Рішення № 33367042, 10.09.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

10.09.2013

справа № 2/489/2004/13

Рішення

Іменем України

10 вересня 2013 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого суддіКоваленка І.В.при секретаріКоденко К.В.за участю:

позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру

встановив:

У червні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача в якому просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Позивач вказала, що вказана квартира є спільною сумісною власністю сторін, оскільки була придбана у зареєстрованому шлюбі та оформлена на ім'я відповідача.

При припиненні шлюбних відносин та поділі майна позивач платила відповідачу вартість ? частини квартири в сумі 18000,00 дол. США, а останній зобов'язався переоформити квартиру на її ім'я. Однак, до теперішнього часу вказані зобов'язання відповідач не виконав.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився. До суду надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій вказав, що проти задоволення позову не заперечує.

У судовому засіданні, що відбулося 28.08.2013 відповідач підтвердив факт отримання коштів від позивача та пояснив, що право власності на квартиру не переоформив через фінансові труднощі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Із матеріалів справи встановлено, що з 22.03.2003 по 15.08.2013 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано заочним рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 15.08.2013.

Під час шлюбу сторонами було придбано квартиру АДРЕСА_1, яка оформлена на ім'я відповідача ОСОБА_4, якого вказано покупцем у договорі-купівлі продажу від 29.07.2005.

Вказані обставини підтверджуються оригіналом нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 29.07.2005 та Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 8787310 від 02.09.2013.

Після погіршення шлюбних відносин та вирішення питання щодо поділу спільного майна, позивач разом з малолітньою дочкою, народженою в шлюбі, залишилися проживати у спірній квартирі.

За домовленістю сторін, в рахунок переоформлення права власності на спірну квартиру на позивача, 25.12.2006 відповідач отримав від ОСОБА_3 18000,00 дол.США за свою частку квартири, що підтверджується письмовою розпискою ОСОБА_4 від вказаної дати, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи.

Згідно статті 22 КпШС України, чинної на момент придбання спірної квартири, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

У відповідності до частин першої, другої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).

За положеннями частини першої статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України (частина четверта статті 71 СК України).

Оскільки, сторони дійшли згоди щодо присудження відповідачу грошової компенсації його частки в спільному сумісному майні - квартири, та отримання останнім такої компенсації, що не потребує внесення коштів на депозитний рахунок суду, та ухилення відповідача від переоформлення квартири, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 672,41 грн.

Керуючись статтями 10,11, 14, 60, 62, 88, 212-214 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 (іден.номер НОМЕР_1) право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 (іден. номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 672,41 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

суддя

Повний текст рішення

підписано10.09.2013.