Ухвала суду № 33364078, 22.08.2013, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 122/12186/13- ц

Провадження по справі 2/122/517/13

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі головуючого судді Гоцкалюка В.Д., при секретарі Рассомакіні А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27 березня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим із заявою про роз'яснення рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27 березня 2013 року, в якій він просить надати йому роз'яснення: які дії йому необхідно вчинити для відновлення його порушеного права отримати 1/3 частину грошей виручених від продажу квартири АДРЕСА_1; чи мало місце порушення умов договору дарування між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 22 травня 2007 року № 2596: в ч. 4: п. 8 дарувальник свідчить, в наслідок дарування частини будинку не будуть порушені права та законні інтереси третіх осіб; п.10 дарувальник свідчить, що обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб відносно частин будинку не має; в п.5, ч. 5 сторони підтверджують, що договір не приховує іншої угоди; і як наслідок порушення норм матеріального права прописаних в ст.ст. 229, 230, 232 ЦК України; де, ким і коли порушено його право, а також які правовідносини сторін випливають з визначених обставин і яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Сторони в судове засідання не з'явились.

ОСОБА_1 на адресу суду надав заяву, згідно якої просить розглянути питання про роз'яснення рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27 березня 2013 року, за його відсутності.

У відповідності до ч. 3 ст. 221 ЦПК України неявка осіб, які брали участь у справі не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви.

Відповідно до ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27 березня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення грошових коштів та звернення стягнення на нерухоме майно - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 17 червня 2013 року, рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27 березня 2013 року - залишено без змін.

В своїй заяві про роз'яснення рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27 березня 2013 року, ОСОБА_1 просить надати йому роз'яснення: які дії йому необхідно вчинити для відновлення його порушеного права отримати 1/3 частину грошей виручених від продажу квартири АДРЕСА_1.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, під час вирішення справи по суті, в суді першої інстанції, судом були розглянуті заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги, яким в свою чергу надана відповідна правова оцінка та прийнято відповідне рішення.

Надання консультаційних роз'яснень, з приводу того, які дії необхідно вчинити фізичній особі, під час розгляду справи в суді, для того щоб заявлені позовні вимоги були задоволенні не є компетенцією суду. В даній частині заяви ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки рішення суду є цілком зрозумілим, в ньому надана правова оцінка заявленим позовним вимогам з урахуванням доказів на які в свою чергу посилається позивач.

Також ОСОБА_1 просить надати йому роз'яснення: чи мало місце порушення умов договору дарування між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 22 травня 2007 року № 2596: в ч. 4: п. 8 дарувальник свідчить, в наслідок дарування частини будинку не будуть порушені права та законні інтереси третіх осіб; п.10 дарувальник свідчить, що обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб відносно частин будинку не має; в п.5, ч. 5 сторони підтверджують, що договір не приховує іншої угоди; і як наслідок порушення норм матеріального права прописаних в ст.ст. 229, 230, 232 ЦК України.

Але предметом розгляду в даній справі було стягнення із ОСОБА_3 грошових коштів та звернення стягнення на нерухоме майно, проте позовних вимог щодо невідповідності нормам закону договору дарування укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 22 травня 2007 року № 2596, визнання його недійсним чи інше, ОСОБА_1 заявлено не було, а отже суд не може надавити роз'яснення таким обставинам, оскільки дані обставини не були предметом дослідження в цій справі.

В своїй заяві ОСОБА_1 просить надати роз'яснення: ким і коли порушено його право, а також які правовідносини сторін випливають з визначених обставин і яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

З даного приводу суд вважає, що роз'яснення того, що ким і коли порушено право позивача, а також визначення правовідносин сторін та правових норм для їх застосування, виходить за межі заявлених позивачем вимог при звернені до суду, а у відповідності до заявлених позивачем вимог, які в свою чергу були предметом дослідження в даній справі, судом надано належну правову оцінку, та ухвалено рішення, яке є досить чітким та зрозумілим.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27 березня 2013 року, слід відмовити.

Керуючись, 221, 293, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27 березня 2013 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Суддя: