Постанова № 33361772, 05.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1Вн. № 1/215

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 вересня 2013 року 16:34 № 2а-15984/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Г.К.Т." про стягнення заборгованості у розмірі 331 848,90 грн., за участі представників сторін:

представник позивача Дирда І.Є.;

представник відповідача Кириленко В.О.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 вересня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва (далі - позивач, ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Г.К.Т." (далі - відповідач, ТОВ "Торговий дім "Г.К.Т.") про стягнення заборгованості у розмірі 331 848,90 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2010 суддею Винокуровим К.С. відкрито провадження у справі № 2а-15984/10/2670 та призначено судовий розгляд справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2010 суддею Винокуровим К.С. зупинено провадження у справі № 2а-15984/10/2670 до вирішення питання прийняття та розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2010 у справі № 2а-11943/10/2670 та зобов'язано сторін негайно повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі № 2а-15984/10/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2012 суддею Винокуровим К.С. поновлено провадження у справі № 2а-15984/10/2670 та призначено судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2012 суддею Винокуровим К.С. зупинено провадження у справі № 2а-15984/10/2670 до вирішення Вищим адміністративним судом України касаційної скарги ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 у справі № 2а-11943/10/2670 та зобов'язано сторін негайно повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі № 2а-15984/10/2670.

Розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2013 № 357 у зв'язку з перебуванням у відпустці з наступним переведенням до іншого суду судді, в провадженні якого перебувала адміністративна справа № 2а-15984/10/2670 і не була ним розглянута, відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу № 2а-15984/10/2670 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Згідно автоматичного розподілу справ між суддями справа № 2а-15984/10/2670 була передана судді Клочковій Н.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2013 справу № 2а-15984/10/2670 прийнято до свого провадження суддею Клочковою Н.В., поновлено провадження у даній справі та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 20.07.2010 по 21.07.2010 ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва проведено перевірку кіоску, який розташований по вул. Героїв Оборони, 3 в м. Києві та належить ТОВ "Торговий дім "Г.К.Т.", за дотриманням ТОВ "Торговий дім "Г.К.Т." порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами проведеної перевірки позивачем складено Акт (довідку) від 21.07.2010 № 0628/26/50/23/21488572 (далі - Акт перевірки).

Позивач дійшов до висновку про порушення відповідачем п. 1 ст. 3 р. ІІ Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР та п. 3.2 р. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 (із змінами та доповненнями), внаслідок чого на підставі Акта перевірки позивачем прийнято рішення від 03.08.2010 № 0006402305 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 331 848,90 грн.

Підставою для застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій було, за твердженням позивача, не здійснення відповідачем проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Враховуючи, що відповідач станом на момент звернення до суду вищевказану суму штрафних (фінансових) санкцій не сплатив до державного бюджету, позивач звернувся до суду.

Разом з тим, оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР); Положення "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 (далі - Положення № 614).

Згідно з Актом перевірки під час перевірки відповідача встановлено, що підприємством при проведенні розрахунків із споживачами за період з 13.01.2010 по 20.07.2010 не було забезпечено роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, а саме при розрахунках з споживачами відповідний розрахунковий документ не роздруковувався. У фіскальних чеках, що роздруковувались при проведенні розрахунків, назва господарської одиниці "магазин" не відповідала назві господарської одиниці, яка зазначена у реєстраційному посвідченні № 2650005781 від 21.12.2006. Відповідно сума розрахунків без роздрукування відповідного розрахункового документа за вищезазначений період склала 66 369,78 грн.

Судом встановлено, що за порушення, виявлені під час перевірки, позивач застосував до відповідача п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, який передбачає, що за порушення вимог закону передбачена санкція, зокрема, нарахування у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність у разі проведення розрахункових операцій на певну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Згідно п. 1 ст. 3 р. ІІ Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Статтею 2 Закону № 265/95-ВР встановлено, що розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно ст. 8 Закону № 265/95-ВР форма та зміст розрахункових документів встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Відповідно до п. 3.2 р. 3 Положення № 614 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити як назву та адресу господарської одиниці.

Пунктом 2.1 р. 2 Положення № 614 встановлено, що у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Разом з тим, недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняно в Положенні № 614 до відсутності розрахункового документа.

Так, у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2010 у справі № 2а-11943/10/2670 за позовом ТОВ "Торговий дім "Г.К.Т." до ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.08.2010 № 0006402305, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 та ухвалою Вищого адміністративного суду міста Києва від 04.06.2013, судом було встановлено, що в спірних розрахункових документах було зазначено назву господарської одиниці, а саме - ТОВ "ТД Г.К.Т." магазин, а також її адресу: м. Київ, вул. Героїв Оборони, 3.

Вищевказаними рішеннями судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва від 03.08.2010 № 0006402305 про застосування до ТОВ "Торговий дім "Г.К.Т." штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 331 848,90 грн.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2010 у справі № 2а-11943/10/2670, у якій встановлено вищевикладені обставини, набрала законної сили 25.11.2010.

З урахуванням викладеного та з огляду на те, що фіскальні (звітні) чеки відповідали визначенню розрахункового документа, містили назву господарської одиниці, а також підтверджували виконання розрахункових операцій, суд дійшов до висновку про відсутність у податкового органу правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 331 848,90 грн. на підставі рішення від 03.08.2010 № 0006402305.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.

2. Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2013.