Постанова № 33361891, 03.09.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/3554/13-a

категорія 8.2.6

P class="ps6"> 03 вересня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Павлюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Малинське лісове господарство" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Державне підприємство "Малинське лісове господарство" (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 14 травня 2013 року № 0000192200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 407321, 00 грн., у тому числі: 271547, 00 грн. основного платежу і 135774, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0000202200 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на 13799, 00 грн. за лютий 2012 року, № 0000182200 у частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій державної власності на 217271, 00 грн. основного платежу та 46008, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вказані рішення прийняті податковим органом за безпідставне віднесення до витрат та складу податкового кредиту сум ПДВ з вартості отриманих від Приватного підприємства "Квант-Ліс" лісозаготівельних робіт. З такими висновками відповідача Підприємство не погоджується, оскільки витрати по таким операціям підтверджуються всіма необхідними первинними документами, позивач як постійний лісокористувач має право для залучення до виконання лісозаготівельних робіт інших осіб, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів щодо умислу укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того, ще однією підставою для нарахування зобов'язання з податку на прибуток стали висновки податкового органу про віднесення до складу інших витрат вартості наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Автогазсервіс МВС" послуг по переобладнанню автомобіля у грудні 2011 року та повторно у січні 2012 року. При цьому позивач зазначає, що такі доводи контролюючого органу не підтверджено жодними доказами.

У ході розгляду справи Малинську об'єднану державну податкову інспекцію Житомирської області Державної податкової служби було замінено правонаступником - Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали і просили у їх задоволенні відмовити. Пояснили, що оспорювані рішення прийняті на підставі обґрунтованих висновків перевірки, у ході якої виявлено залучення позивачем до виконання робіт суб'єкта господарювання, який фактично їх виконує за рахунок самого лісового господарства, направлені виключно на мінімізацію своїх податкових зобов'язань. Така направленість дій платника податків не може бути розцінена як самостійна ділова мета, а тому формування витрат і податкового кредиту від операцій з Приватним підприємством "Квант-Ліс" є поза межами здійснення господарської діяльності і не може відображатися у податковому обліку підприємства. Також до суми збільшення податку на прибуток відноситься 2477, 58 грн., нарахована за віднесення до складу інших витрат вартості наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Автогазсервіс МВС" послуг по переобладнанню автомобіля у грудні 2011 року та повторно у січні 2012 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що під час проведеної працівниками Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби планової виїзної перевірки Державного підприємства "Малинське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року було виявлено порушення:

- підпункту 138.1.1 пункту 138.1, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на 242339, 00 грн., (за ІІ-ІІІ квартали 2011 року - 71737, 00 грн., ІІ-ІV квартали 2011 року - 125258, 00 грн., І квартал 2012 року - 55600, 00 грн., І півріччя 2012 року - 93234, 00 грн., три квартали 2012 року - 117081, 00 грн., 2012 рік - 117081, 00 грн.) внаслідок безпідставного віднесення до складу витрат вартості отриманих від Приватного підприємства "Квант-Ліс" лісозаготівельних робіт та вартості наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Автогазсервіс МВС" послуг по переобладнанню автомобіля ЗІЛ-131;

- пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на 271547, 00 грн. (серпень 2011 року - 48254, 00 грн., вересень 2011 року - 14126, 00 грн., жовтень 2011 року - 14601, 00 грн., листопад 2011 року - 15070, 00 грн., лютий 2012 року - 4647, 00 грн., березень 2012 року - 36978, 00 грн., квітень 2012 року - 11899, 00 грн., травень 2012 року - 12899, 00 грн., червень 2012 року - 11180, 00 грн., серпень 2012 року - 29678, 00 грн., вересень 2012 року - 14510, 00 грн., жовтень 2012 року - 19766, 00 грн., листопад 2012 року - 13391, 00 грн., грудень 2012 року - 24548, 00 грн.) та завищення від'ємного значення податку на додану вартість за лютий 2012 року у сумі 13799, 00 грн. внаслідок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з вартості отриманих від Приватного підприємства "Квант-Ліс" лісозаготівельних робіт.

За наслідками перевірки складено акт № 44/22-10/13551546 від 24 квітня 2013 року (а.с. 20-72, том 1).

На підставі вказаного акта податковим органом 14 травня 2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000182200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій державної власності на 242339, 00 грн. основного платежу та 58542, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0000192200 про збільшення Підприємству суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 407321, 00 грн., у тому числі: 271547, 00 грн. основного платежу і 135774, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0000202200 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на 13799, 00 грн. за лютий 2012 року.

Позивач не погоджується із рішенням № 0000182200 у частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій державної власності на 217271, 00 грн. основного платежу та 46008, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо нарахування зобов'язання по податку на прибуток по господарським операціям з Приватним підприємством "Квант-Ліс".

В акті перевірки (а.с. 27-33, том 1) перевіряючими зазначено, що Підприємством до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в IV кварталі 2011 року та IV кварталі 2012 року зайво включено вартість послуг по заготівлі та трелюванню деревини від Приватного підприємства "Квант-Ліс" на загальну суму 970965, 00 грн.

У ході перевірки встановлено, що Приватне підприємство "Квант-Ліс" за період, що перевірявся, надавало послуги із заготівлі хлистів листяних на суцільно-лісосічних рубках, заготівлі хлистів хвойних на суцільно-лісосічних рубках, заготівлі сортиментів хвойних на суцільно-лісосічних рубках, відбору фансировини, заготівлі дров без сортування порід на вибіркових рубках та ін.

Для перевірки надано договір підряду на проведення лісозаготівельних робіт № 1 від 24 червня 2011 року, в першому абзаці якого не вказано П.І.Б. директора ПП «Квант-Ліс», від імені якого підписувався договір, для перевірки не надано додаток № 3 до договору щодо приймання-передачі для розробки лісосік, також не надано додаток № 4 лісівничі та кількісні характеристики предмету підряду розробки лісосік.

В пункті 2.1 Договору не визначено, які саме послуги ПП «Квант-Ліс» надає Замовнику ДП «Малинське лісове господарство».

P >Згідно штатного розпису ДП „Малинське лісове господарство" на Підприємстві працюють 23 лісоруби та 15 трактористів, вони безпосередньо займаються валкою та трелюванням лісу в лісництвах: Чоповицьке, Малинське, Українківське, Любовицьке, Іршанське, Слобідське. Даним працівникам, відповідно до оформлених протягом перевіряємого періоду нарядів, нараховувалась заробітна плата.

На підприємстві наявна спец. техніка та спец. засоби, необхідні для трелювання лісу. Так, згідно наданого до податкового органу розрахунку суми податків з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, за підприємством рахується 20 тракторів. Відповідно до подорожніх листів, списувалися паливо - мастильні матеріали на роботи по трелюванню лісу технікою, проводилися роботи по технічному обслуговуванню даної техніки. Також на балансі підприємства знаходиться 50 бензопил.

Таким чином, дані факти свідчать, що розрахунок планової собівартості продукції проведений виходячи з того, що лісозаготівельні роботи повинні здійснюватися власними силами, а всі вище перелічені витрати - заробітна плата працівників, які проводять трельовочні та лісозаготівельні роботи, паливо-мастильні матеріали, списані для проведення даних робіт, амортизація та ремонт спец. техніки повинні враховуватись при розрахунку планової та відповідно фактичної собівартості.

При проведенні аналізу наявної в Малинській ОДПІ інформації та її документального підтвердження також встановлено, що за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року має ознаки "фіктивності".

Також, враховуючи обставини, які свідчать про відсутність у зазначеного контрагента адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань по укладенню угод та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а значить, і відсутність наміру реального створення правових наслідків, які обумовлювалися правочинами (стаття 234 ЦК України), а також той факт, що правочини не відповідають вимогам дійсності правочинів, які передбачені частинами 1, 3 та 5 статті 203 ЦК України, та внаслідок того, що був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України вважаються такими, що порушують публічний порядок.

Із змісту висновків податкового органу, викладених в акті перевірки (а.с. 27-33, том 1) при описі допущених позивачем порушень податкового законодавства при формуванні витрат по господарським операціям з Приватним підприємством "Квант-Ліс", вбачається, що їх суть зводиться до того, що позивач відносив вартість отриманих послуг по заготівлі та трелюванню деревини до складу витрат, не маючи для цього правових підстав, так як, на думку податкового органу, здійснювати роботи по лісозаготівлі, мають право виключно власники лісів або постійні лісокористувачі.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки на те, що Підприємство в порушення вимог статті 70 Лісового кодексу України, до складу витрат відносило витрати на придбання послуг по заготівлі та трелюванню деревини від Приватного підприємства "Квант-Ліс", суд вважає помилковими з огляду на наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України, платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 вказаного Кодексу, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається, відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За своїм змістом наведені норми ПК України передбачають як підставу для не включення до витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та Приватним підприємством "Квант-Ліс" (Підрядчик) укладено договори підряду на проведення лісозаготівельних робіт № 16 від 04 січня 2011 року (а.с. 153-155, том 1), № 1 від 24 червня 2011 року (а.с. 159-161, том 1), № 9 від 01 листопада 2011 року (а.с. 169-171, том 1), № 11 від 03 січня 2012 року (а.с. 172-174, том 1), № 21 від 03 лютого 2012 року (а.с. 175-177, том 1), за умовами яких Підрядчик зобов'язується на власний ризик виконати роботи у відповідності до умов даного договору, а Замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх.

Відповідно до пункту 2.1 вказаних договорів, характер робіт полягає у комплексі робіт по заготівлі деревини (хлистами, сортиментами); підготовці лісосіки; валці лісу; обрубуванні гілля; повному або частковому розкряжуванні хлистів на сортименти; трелюванні деревини; зачистці лісосіки.

За такими договорами зазначеним виконавцем були виконані на користь Державного підприємства "Малинське лісове господарство" роботи по заготівлі та трелюванню деревини загальною вартістю 970965, 00 грн. Дані обставини підтверджуються складеними та підписаними сторонами наближеними кошторисами, актами виконаних робіт, податковими накладними, картами технологічного процесу розроблення лісосіки, виписками з банківського рахунку, копії яких знаходяться в матеріалах справи і за своїми формою та змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Встановлено, що Підприємство створене з метою організації ведення лісового господарства, включаючи питання охорони, захисту, раціонального використання лісових ресурсів та відтворення лісів та охорони, відтворення і раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, закріплених за ними.

Позивач є постійним лісокористувачем, для ведення лісового господарства йому надано державою у постійне користування лісові угіддя.

Відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі мають: 1) право самостійно господарювати в лісах; 2) виключне право на заготівлю деревини; 3) право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації; 4) право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством; 5) право здійснювати відповідно до законодавства будівництво доріг, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства.

Згідно з частиною 8 статті 70 Лісового кодексу України, заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.

Це право посвідчується лісорубним квитком із зазначенням у ньому обсягу заготівлі деревини в порядку проведення рубок головного користування та проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства.

Зазначені спеціальні дозволи посвідчують право власників лісів та постійних лісокористувачів на заготівлю деревини.

Однак, відповідно до чинного господарського законодавства, вибір механізму заготівлі деревини власниками лісів і постійними лісокористувачами - суб'єктами господарювання обирається на власний розсуд. Заготівля деревини може здійснюватися власними силами або на підставі господарських договорів з іншим суб'єктом господарювання.

Враховуючи вищезазначене, виконання робіт із заготівлі деревини іншими особами не є порушенням норм Лісового кодексу України.

Крім того, висновки податкового органу щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів підряду не підкріплені належними доказами та рішенням суду про визнання їх такими.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На думку суду, при визнанні угоди нікчемною податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів щодо умислу укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Усі господарські операції підтверджені первинними документами, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно формувались витрати у відповідних періодах на підставі належним чином оформлених первинних документів по господарським операціям з Приватним підприємством "Квант-Ліс" та на підставі норм Податкового кодексу України, а нарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток Підприємству з цих підстав проведено контролюючим органом неправомірно.

Щодо визначення податку на прибуток по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю "Автогазсервіс МВС".

В акті перевірки (а.с. 33-34, том 1) вказано, що Підприємством до складу інших витрат двічі нараховано суму витрат, а саме вартість послуг по переобладнанню автомобіля ЗІЛ-131 на СПГ на суму 11798, 00 грн. у січні 2012 року, які вже були включені у витрати в грудні 2011 року.

Із змісту статей 138, 139 Податкового кодексу України слідує, що безумовною підставою для формування розміру витрат при визначенні розміру податку на прибуток є їх підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Матеріалами справи підтверджено, що 01 грудня 2011 року між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автогазсервіс МВС" (Підрядник) укладено договір № 76 (а.с. 155-156, том ІV), за умовами якого Замовник доручає Підряднику на свій ризик виконати роботи по технічному обслуговуванню та ремонту газового обладнання автомобіля; проведення технічного огляду ГБО та видачі документів; переобладнанню, переосвідченню та дообладнанню автомобілів для роботи на СПГ та ЗНГ; навчанню водіїв для роботи на автомобілях СПГ ЗНГ Замовника.

Про виконання вказаних договірних зобов'язань свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), виписка по банківському рахунку, копії яких є у матеріалах справи (а.с. 157-158, том ІV).

Всі документи складені належним чином, відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеній правовій нормі відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження віднесення до складу інших витрат вартості наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Автогазсервіс МВС" послуг по переобладнанню автомобіля у грудні 2011 року та повторно у січні 2012 року.

За таких обставин, нарахування зобов'язання по податку на прибуток з цих підстав є неправомірним.

Стосовно нарахування податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки (а.с. 42-43, том І), податковим органом зроблено висновки про завищення Підприємством податкового кредиту на 271547, 00 грн. і від'ємного значення податку на додану вартість за лютий 2012 року на 13799, 00 грн. внаслідок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з вартості отриманих від Приватного підприємства "Квант-Ліс" лісозаготівельних робіт.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.P>

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пунктів 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підставою для нарахування зобов'язання по податку на додану вартість, як і для зменшення позивачеві розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012 року, стало те, що позивач відносив вартість отриманих послуг по заготівлі та трелюванню деревини до складу витрат, не маючи для цього правових підстав, так як, на думку податкового органу, здійснювати роботи по лісозаготівлі, мають право виключно власники лісів або постійні лісокористувачі.

Як вже було встановлено судом, між позивачем (Замовник) та Приватним підприємством "Квант-Ліс" (Підрядчик) укладено договори підряду на проведення лісозаготівельних робіт № 16 від 04 січня 2011 року (а.с. 153-155, том 1), № 1 від 24 червня 2011 року (а.с. 159-161, том 1), № 9 від 01 листопада 2011 року (а.с. 169-171, том 1), № 11 від 03 січня 2012 року (а.с. 172-174, том 1), № 21 від 03 лютого 2012 року (а.с. 175-177, том 1), за умовами яких Підрядчик зобов'язується на власний ризик виконати роботи у відповідності до умов даного договору, а Замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх.

Відповідно до пункту 2.1 вказаних договорів, характер робіт полягає у комплексі робіт по заготівлі деревини (хлистами, сортиментами); підготовці лісосіки; валці лісу; обрубуванні гілля; повному або частковому розкряжуванні хлистів на сортименти; трелюванні деревини; зачистці лісосіки.

За такими договорами зазначеним виконавцем були виконані на користь Державного підприємства "Малинське лісове господарство" роботи по заготівлі та трелюванню деревини. Дані обставини підтверджуються складеними та підписаними сторонами наближеними кошторисами, актами виконаних робіт, податковими накладними, картами технологічного процесу розроблення лісосіки, виписками з банківського рахунку, копії яких знаходяться в матеріалах справи і за своїми формою та змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Усі господарські операції підтверджені первинними документами, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит і визначено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012 року на підставі належним чином оформлених податкових накладних по господарським операціям з Приватним підприємством "Квант-Ліс" та на підставі норм Податкового кодексу України, відтак, нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення Підприємству з цих підстав проведено контролюючим органом неправомірно.

Враховуючи все викладене вище, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 14 травня 2013 року № 0000192200, № 0000202200 і № 0000182200 у частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій державної власності на 217271, 00 грн. основного платежу та 46008, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій прийняті з порушенням норм податкового законодавства, а тому позовні вимоги про їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 14 травня 2013 року № 0000192200 і № 0000202200.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 14 травня 2013 року № 0000182200 у частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій державної власності на 217271, 00 грн. основного платежу та 46008, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Малинське лісове господарство" 4725, 99 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Головуючий суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 06 вересня 2013 р.