Постанова № 33366405, 04.09.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2013 року Справа № 904/3368/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.- доповідача

суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.

Представники сторін:

від позивача: Букоємський Р.В. представник, довіреність №14-325 від 16.03.12;

від відповідача: Коваленко О.В. представник, довіреність №1000 від 19.04.13;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2013 року

у справі № 904/3368/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води

про стягнення 349 088,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.13р. у справі № 904/3368/13 (суддя Соловйова А.Є.) позов задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 13 152,71 грн. інфляційних втрат, 17 917,84 грн. 3% річних, 44 794,59 грн. пені, 113 341,02 грн. штрафу, 6 946,83 грн. судового збору.

Суд вважав, що відповідачем належним чином не виконано умови укладеного договору, а порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

Не погодившись з рішенням господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 44 794,59 грн. та штрафу у сумі 113 341,02 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 44 794,59 грн. та штрафу у сумі 113 341,02 грн. в іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник зазначає, що судом першої інстанції порушено норми ст. 233 ГК України, ст. ст. 224, 258, 549-551, 625 ЦК України, ст.ст. 43,83 ГПК України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.08.13р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

КП "Жовтоводськтепломережа" надано заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 04.09.13р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011 року між Комунальним підприємством "Жовтоводськтепломережа" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" було укладено договір № 14/2538/11 на купівлю-продаж природного газу (далі Договір № 14/2538/11).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 14/2538/11 предметом договору є передача національною акціонерною компанією "Нафтогаз України"( надалі по тексту - Позивач) у IV кварталі 2011 року та у 2012 році комунальному підприємству "Жовтоводськтепломережа" (надалі по тексту - Відповідач) імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі -газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Відповідно до п.5.2. Договору, в редакції додаткової угоди №3 від 01.08.2012 до Договору, ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

-податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами, який становить 305,60 грн., крім того ПДВ - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4 661,74 грн.

Згідно з п.6.1. Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 2.1. Договору Сторони погодили термін передачі газу з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року включно.

Згідно з п. 11.1 Договору № 14/2538/11 цей договір діє з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Відповідно до п. п. 6.1., 7.2. Договору № 14/2538/11 оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 -го числа місяця наступного за місяцем поставки газу. У разі невиконання зобов'язання по оплаті за спожитий природний газ КП «Жовтоводськтепломережах зобов'язується у безспірному порядку сплатити крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

П.п. 3.3., 3.4. Договору № 14/2538/11 Приймання-передача газу, переданого Позивачем Відповідачу у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі доказів комерційного вузла обліку газу Відповідача. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Відповідач зобов'язується надати Позивачу підписані та скріплені печатками та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Позивач відповідно до зазначених підпунктів Договору № 14/2538/11 взяв на себе зобов'язання повернути на адресу Відповідача та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта.Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до умов Договору підписання Акту приймання-передачі природного газу, тобто узгодження сторонами обсягу та вартості за спожитий природний газ, передує кінцевому терміну проведення розрахунку.

Позивачем протягом жовтня-грудня 2012 року було передано, а Відповідачі прийнято природний газ в обсязі 1 585,128 тис. куб.м. на загальну суму 7 389 448,26 грн.

Факт поставки природного газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2013, 31.12.2012.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, Відповідач здійснив оплату за поставлений природний газ з порушенням строку, встановленого п.6.1. Договору, що підтверджується випискою по рахунку 36-1-08-8-3, договір №14/2538/11 з 01.10.2012 по 31.03.2013.

За ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В зв'язку з порушенням Відповідачем строків оплати за прийнятий природний газ, Позивач нарахував 3% річних у сумі 17 917,84 грн., інфляційні втрати в сумі 14 899,34 грн.

В силу вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

У розумінні ст. 229 Господарського кодексу України - учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Так, Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що допущено порушення строків оплати за прийнятий природний газ, отже, господарський суд правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 17 917,84 грн., в частині стягнення інфляційних втрат позовні вимоги обґрунтовано задоволенню частково - в сумі 13 152,71 грн., оскільки при розрахунку інфляційних втрат за прострочення розрахунків в жовтні 2012 року, Позивачем не враховано індекс інфляції за листопад 2012 року (99,9%).

Згідно з п. 7.2. Договору, у разі невиконання Покупцем умов п.6.1. Договору, Покупець зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 89 589,18 грн. за загальний період прострочення з 15.11.2012 по 05.03.2013, та штраф у розмірі 7% від простроченої понад 30 днів суми, що складає 226 682,05 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, на думку колегії, здійснений Позивачем розрахунок пені (89 598,18 грн.) та штрафу (226 682,05 грн.) відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства.

В той же час, згідно ч. 3 ст. 551 Господарського процесуального кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), якою встановлено права господарського суду щодо прийняття рішення, Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Користуючись наданим йому ст. 83 ГПК України правом, суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню з Відповідача.

При вирішенні питання щодо зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню з Відповідача, судом першої інстанції були враховані приписи ст. 233 ГК України та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», що знайшло своє повне відображення у постановленому рішенні. Також, було враховано зокрема і ступінь виконання зобов'язання, а саме та обставина, що Відповідач в повному обсязі розрахувався за спожитий протягом жовтня - грудня 2012 року природний газ і на час розгляду справи не має заборгованості за Договором № 14/2538/11, який є предметом спору. Також судом була врахована та обставина, що КП «Жовтоводськтепломережа», тобто Відповідач по справі, як вбачається із Статуту підприємства ( який мається в матеріалах справи), створене з метою надійного і безперервного виробництва та забезпечення підприємств, організацій і населення міста Жовті Води тепловою енергією.

Зазначене спростовує посилання Позивача в апеляційній скарзі на ту обставину, що при вирішенні справи по суті судом не було враховано доказів наданих Позивачем чим порушено принцип рівності учасників процесу перед законом.

В своїй апеляційній скарзі Позивач посилається на ряд постанов Вищого господарського суду України відповідно до яких важкий фінансовий стан боржника, невиконання своїх зобов'язань контрагентами боржника не є винятковими обставинами в розумінні ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 ГПК України, при цьому на підтвердження своїх доводів Позивач посилається на постанови, які були прийняті Вищим господарським судом протягом 2008, 2009, 2010 років.

Однак наданий час Вищий господарський суд має іншу думку, так в п. 7 оглядового листа № 01-06/767/2013 від 29.04.2013 року Вищий господарський суд України зазначає зокрема, що положенням частини першої статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Встановивши причини невиконання відповідачем грошового зобов'язання, а саме надавши належну оцінку тій обставині, що споживачем теплової енергії, яку виробляє відповідач, є переважно населення, а також збитковість господарської діяльності відповідача у зв'язку з наявністю значної заборгованості споживачів за поставлену енергію, суди дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для зменшення розміру пені на підставі статті 233 ГК України та пункту 3 статті 83 ГПК України.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому її слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.13р. у справі № 904/3368/13 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. Павловський

Суддя І.М. Науменко

Суддя В.О. Кузнецов