Ухвала суду № 33367957, 23.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 р.Справа № 2а-11511/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Макаренко Я.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватної фірми "Харьковагрозапчасть" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2013р. по справі № 2а-11511/12/2070

за позовом Приватної фірми "Харьковагрозапчасть"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватна фірма "Харьковагрозапчасть", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000010221 від 11.04.2012 року, № 0000020221 від 11.04.2012 року та № 0000140221 від 17.05.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно формував витрати та податковий кредит з жовтня 2010р. по жовтень 2011р. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Промспец-консалтінг», що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на підставі направлення від 13.02.2012 року № 161 , згідно із п.п. 78.1.1 п 78.1 , ст.. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, наказу від 13.02.2012 року № 170 була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ПФ "Харьковагрозапчасть" з питань правильності декларування податкового кредиту у звітних деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток за жовтень 2010 р.- жовтень 2011 року операціям з ТОВ «Промспец -консалтінг» .

За результатами перевірки складено акт від 24.02.2012 року № 390/234/30588701 про результати виїзної документальної позапланової перевірки ПФ "Харьковагрозапчасть", з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість то податку на прибуток за жовтень 2010 р- жовтень 2011 р. по операціям з ТОВ « Промспец -консалтинг», в якому зафіксовані порушення: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, ст.. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1, ст.. 139 розділу III Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI, що призвело до заниження суми податку на прибуток на всього на суму 436 478 грн., у тому числі: за 4 квартал 2010 року - в сумі 78 643 грн.; за 1 квартал 2011 року - в сумі 53 730 грн. ; за 2 квартал 2011 року - в сумі 136 354 грн.; за З квартал 2011 року - в сумі 146 447 грн. ;за 4 квартал 2011 року - в сумі 21 304 грн. п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п. 198.3, ст..198 та розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI, що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати на суму 370 338 грн. у т.ч. жовтень 2010р. у сумі 8364,0 грн.; листопад 2010р. у сумі 14102,0 грн.; грудень 2010р. у сумі 21711,0 грн. ; лютий 2011р. у сумі 12 747,0 грн. ; березень 2011р. у сумі 7641,0 грн.; квітень 2011р. у сумі 37 851,0 грн.; травень 2011р. у сумі 47 538,0 грн.; червень 2011 р. у сумі 35 161,0 грн.; липень 2011р. у сумі 38 167,0 грн.; серпень 2011р. у сумі 68 499,0 грн.; вересень 2011 р. у сумі 32 815,0 грн.; жовтень 2011р. у сумі 45 742,0 грн. Документально не підтверджено реальність здійснення ПФ «Харьковагрозапчасть» господарських відносин із ТОВ «Промспец Консалтинг» та встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

В мотивувальній частині акту перевірки зазначено, що Приватна фірма "Харьковагрозапчасть" неправомірно формувала витрати та податковий кредит з жовтня 2010р. по жовтень 2011р. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Промспец-консалтінг», оскільки у даного контрагента відповідно до інформації наданої ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова (Акт документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Промспецконсалтинг» №349/23-03-05/37091549 від 10.03.11р.; Акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промспецконсалтинг» №1253/15-05- 14/37091549 від 01.06.2011р.; Акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промспецконсалтинг» №219/23-03- 05/37091549 від 07.11.2011р.; Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промспецконсалтинг» № 10/23-02/37091549 від 13.09.2011р.; Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промспецконсалтинг» №112/23-05/37091549 від 21.10.2011р.; Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промспецконсалтинг» № 546/18-011/37091549 від 07.04.2011 року; Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промспец консалтинг» № 61/23-03-05/37093551 від 07.10.2011 року; Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промспец консалтинг» № 251/23-03-05/37093551 від 13.12.2011 року) встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за жовтень 2010р. - жовтень 2011р.

На підставі акту від 24.02.2012 року № 390/234/30588701 про результати виїзної документальної позапланової перевірки ПФ "Харьковагрозапчасть", з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за жовтень 2010 р- жовтень 2011 р. по операціям з ТОВ « Промспец -консалтинг» Харківською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000010221 від 11.04.2012 року, № 0000020221 від 11.04.2012 року та № 0000140221 від 17.05.2012 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не доведено правомірності включення сум по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ « Промспец -консалтинг» з жовтня 2010р. по жовтень 2011р. до витрат та податкового кредиту, а надані первинні документи свідчать про їх формальне складання, за відсутністю реально вчинених господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спеціальним законом, який визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин був Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Вказаний Закон втратив чинність з 01 січня 2011 року у зв'язку із вступом в дію Податкового кодексу України, однак положення даного Закону підлягають застосування до спірних правовідносин, оскільки він був чинним на момент здійснення розглядуваних господарських операцій та на момент формування позивачем спірних сум податкового кредиту.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Положеннями підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту

Вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат на момент спірних правовідносин були встановлені ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 335/94-ВР.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94- ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138. Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Між ПФ „Харьковагрозапчасть" та ТОВ „Промспец-консалтінг" укладено агентський договір №01093 від 01.09.2010р., згідно якого Виконавець (ТОВ „Промспец-консалтінг") зобов'язується надавати послуги для Замовника (ПФ „Харьковагрозапчасть") щодо пошуку потенційних клієнтів.

Між ПФ „Харьковагрозапчасть" та ТОВ „Промспец-консалтінг" укладено договір про надання послуг № 0109 від 01.09.2010р. згідно якого Виконавець ( ТОВ „Промспец-консалтінг") зобов'язується надавати ремонтні та технічні послуги для Замовника (ПФ „Харьковагрозапчасть".

Між ПФ „Харьковагрозапчасть" та ТОВ „Промспец-консалтінг" укладено договір купівлі-продажу № 011010 від 01.10.2010р., згідно якого Продавець (ТОВ „Промспец-консалтінг") зобов'язується поставити обладнання, запчастини до техніки, а Покупець зобов'язується своєчасно сплатити товар на умовах договору.

Між ПФ „Харьковагрозапчасть" та ТОВ „Промспец-консалтінг" укладено договір про надання послуг №0301 від 03.01.2011р., згідно якого Виконавець (ТОВ „Промспец-консалтінг") зобов'язується надавати ремонтні та технічні послуги для Замовника (ПФ „Харьковагрозапчасть").

Між ПФ „Харьковагрозапчасть" та ТОВ „Промспец-консалтінг" укладено договір про надання послуг №0112 від 01.12.2010р., згідно якого Виконавець (ТОВ„Промспец-консалтінг") зобов'язується проводити усні та письмові консультації по правовим питанням, які виникають у Замовника (ПФ „Харьковагрозапчасть") під час дії договору.

За наслідками укладання вищевказаних договорів ТОВ „Промспец-консалтінг" були виписані на адресу ПФ „Харьковагрозапчасть" видаткові накладні, податкові накладні, рахунки фактури, протоколи узгодження цін, акти прийому-передачі виконаних робіт.

В підтвердження транспортування товару позивачем було надано до суду товарно-транспортні накладні, в підтвердження складського зберігання - договір № 606 оренди нежитлового приміщення від 10 травня 2002 року, відповідно до якого ДКП Парк культури та відпочинку "Зустріч" (Орендодавець) надає в оренду ПФ „Харьковагрозапчасть" (Орендар) нежитлове приміщення (будівлю) - загальною площею 57,0 М2, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Харківських Дівізій, 29. Відповідно до п. 8 цього договору, цей договір діє з 10.05.2002р. по 10.05.2003р. Автоматичної пролонгації дії договору його умовами не передбачено. Отже, строк дії даного договору закінчився 10.05.2003р. Доказів продовження оренди даного приміщення позивачем до суду не надано.

В наданих товарно-транспортних накладних пунктом розвантаження товару зазначено адресу: м. Харків, вул. Харківських Дівізій, 29, приміщення за якою на момент поставки товару не було у користуванні чи власності позивача. В договорах про надання послуг № 0109 від 01.09.2010р., №0112 від 01.12.2010р., актах прийому-передачі виконаних робіт місцем надання послуг зазначено адресу: м. Харків, вул. Харківських Дівізій, 29, приміщення за якою на момент надання послуг не було у користуванні чи власності позивача. Позивачем не надано до суду засвідчених печаткою банку банківських виписок чи платіжних доручень про сплату грошових коштів контрагенту ТОВ „Промспец-консалтінг" за спірними правочинами, а надано лише довідку про рух коштів засвідчену печаткою підприємства.

Матеріали справи не містять детальних звітів про виконання агентських послуг контрагентом ТОВ „Промспец-консалтінг" за агентським договором №01093 від 01.09.2010р., оскільки наданий до суду звіт не містить опису виду, характеру та обсягу виконаних агентських послуг їх цінової деталізації, доказів укладання позивачем договорів за результатами агентських послуг, доказів здійснення господарської діяльності за даними договорами. Також, позивачем не надано звітів про надання консультацій по правовим питанням чи інших підтверджень наданих консультацій на виконання умов договору про надання послуг №0112 від 01.12.2010р.

Позивачем не надано до суду доказів складського обліку товару придбаного у ТОВ „Промспец-консалтінг", доказів знаходження на балансі підприємства як основних засобів автомобілів, ремонтні послуги по яких надавалися ТОВ „Промспец-консалтінг".

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність реального вчинення позивачем господарських операцій за жовтень 2010р. - жовтень 2011р. з контрагентом ТОВ „Промспец-консалтінг"

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на вищевикладене та на той факт, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів в підтвердження протиправності рішень відповідача в основу яких покладено висновок про відсутність реального здійснення ПФ „Харьковагрозапчасть" з жовтня 2010р. по жовтень 2011р. господарських операцій з контрагентом ТОВ «Промспец-консалтінг», та відповідно не доведено правомірності включення сум по взаємовідносинам з даним контрагентом з жовтня 2010р. по жовтень 2011р. до витрат та податкового кредиту, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 року по справі № 2а-11511/12/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено. Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватної фірми "Харьковагрозапчасть" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2013р. по справі № 2а-11511/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.