлює, що п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням наступного:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 2226055 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів не приймає доводи відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів, в частині того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

На думку колегії суддів, подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є помилковим.

Відповідно до пункту 1 розділу XIX «Прикінцеві положення" Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2 кварталу 2011 року.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта щодо того, що при розрахунку об'єкта оподаткування за другий квартал 2011 року до складу витрат включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за наслідками I кварталу 2011 року.

У нормі пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому - у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації 1 кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

З досліджених письмових доказів, колегією суддів встановлено відсутність в діях позивача порушень норм пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року .

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Із врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 28.11.2011 року № 0003111501 Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби є протиправним, а тому позовні вимоги позивача про його скасування підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2012 року по справі № 2а-2446/12/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено. Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2012р. по справі № 2а-2446/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.