Ухвала суду № 33361795, 27.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"27" серпня 2013 р.Справа № 922/2410/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Заступник прокурора Орджонікідзевського р-ну, м. Харків в інтересах держави в особі Державна екологічна інспекція у Х\о, м. Харків до ФОП ОСОБА_5, м. Харків про стягнення збитків за участю представників сторін:

прокурора - Косіченко М.М., посв. № 013775 від 06.12.12 р.;

позивача - Сосіна І.О., дов. № 108/01-21/08-16 від 16.01.12 р.;

відповідача - ОСОБА_4, дов. ВРД № 884986 від 11.01.11 р.;

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Орджонікідзевського р-ну міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - ФОП ОСОБА_5 на користь держави збитки, заподіяні державі внаслідок засмічення земельної ділянки, в розмірі 130026,52 грн. та судові витрати по справі.

05.08.13 р. відповідач через канцелярію суду надав письмовий відзив на позов, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що прокурором не доведена наявність сукупності підстав для виникнення у ФОП ОСОБА_5 зобов'язань відшкодувати шкоду. Крім того, відповідач вважає дії Державної екологічної інспекції з проведення обстеження протиправними та незаконними.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.13 р., за клопотанням позивача, строк розгляду справи продовжено по 27.08.13 р.

В судовому засіданні 20.08.13 р. була оголошена перерва до 27.08.13 р. для надання сторонами додаткових документів.

02.08.13 р. відповідач через канцелярію суду надав клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В обгрунтування вказаного клопотання, відповідач зазначив, що позовна заява та додані до неї документи не містять доказів вчинення ФОП ОСОБА_5 правопорушення, наявності в його діях вини та завданої шкоди.

Суд, дослідивши вказане клопотання, вважає за необхідне, в його задоволенні відмовити, оскільки, відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Прокурор в судовому засіданні 27.08.13 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 27.08.13 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.08.13 р. підтримав свій відзив, проти задоволення позову заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, прийшов до висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12 р. № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам", у вирішенні питання про порушення справи за позовною заявою прокурора господарському суду слід виходити з такого.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються з огляду на вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Статтею 29 вказаного Закону визначено, зокрема, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 118 Конституції України, виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації, які згідно з п. 3 ст. 119 Конституції України, на відповідній території забезпечують виконання державних і регіональних програм охорони довкілля.

Вищезазначене кореспондується з приписами статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", в якій зазначено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою (частина 3 вищезазначеної статті).

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль, зокрема, за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Як вбачається з позовної заяви (вх.№ 2410/13 від 12.06.13 р.), заступник прокурора Орджонікідзевського р-ну міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області. Предметом спору у даній справі є стягнення з ФОП ОСОБА_5 на користь держави збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки, тобто, у зв'язку з порушенням природоохоронного законодавства.

Відповідно до п. 1 Положень "Про Державну екологічну інспекцію у Харківській області" (далі - Положення), які затверджені наказом Державної екологічної інспекції України № 136 від 12.12.11 р., Державна екологічна інспекція у Харківській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що державна екологічна інспекція у Харківській області не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади в розумінні статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12 р. № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам", господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

У випадках неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК (пункт 3 вищезазначеної постанови).

Враховуючи те, що заступник прокурора Орджонікідзевського р-ну міста Харкова невірно визначив позивачем у даній справі Державну екологічну інспекцію у Харківській області, господарський суд, вважає за необхідне залишити позов без розгляду на підставі п. 1 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Позивачем судовий збір не сплачувався, отже поверненню, відповідно до п. 4 ч.1 ст. 7 "Про судовий збір", не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись п.п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12 р. № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам", п.п. 1, 2 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99, ст.ст. 29, 33, 38, 47, п.1 ст. 81, ст. 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Суддя Інте Т.В.