Постанова № 33362011, 02.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2013 р. Справа№ 927/639/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Алданової С.О.

Зеленіна В.О.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: не з»явився

від відповідача: Сидоренко Н.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватес»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2013р.

у справі №927/639/13 (суддя Скорик Н.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватес»

до Публічного акціонерного товариства «Полікомбанк»

про визнання недійсним кредитного договору №712 від 25.10.2011р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватес» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Полікомбанк» про визнання недійсним Кредитного договору №712 від 25.10.2011р.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2013р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватес» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2013р. по справі №927/639/13 повністю та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарги мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а також невідповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам.

На думку скаржника, Кредитний договір №712 від 25.10.2011р. не відповідає приписам Цивільного кодексу України, а саме ст. 1056-1, ст.ст. 92, 97,98 ч. 1 ст. 628, так як під час укладення спірного Кредитного договору позичальнику (позивачеві по справі) не було роз»яснено правових наслідків підписання такого договору, а в подальшому відповідачем по справі протиправно збільшено процентну ставку за користування кредитними коштами до 25% річних в односторонньому порядку та щорічну комісію за проведення розрахунків. Також, як зазначає апелянт, ліміт кредитування в сумі 6 850 000,00 грн. був встановлений у Кредитному договорів без погодження з вищим органом позивача - загальними зборами.

Відповідач по справі надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких вважає твердження позивача незаконними та необґрунтованими, та просить залишили в силі рішення суду першої інстанції, вказуючи на те, що доводи позивача про те, що відповідачем в односторонньому порядку збільшений розмір процентів за користування кредиту, не відповідає дійсності, оскільки за домовленістю сторін при підписанні Кредитного договору була встановлена фіксована процентна ставка - 20%, а в разі невиконання п. 1.1.5. Кредитного договору розмір процентної ставки змінюється та збільшується на 5%. Так як позивачем зобов»язання, передбачені п. 1.1.5. Кредитного договору з 05.06.2012р., не виконуються, відповідачем відповідно до п. 1.1.4. Кредитного договору з 06.06.2012р. застосована змінена процентна ставка в розмірі 25%. Відповідач також зазначає, що ч. 2 п. 1.1.4. Кредитного договору встановлена щорічна комісія за проведення розрахунків в розмірі 34 500,00 грн., яка повинна сплачуватись позичальником щорічно не пізніше 31 жовтня, тому позивач безпідставно та без будь-яких доказів стверджує, що банком в односторонньому порядку збільшено комісію за проведення розрахунків. Крім того, оспорюваний Кредитний договір був вчинений у письмовій формі, підписаний уповноваженими сторонами та скріплений печатками сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013р. колегія суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленіна В.О., Пашкіної С.А. прийняла до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватес» та призначила розгляд справи на 02.09.2013р.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В., з огляду на перебування судді Пашкіної С.А. у відпустці, вирішено здійснити розгляд справи №927/639/13 у складі колегії головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Алданова С.О., Зеленін В.О.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ватес» та Публічним акціонерним товариством «Полікомбанк» виникли на підставі Кредитного договору №712 від 25.10.2011р., за умовами якого Публічне акціонерне товариство «Полікомбанк» зобов»язалось відкрити позичальнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Ватес» відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в 6 850 000,00 грн., з 05.01.2012р. - 6 750 000,00 грн., з 05.02.2012р. - 6 650 000,00 грн., з 05.03.2012р. - 6 550 000,00 грн., з 05.04.2012р. - 6 450 000,00 грн., з 05.05.2012р. - 6 350 000,00 грн., з 05.06.2012р. - 6 250 000,00 грн., з 05.07.2012р. - 6 150 000,00 грн., з 05.08.2012р. - 6 050 000,00 грн., з 05.09.2012р. - 5 950 000,00 грн., з 05.10.2012р. - 5 850 000,00 грн., з 05.11.2012р. - 5 750 000,00 грн., з 05.12.2012р. - 5 650 000,00 грн.

Згідно статті 1 строк дії кредитної лінії: кінцевий строк погашення кредитів, одержаних за цим Договором - 24 жовтня 2014 року; ціль кредитування - поповнення обігових коштів.

Підпунктом 1.1.4. пункту 1.1. Кредитного договору встановлено, що процентна ставка: 20% річних. У разі порушення строку сплати процентів, відповідно до п. 1.1.5., процентна ставка збільшується на 5% річних з дня утворення простроченої заборгованості до дати її погашення; щомісячна комісія за проведення розрахунків: 34 500,00 грн.

У відповідності до підпункту 1.1.5. пункту 1.1. Кредитного договору порядок нарахування та сплати процентів: нарахування процентів проводиться щоденно на фактичний залишок заборгованості з дати видачі кредиту до дати повного погашення кредиту. Проценти, нараховані за місяць, сплачуються не пізніше 5-го числа наступного місяця за період, що залишився, при настанні дати повернення кредиту.

Відповідно до підпункту 1.1.6. пункту 1.1. Кредитного договору порядок сплати щорічної комісії за проведення розрахунків: щорічна комісія за проведення розрахунків, передбачена п. 1.1.4. цього Договору, сплачується позичальником шляхом перерахування коштів платіжним дорученням щорічно не пізніше 31 жовтня.

Також підпунктами 1.1.7., 1.1.8., 1.1.9., 1.1.10. пункту 1.1. Кредитного договору передбачено спосіб надання кредиту: на поточний рахунок позичальника (позивача по справі) в Полікомбанку або шляхом оплати розрахункових документів позичальника. Порядок надання кредитів: кредити за цим Договором надаються банком (відповідачем по справі) за заявами позичальника в межах ліміту кредитування. Сторони домовились під датою видачі кредиту розуміти дату, коли відповідна сума списана з позичкового рахунку позичальника, під датою повернення кредиту розуміти дату, коли відповідна сума надійшла на позичковий рахунок позичальника. Строк кредиту, а також відсотки за його користування розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків за користування. Сума загальної заборгованості позичальника за кредитами перед банком за цим Кредитним договором та Кредитним договором від 03.12.2008р. №603 не може перевищувати 6 580 000,00 грн.

Позивач вважає, що Кредитний договір №712 від 25.10.2011р. має бути визнаний недійсним у судовому порядку, так як він суперечить Цивільному кодексу України, а саме ст. 1056-1, ст.ст. 92, 97,98 ч. 1 ст. 628.

Відповідач не погоджується з позицією позивача та не вбачає порушень чинного законодавства укладенням Кредитного договору.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов»язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов»язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлений договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Стаття 1056-1 Цивільного кодексу України передбачає, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Позивач вказує на те, що відповідачем в порушення статті 1056-1 Цивільного кодексу України було змінено в односторонньому порядку процентну ставку за користування кредитом з 20 відсотків до 25 відсотків, додаткової угоди про таке збільшення сторонами не укладалось та не підписувалось.

При цьому колегія суддів відмічає, що підпунктом 1.1.4. пункту 1.1. Кредитного договору сторони визначили, що процентна ставка становить 20% річних, у разі порушення строку сплати процентів відповідно до п. 1.1.5., процентна ставка збільшується на 5% річних з дня утворення простроченої заборгованості до дати її погашення.

Тобто, сторонами у двосторонньому порядку досягнуто згоди про зміну процентної ставки на 5% річних у разі утворення простроченої заборгованості до дати її погашення.

Згідно з п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012р. не є односторонньому зміною умов договору та не суперечить ст. 1056-1 Цивільного кодексу України зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни кредитного ризику, якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставки, та її розмір.

За таких обставин, наведеним спростовуються доводи позивача щодо зміни відповідачем в односторонньому порядку процентної ставки за користування кредитом.

Також безпідставним є твердження позивача про зміну відповідачем в односторонньому порядку розміру щорічної комісії за проведення розрахунків, так як Кредитним договором передбачена сума такого платежу в 34 500,00 грн., яка повинна сплачуватись щорічно не пізніше 31 жовтня, при цьому позивачем в порушення ст. 33 ГПК України не доведено, чим підтверджується така обставина, на яку він посилається.

У відповідності до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов»язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов»язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Частина 1 та частина 2 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Оспорюваний Кредитний договір зі сторони позивача підписаний директором Ковтуном О.Ф.

Статут позивача (п. 15.7.8.) передбачає, що директор товариства має право без довіреності діяти від імені товариства, укладати та підписувати без попередньої згоди Загальними зборами учасників господарські договори, контракти, інші правочини, в тому числі про отримання кредитів, субсидій, позик, надання гарантій, про поруку, про заставу, тощо - без обмеження сумою. Зазначеним обумовлюється і відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи - позивача, що вбачається з копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка знаходиться в матеріалах справи.

Тобто, підписуючи Кредитний договір директор позивача Ковтун О.Ф. діяв в межах повноважень, наданих йому Статутом товариства.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2013 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватес» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2013р. у справі №927/639/13 залишити без змін.

3. Справу №927/639/13 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шевченко Е.О.

Судді Алданова С.О.

Зеленін В.О.