Рішення № 33361670, 04.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.09.2013 Справа № 905/756/13-г

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого судді Осадчої А.М.,

судді Кучерявої О.О.

судді Сич Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Мітронової А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» м.Макїівка Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно - енергетична компанія «Газ - Енерго» м.Донецьк

про визнання недійсним договору підряду №138-17 від 06.09.2011року

та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору

Приватного акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» м.Макіївка Донецької області

до відповідачів: 1) Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» м.Макїівка Донецької області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно - енергетична компанія «Газ - Енерго» м.Донецьк

про визнання недійсним договору підряду №138-17 від 06.09.2011р.

в межах справи №905/756/13-г,

за участю представників сторін:

від позивача: Зарецький І.Г. за довіреністю №0109/36 від 26.12.2012р.,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: Гуляєва К.В. за довіреністю №05/0109від 30.01.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

29.01.2013року Відкрите акціонерне товариство «Макіївський металургійний комбінат» м.Макїівка Донецької області (далі - ВАТ «ММК») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно - енергетична компанія «Газ - Енерго» м.Донецьк (далі - ТОВ «ПЕК «Газ - Енерго») про визнання недійсним договору підряду №138-17 від 06.09.2011року.

Ухвалою господарського суду від 31.01.2013р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/756/13-г.

05.03.2013р. Приватне акціонерне товариство «Макіївський металургійний завод» м.Макіївка Донецької області (далі - ПрАТ «ММЗ») як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору у справі №905/756/13-г звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до: 1) ВАТ «ММК», 2) ТОВ «ПЕК «Газ - Енерго» про визнання недійсним договору підряду №138-17 від 06.09.2011р.

Ухвалою від 07.03.2013р. господарський суд прийняв до розгляду позовну заяву ПрАТ «ММЗ» як третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору в межах справи №905/756/13-г.

Ухвалою суду від 25.04.2013р. на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 21.05.2013р.

Враховуючи складність справи, значний обсяг обставин, що підлягають з'ясуванню під час вирішення спору, розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 20.05.2013року для розгляду справи №905/756/13-г призначено судову колегію у складі: головуючого судді Осадчої А.М., судді Захарченко Г.В., судді Сич Ю.В.

У зв'язку із знаходженням судді Захарченко Г.В. у відпустці, розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 13.06.2013р. змінено склад судової колегії, а саме: змінено суддю Захарченко Г.В. на суддю Кучеряву О.О.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 04.07.2013р., у зв'язку із знаходженням судді Сич Ю.В. у відпустці, змінено склад судової колегії, а саме: суддю Сич Ю.В. змінено на суддю Захарченко Г.В.

04.09.2013р. у зв'язку із знаходженням судді Захарченко Г.В. у відпустці, розпорядженням голови господарського суду Донецької області змінено склад судової колегії, а саме: суддю Захарченко Г.В. змінено на суддю Сич Ю.В.

В обґрунтування поданої позовної заяви, позивач посилається на те, що на момент укладення договору підряду №138-17 від 06.09.2011року на очищення шламонакопичувача №1 позивач не мав необхідного обсягу дієздатності для вчинення зазначеного правочинну, зокрема, не мав права власності на вказане майно та не був уповноважений ним розпоряджатись внаслідок передання 06.07.2000р. шламонакопичувача №1 у складі основних фондів ВАТ «ММК» до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Металург» (далі - ТОВ «Металург»), у зв'язку з чим, наведений договір слід визнати недійсним.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряду №138-17 від 06.09.2011року, ухвал арбітражного суду Донецької області від 21.04.1997р. про порушення справи про банкрутство №35/1-1б, господарського суду Донецької області від 17.01.2002р. у справі №35/1-1Б, господарського суду міста Києва від 14.04.2005р. у справі №35/1-1-б, акту приймання-передачі від 06.07.2000р., переліку майна за групою 1, що передається ВАТ «ММК» до статутного фонду ТОВ «Металург» станом на 01.08.2000р., рішення Макіївської міської ради від 17.09.2008р. №1138/13, листа ВАТ «ММК» №739 від 21.09.2012р., додаткової угоди №1 від 03.09.2012р. до договору підряду, статуту ВАТ «ММК».

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.55, 134, 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Позовні вимоги третьої особи обґрунтовані тим, що на момент укладення договору підряду на очищення шламонакопичувача №1 між ВАТ «ММК» та ТОВ «ПЕК «Газ - Енерго», у ВАТ «ММК» були відсутні повноваження власника щодо розпорядження зазначеним майном, оскільки починаючи з 28.09.2004р. власником шламонакопичувача є ПрАТ «ММЗ», у зв'язку з чим, наведений договір підлягає визнанню недійсним.

На підтвердження зазначених у позові обставин третя особа надала суду належним чином засвідчені копії: протоколу засновників №1 від 23.09.2004р., договору про створення Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод», протоколу установчих зборів від 27.09.2004р., акту приймання-передачі від 27.09.2004р., переліку майна, що передається ЗАТ «Макіївсталь», як внесок до статутного фонду у власність ЗАТ «Макіївський металургійний завод», листа ПрАТ «ММЗ» №307/001 від 06.09.2012р., екологічної газети «НАШ КРАЙ» №15'2012 (8 сторінка).

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.55, 134, 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідач у запереченнях на позовну заяву позовні вимоги ВАТ «ММК» не визнав, посилаючись на те, що цивільним законодавством не пов'язана можливість укладення договору підряду виключно щодо об'єктів, які перебувають у власності замовника, отже відсутність у позивача права власності на шламонакопичувач не має значення для дійсності договору підряду; крім того, вважає, що надані позивачем докази не дозволяють ідентифікувати шламонакопичувач щодо якого укладений договір підряду з тим, що був переданий до уставного фонду ТОВ «Металург» та з тим про який йдеться у рішенні Макіївської міської ради від 17.09.2008р.

Відзиву на позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами ТОВ «ПЕК «Газ - Енерго» не надало.

ВАТ «ММК» у відзиві на позовну заяву третьої особі із самостійними вимогами зазначило, що позовні вимоги ВАТ «ММЗ» вважає такими, що обґрунтовані нормами чинного законодавства України з урахуванням фактичних обставин справи, зокрема, відповідно до акту приймання-передачі від 27.09.2001р. ЗАТ «Макіївсталь» в якості внеску до статутного фонду передав шламонакопичувач ЗАТ «ММЗ».

У письмових поясненнях від 20.05.2013року третя особа зазначила про неможливість встановити наявність документів про реєстрацію спірного шламонакопичувача в БТІ, поряд із цим, наявний Паспорт багаторічного шламонакопичувача ЗАТ «ММЗ», параметри якого відповідають тим, що зазначені в Переліку майна, що передається ЗАТ «Макіївсталь», як внесок до статутного фонду ЗАТ «ММЗ». Стверджує, що право власності на шламонакопичувач підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03.08.2005р. №7954841 відповідно до Витягу №12667678 від 28.11.2006р. з реєстру прав власності на нерухоме майно; взяття третьою особою на облік шламонакопичувача відображено в Інвентарній картці обліку основних засобів; про тотожність шламонакопичувача, що належить ЗАТ «ММЗ» на праві власності та об'єкту договору підряду №138-17 від 26.09.2001р. свідчать Паспорт багаторічного шламонакопичувача ЗАТ «ММЗ», договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ЗАТ «ММЗ».

Для залучення до матеріалів справи третя особа надала копії Витягу №12667678 від 28.11.2006р. з реєстру прав власності на нерухоме майно, Свідоцтва №7954841 від 03.08.2005р. про право власності на нерухоме майно, Інвентарних карток обліку основних засобів, договору №488/1216/08 від 29.10.2008р. про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ЗАТ «ММЗ» для подальшого функціонування об'єкту складування та оброблення рідких промислових відходів, шламів (шламонакопичувач 1 та шламопроводи), Паспорту багаторічного шламонакопичувача ЗАТ «ММЗ».

11.06.2013року первісний позивач подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до Розпорядження КМУ від 20.03.1998р. №188-р, Плану стабілізаційних заходів та положень Плану санації ВАТ «ММК», відчудження права власності на шламонакопичувач №1 шляхом його передачі у складі майнових внесків засновників до статутних фондів новостворюваних підприємств, відбувалось в декілька етапів, а саме, спочатку спірне майно увійшло до статутного фонду ТОВ «Металург», у складі майового комплексу ВАТ «ММК»; статутний капітал ЗАТ «Макіївсталь» формувався шляхом обєднання внесків ТОВ «Металург» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»; ЗАТ «ММЗ» утворено на базі майна ВАТ «ММК» та ЗАТ «Макіївсталь», що підтверджується відповідними актами приймання-передачі майна.

23.07.2013р. позивач надав для залучення до матеріалів справи довідки від 09.07.2013р. про відсутність на балансі ВАТ «ММК» шламонакопичувача та шламів.

У додаткових письмових поясненнях від 27.08.2013р. первісний позивач, серед іншого зазначив, що факт правомірної передачі ВАТ «ММК» свого майна до статутного фонду ТОВ «Металург» встановлений рішенням господарського суду Донецької області від 21.11.2001р. у справі №1/154А.

23.08.2013р. третя особа із самостійними вимогами на предмет спору надала суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначила, що Управлінням Держземагентства у м.Макіївці Донецької області у листі від 01.08.2013р. підтверджено, що земельна ділянка загальною площею 39,0866га, що передається в оренду ПрАТ «ММЗ» сформована за рахунок земельної ділянки загальною площею 40,0770га, що передана в постійне користування ВАТ «ММК». Крім того, пояснила, що відповідно до листа ДП «Донецький держаний проектний інститут «Донецькпроект» шламонакопичувач не підлягає технічній інвентаризації.

Представник первісного позивача у судовому засіданні 04.09.2013року підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та наступних письмових поясненнях, позовні вимоги третьої особи вважає такими, що підлягають задоволенню.

Представник третьої особи у судовому засіданні 04.09.2013року просив визнати спірний договір недійсним з підстав викладених у його позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 04.09.2013р. не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями про здійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів представника позивача та третьої особи до суду не звертались.

Вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, які з'явилися у судове засідання, дослідивши представлені ними в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

06.09.2011року між ТОВ «ПЕК «Газ - Енерго» (далі - Підрядник) та ВАТ «ММК» (далі - Замовник) підписано договір підряду №138-17, за умовами якого Підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик у період дії даного договору виконати для Замовника роботи з приведенняя у належний стан території шламонакопичувача №1 Кіровського району м.Макіївки (балка Кобильська), шляхом приймання та вивозу будівельного та побутового сміття, відходів доменного та мартенівського виробництва (шламу), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені роботи (арк. справи 9-11).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладанням печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей до договору.

Земельна ділянка площею 38,2908га під шламонакопичувачем №1 у Кіровському районі м.Макіївки (балка Кобильська) надана Замовнику у постійне використання на підставі рішення Макіївського міської ради від 20.09.2001р. №932/2, держакт №І-ДН005403 від 03.10.2001р.(п.1.3 договору).

Строк дії договору встановлено сторонами у розділі 8 договору, зокрема, даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором, однак у будь-якому разі до повного вивозу Підрядником з території шламонакопичувача №1 Кіровського району м.Макіївки (балка Кобильська) відходів.

Згідно з п.3.1, 3.2 договору загальна вартість робіт за даним договором складає вартість всіх виконаних робіт згідно з актом виконаних робіт за весь період дії договору. Вартість робіт з вивозу відходів складає 1(одна) грн. з ПДВ за 1 (одну) тонну. Вартість робіт, зазначена у даному пункті може бути змінена лише за згодою сторін.

06.07.2000року ВАТ «ММК» (первісний позивач) передало у якості внеску до статутного фонду ТОВ «Металург» майно на загальну суму 489873019 грн., про що складено акт приймання-передачі.

У переліку майна №1, що передається ВАТ «ММК» до статутного фонду ТОВ «Металург» станом на 01.08.2000року міститься посилання на передачу шламонакопичувача (п/п 87, інвентарний номер 201210093) та шламонакопичувача (п/п 95 інвентарний номер 201210101).

Згідно акту приймання-передачі від 29.06.2004 року ТОВ «Металург» передало як внесок до статутного фонду ЗАТ «Макіївсталь» майно вартістю 203888757,00грн. згідно з Додатком № 1.

З Переліку основних засобів, що передаються від ТОВ «Металург» до статутного фонду ЗАТ «Макіївсталь» (додаток № 1 до акту від 29.06.2004р.) вбачається передання до статутного фонду ЗАТ «Макіївсталь» двох шламонакопичувачів, один введений в експлуатацію у 1967 році, інвентарний номер 200320046, другий - у 1981 році, інвентарний номер 200320054. Інших ідентифікуючих ознак шламонакопичувачів перелік не містить.

Відповідно до акту приймання-передачі від 27.09.2004р. ЗАТ «Макіївсталь» передало до статутного фонду ЗАТ «ММЗ» у власність, як внесок до статутного фонду, майно, вартістю 203480995,00грн. згідно з Додатком № 1 до цього акту.

З переліку основних засобів, що передаються від ЗАТ «Макіївсталь» до статутного фонду ЗАТ «ММЗ» (додаток № 1 до акту від 27.09.2004р.) вбачається передання до статутного фонду ЗАТ «ММЗ» шламонакопичувача, введеного в експлуатацію у 1967 році, інвентарний номер 200320046. Інших ідентифікуючих ознак шламонакопичувача перелік не містить.

В матеріалах справи міститься наданий третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору Паспорт багаторічного шламонакопичувача ЗАТ «Макіївський металургійний завод» від 2005 року.

Рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради від 17.09.2008р. №1138/13 ЗАТ «ММЗ» надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої по вулиці Металургійній, у Кіровському районі міста, в оренду строком на 5 років для подальшого функціонування об'єкту складування та оброблення рідких промислових відходів, шламів (шламонакопичувач №1 та шламопроводи), який належить орендарю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.08.2005 року, зареєстрованого в КП «БТІ м. Макіївки» за № 11604894 (витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 03.08.2005р.№7954841).

Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03.08.2005року засвідчено приналежність ЗАТ «ММЗ» виробничих будівель та споруд, розташованих за адресою Донецька область, м.Макіївка, вул.Металургійна. Право власності на майно зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується Витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 03.08.2005р. №7954841, а також Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.11.2006р.

29.10.2008р. між ЗАТ «ММЗ» (Замовник) та Комунальним підприємством «Виробниче земельно-кадастрове бюро» (Виконавець) укладений договір №488/1216/08, згідно з п.1.1 якого Виконавець зобов'язується виконати з дотриманням вимог чинного законодавства проектно-вишукувальні роботи з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у Кіровському районі м.Макіївки для функціонування об'єкту складування та оброблення рідких промислових відходів, шламів (шламонакопичувач №1 та шламопроводи), а Замовник - прийняти та оплатити виконані Роботи.

На виконання умов зазначеного договору у 2009р. Комунальним підприємством «Виробниче земельно-кадастрове бюро» складений Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ЗАТ «Макіївський металургійний завод» для подальшого функціонування об'єкту складування та оброблення рідких промислових відходів, шламів (шламонакопичувач №1 та шламопроводи) по вул.Металургійній у Кіровському районі м.Макіївки.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 08.04.2011року змінено найменування Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» на Приватне акціонерне товариство «Макіївський металургійний завод». Державна реєстрація зазначених змін до статуту відбулася 15.04.2011р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на час укладення договору підряду №138-17 від 06.09.2011р. він не був власником шламонакопичувача, оскільки 06.07.2000р. передав його у складі основних засобів до статутного фонду ТОВ «Металург», а отже не мав достатнього обсягу дієздатності для укладення договору підряду, у зв'язку з чим, зазначений договір на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст.55, 134, 207 ГК України слід визнати недійсним.

Третя особа із самостійними вимогами на предмет спору в обґрунтування своїх вимог стверджує, що починаючи з 28.09.2004р. спірний шламонакопичувач є власністю ПрАТ «ММЗ», оскільки увійшов до його уставного фонду внаслідок передання від ВАТ «Макіївсталь», отже на час укладення договору підряду ВАТ «ММК» не мав повноважень власника на розпорядження шламонакопичувачем, тому договір підряду підлягає визнанню недійсним.

Суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги ВАТ «ММК» та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України.

Зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (абз.4 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 29 травня 2013 року №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Укладений сторонами договір №138-14 від 06.09.2011р. за своєю правовою природою є договором підряду, що підпадає під правове регулювання глави 61 розділу ІІІ Цивільного кодексу України.

Згідно з вимогами частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

ВАТ «ММК» мотивує позовні вимоги про визнання договору підряду недійсним тим, що на час його укладення позивач не був власником майна у відношенні якого укладено спірний договір, а отже не мав достатнього обсягу дієздатності на розпорядження таким майном.

Статтею 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зазначеною статтею визначається абсолютний характер суб'єктивного права власності, яке є абсолютним цивільним правовідношенням. Це означає, що власникові протистоїть необмежена й завідомо не визначена кількість осіб, яким заборонено порушувати таке суб'єктивне право і створювати перешкоди в його здійсненні.

Як передбачено ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Право користування - це юридично закріплена можливість власника щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей власником чи уповноваженими особами.

Право розпорядження - це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо.

Нормами цивільного законодавства, якими врегульовані відносини з укладення договору підряду прямо не передбачено, що право укладати договір підряду має лише власник речі.

Однак, виходячи з принципу непорушності права власності, встановленого ст.321 ЦК України, суд приходить до висновку, що замовником за договором підряду може виступати особа, якій об'єкт підряду належить на праві власності або на підставі приналежності іншого речового права, зміст якого передбачає повноваження на розпорядження та користування ввіреним майном.

Первісний позивач зазначає, що втратив право власності на шламонакопичувач №1 внаслідок передання його у складі основних фондів до уставного фонду ТОВ «Металург», що підтверджується актом приймання - передачі від 06.07.2000р. та додатком до нього.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції станом на 06.07.2000 року) товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Дослідивши надані позивачем документи, що мають свідчити про перехід права власності від ВАТ «ММК» до ТОВ «Металург», а саме, акт приймання-передачі від 06.07.2000р. та додаток до нього, судом встановлено, що вказаний додаток - Перелік майна за групою 1, що передається ВАТ «ММК» до статутного фонду ТОВ «Металург» складено станом на 01.08.2000 року, тобто пізніше дати фактичної передачі майна, яка відбулась 06.07.2000р. та після того, як у набувача майна - ТОВ «Металург» за актом від 06.07.2000р. мало виникнути право власності на перелічене в акті майно.

Таким чином, перелік майна складений станом на 01.08.2000р. не може бути додатком до акту приймання-передачі, що складений 06.07.2000р., а отже не є належним та допустимим доказом факту припинення права власності ВАТ «ММК» на шламонакопичувач, що є предметом спірного договору та не підтверджує факт набуття права власності на вказане майно ТОВ «Металург».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведений факт вибуття з його власності шламонакопичувача, що був предметом спірного договору підряду.

Крім того, у переліку майна, складеного станом на 01.08.2000р. зазначені два шламонакопичувача без їх відповідної ідентифікації, що взагалі виключає можливість встановити, що спірний договір підряду укладений стосовно одного з них.

Зазначені висновки суду, доводить також той факт, що рішенням Виконкому Макіївської міської ради № 932/2 від 20.09.2001 року, тобто вже після нібито переходу права власності на шламонакопичувач до ТОВ «Металург», позивачу у постійне користування передано земельну ділянку, розташовану в м.Макіївка, вул.Металургіна, б.47 з метою розміщення об'єкту складування та оброблення рідких промислових відходів, шламів, шламонакопичувач №1 та шламопроводи) у Кіровському районі, що засвідчене актом на право постійного користування землею, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1133.

Прийняття зазначеного рішення виконкомом та складання акту на право постійного користування землею спростовує доводи позивача про вибуття з його власності шламонакопичувача, навпаки, свідчить про те, що позивач продовжував здійснювати повноваження власника спірного шламонакопичувача, тобто ТОВ «Металург» на підставі акту приймання-передачі від 06.07.2000р. із додатком до нього власником орендованого шламонакопичувача не став.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ВАТ «ММК» про визнання недійсним договору підряду від №138-17 від 06.09.2011р. за недоведеністю.

Як вбачається з копії акту приймання-передачі від 29.06.2004р. та додатку до нього, ТОВ «Металург» передало у якості внеску до статутного фонду у власність закритого акціонерного товариства «Макіївсталь» майно вартістю 203888757 гривень, до складу якого увійшли два шламонакопичувачі, один з яких введений в експлуатацію у 1967р., інвентарний номер 200320046, другий - у 1981р., інвентарний номер 200320054. Інших ідентифікуючих ознак шламонакопичувачів перелік не містить.

Однак, з огляду на вже встановлені судом обставини та враховуючи факт припинення ТОВ «Металург», суд не вбачає можливості ідентифікувати та співставити шламонакопичувачі, на які містяться посилання в акті приймання-передачі від 29.06.2004р. із шламонакопичувачем, що є об'єктом підряду за спірним договором.

Крім того, третя особа із самостійними вимогами на предмет спору стверджує, що право власності ПрАТ «ММЗ» на шламонакопичувач на очищення якого укладений договір підряду, підтверджується Свідоцтвом про право власності від 03.08.2005р. та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.08.2005р.

Проте, дослідивши вище зазначені докази, судом встановлено, що до переліку майна, що належить ПрАТ «ММЗ» на підставі зазначених правовстановлюючих документів, серед іншого, входить лише будівля шламової насосної, проте, безпосередньо такий об'єкт як шламонакопичувач не вказано.

Отже, посилання ПрАТ «ММЗ» на ці документи, як такі, що встановлюють та засвідчують його право власності на шламонакопичувач є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

У цьому зв'язку, суд також не приймає до уваги рішення виконавчого комітету Макіївської міської ради від 17.09.2008р. №1138/13 «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ЗАТ «ММЗ», оскільки його прийняття обумовлене тим, що шламонакопичувач №1 та шламопроводи належать ПрАТ «ММЗ» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.08.2005, зареєстрованого в КП «БТІ м.Макіївки» (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.08.2005 №7954841).

Водночас, як встановлено судом, зазначені свідоцтво та витяг не встановлюють права власності ПрАТ «ММЗ» на шламонакопичувач №1 Кіровського району в м.Макіївка (балка Кобильська) на очищення якого укладений договір підряду, що зумовлює висновки суду про відсутність доказової сили зазначеного рішення виконкому для розглядуваної справи.

Посилання ПрАТ «ММЗ» на інші документи, зокрема Паспорт багаторічного шламонакопичувача, Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ЗАТ «Макіївський металургійний завод», судом до уваги не приймаються, оскільки їх прийняття та складання є наслідком прийняття рішення виконкому Макіївської міської ради від 17.09.2008р. з посиланням на свідоцтво про право власності та витяг з реєстру прав власності від 03.08.2005р., що правовстановлюючими документами для встановлення приналежності ПрАТ «ММЗ» права власності на шламонакопичувач №1 не є.

Суд також відхиляє наданий третьою особою лист Управління Держземагентства у м.Макіївці Донецької області на підтвердження того, що земельна ділянка, що передається ЗАТ «ММЗ» сформована за рахунок земельної ділянки, що передана в постійне користування ВАТ «ММК», оскільки, як вже зазначалось, проект землеустрою на відведення такої земельної ділянки розроблений на підставі правовстановлюючих документів, які не підтверджують право власності третьої особи на шламонакопичувач.

Таким чином, третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору не доведено належними та допустимими доказами приналежність йому шламонакопичувача №1 Кіровського району в м.Макіївка (балка Кобильська), на очищення якого був укладений договір підряду, що зумовлює висновки суду про недоведеність ним свого порушеного права, що потребувало б судового захисту, в тому числі шляхом визнання недійсним правочину, за яким ПрАТ «ММЗ» стороною не є.

Такі висновки суду ґрунтуються зокрема на положеннях ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п.2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 29 травня 2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Тобто особа, що не є стороною у правочині, звертаючись з позовом до суду про визнання його недійсним, має довести суду, що оспорюваний нею правочин порушує її права чи охоронювані законом інтереси, у даному випадку, право власності на майно.

Адже, встановивши у межах розглядуваного позову відсутність, чи, принаймні, недоведеність третьою особою із самостійними вимогами своїх майнових прав на шламонакопичувач, на очищення якого укладений договір підряду №137-17 від 06.09.2011р., суд не вбачає підстав для задоволення такого позову.

У відповідності до ст.49 ГПК України, оскільки у задоволенні позовних вимог обох позивачів відмовлено повністю, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та третю особу відповідно.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.203, 215, 875, 877 Цивільного кодексу України; ст.ст. 317, 318, 323 Господарського кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» м.Макїівка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно - енергетична компанія «Газ - Енерго» м.Донецьк про визнання недійсним договору підряду №138-17 від 06.09.2011року відмовити.

У задоволенні позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Приватного акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» м.Макіївка Донецької області до відповідачів: 1) Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» м.Макїівка Донецької області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно - енергетична компанія «Газ - Енерго» м.Донецьк про визнання недійсним договору підряду №138-17 від 06.09.2011р. відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 04.09.2013року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 09.09.2013року.

Головуючий суддя А.М. Осадча

Суддя О.О. Кучерява

Суддя Ю.В. Сич