Постанова № 33366387, 06.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

06 вересня 2013 року 10:00 № 826/12515/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2013р. № 0000101702,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 - далі позивач звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - далі відповідач, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013р. № 0000101702.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 20.08.2013 року та відкладалося на 04.09.2013 р.

В судове засідання 04 вересня 2013 року прибув представник позивача, представник відповідача не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Суд перейшов до вирішення справи в порядку письмового провадження, встановивши відсутність необхідності допиту свідків або заслуховування експерта на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якої якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка яка проводилася з 28.12.2012 року по 04.01.2013 року., фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2), з питань дотримання вимог чинного законодавства з питань оподаткування фізичної-особи підприємця, за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р., з 01.06.2011р. по 31.07.2011р., з 01.10.2011р. по 30.11.2011р.

Відповідачем за результати проведеної перевірки складено акт від 14.01.2013 р. № 1/1702-НОМЕР_2/ про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог оподаткування фізичної-особи підприємця.

Відповідно до Акту було встановлено порушення: пп. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за період 01.01.2011р. по 31.03.2011р., з 01.06.2011р. по 31.07.2011р., з 01.10.2011р. по 30.11.2011р. в сумі 68344, 00 грн.

На підставі Акту від 14.01.2013 р. № 1/1702-НОМЕР_2/ відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 14.02.2013р. № 0000101702.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між позивачем та ТОВ «Ольтенія Білд» (податковий номер 36546782), ТОВ «Радіант Сервіс» (податковий номер 37145630), ТОВ «Захід Уа» (податковий номер 37567727), ТОВ «Сід Маріне» (податковий номер 37001628), ПП «Автохімзв'язок» (податковий номер 3624002), ТОВ «Россаріо» (податковий номер 37323055) були укладені наступні договори на виконання робіт на користь позивача, а саме з ТОВ «Ольтенія Білд» Договори на ремонтні роботи № 7 від 03.071.2011 року та № 8 від 03.01.2011 року.

На виконання укладених договорів ТОВ «Ольтенія Білд» позивачу виписано наступні податкові накладні № 247 від 24.01.2011 року., № 248 від 24.01.2011 року., № 282 27.01.2011 року., №378 від 31.01.2011 року., № 318 від 24.02.2011 року., № 392 від 28.02.2011 року., № 402 від 28.02.2011 року., № 353 від 25.02.2011 року., на загальну суму 112 645, 00 грн. в т.ч. ПДВ 18773, 34 грн.

Виконання умов договорів підтверджується Актами приймання будівельних робіт, банківськими виписками про оплату виконаних робіт;

з ТОВ «Радіант Сервіс» Договори на консультаційно-бухгалтерські послуги № 3/01 від 03.01.2011 року., та № 4\01 від 03.01.2011 року.

На виконання укладених договорів ТОВ «Радіант Сервіс» позивачу виписано наступні податкові накладні № 230 від 24.01.2011 року., № 296 від 27.01.2011 року., № 308 від 24.02.2011 року., на загальну суму 22 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 3 666, 67 грн.

Виконання умов договорів підтверджується Актами приймання робіт, банківськими виписками про оплату виконаних робіт;

з ТОВ «Захід Уа» Договори на ремонтні роботи № б/н від 08.06.2011 року, та № б/н від 19.06.2011 року.

На виконання укладених Договорів ТОВ «Захід Уа» позивачу виписано наступні податкові накладні № 60904 від 09.06.2011 року., № 71928 від 19.07.2011 року., на загальну суму 105 306, 99 грн. в т.ч. ПДВ 17 506, 00 грн.

Виконання умов Договорів підтверджується Актами здачі-приймання виконаних ремонтних робіт, банківськими виписками про оплату виконаних робіт;

з ТОВ «Сід Маріне» Договір на юридичні та бухгалтерські консультації № б/н від 04.10.2011 року.

На виконання укладеного Договору ТОВ «Сід Маріне» позивачу виписано податкова накладна № 100408 від 04.10.2011 року., на суму 19 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 3 166, 67 грн.

Виконання умов Договору підтверджується Актами приймання робіт, банківськими виписками про оплату виконаних робіт;

з ПП «Автохімзв'язок» Договір на ремонтні та ландшафтні роботи № 5 від 07.11.2011 року.

На виконання укладеного Договору ТОВ «Сід Маріне» позивачу виписано податкова накладна № 1107 від 07.11.2011 року., на суму 82 200, 00 грн., в т.ч. ПДВ 13 700, 00грн.

Виконання умов Договорів підтверджується Актами здачі-приймання виконаних ремонтних робіт, банківськими виписками про оплату виконаних робіт;

з ТОВ «Россаріо» правові відносини здійснювались на підставі рахунку-фактури № 5 від 29.03.2011 року, № 28/03-3 від 28.03.2011 року, та № 01/03-11 від 28.03.2011 року.

На виконання рахунків-фактури ТОВ «Россаріо» позивачу виписано наступні податкові накладні № 163 від 29.03.2011 року., № 164 від 29.03.2011 року., № 165 від 29.03.2011 року., № 207 від 31.03.2011 року., на загальну суму 71 102, 40 грн., в т.ч. ПДВ 11 850, 40 грн.

Виконання умов підтверджується актами приймання виконаних ремонтних робіт, банківськими виписками про оплату виконаних робіт.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За правилами ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі.

Отже, виконання в повному обсязі умов вказаних договорів позивачем та контрагентам підтверджується первинними документами.

Що стосується порушень ФОП ОСОБА_1 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, виписані контрагентом, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що на час виписки податкових накладних контрагент був і є зареєстрованим платником податку на додану вартість та мав і має свідоцтво платників такого податку.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена ФОП ОСОБА_1 до податкового кредиту на підставі господарських операцій з контрагентам підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Так, в матеріалах справи наявні, податкові накладні, акти виконаних робіт, виписані на адресу ФОП ОСОБА_1.

Судом було встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

За наведених норм та обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту, що виникли за господарськими операціями з контрагентам.

Таким чином, судом встановлено, що податковим органом не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 14.02.2013р. № 0000101702.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 14.02.2013р. № 0000101702.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 744,21 грн. (сімсот сорок чотири гривні) 21 коп.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова