Постанова № 33361585, 02.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 вересня 2013 року Справа № 812/7269/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,

представників сторін:

позивача: не прибув,

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Личисанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім..Д.Ф. Мельникова» про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період з 01.03.2013 року по 31.07.2013 року у розмірі 3715346,85 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Личисанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім..Д.Ф. Мельникова» про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період з 01.03.2013 року по 31.07.2013 року у розмірі 3715346,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» зареєстровано в УПФУ в м. Лисичанську, як платник єдиного внеску. В порушення закону Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» ВП «Шахта ім..Д.Ф. Мельникова» не в повному обсязі сплачує єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим за період з 01.03.2013 року по 31.07.2013 року утворилась заборгованість у сумі 3715346 грн.85 коп.

Борг по єдиному внеску склав - 3715346 грн.85 коп., у т.ч.:

- Недоїмка - 2749336,78 грн.

- Штрафна санкція - 588845,52 грн.

- Пеня - 377164,55 грн.

Позивачем 05.08.2013 року направлена на адресу відповідача вимогу про сплату недоїмки №Ю 1.8 від 02.08.2013 року на суму 14287411,75 грн.

Також позивачем були направленні рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №752 від 15.05.2013 року та рішення №817 від 11.06.2013 року, але відповідачем рішення оскаржені не були.

Відповідачем щомісячно згідно додатку №4 подавалися звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. За період з 01.03.2013 року по 31.07.2013 року підприємству нараховано 30445448,88 грн.

Заборгованість відповідача перед ПФУ складає 3715346,85 грн.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» ВП «Шахта ім.Д.Ф. Мельникова» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську борг по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3715346,85 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його часті та зазначив, що підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що відповідач визнає позов в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідач - ПАТ «Лисичанськвугілля» зареєстроване виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області. ПАТ «Лисичанськвугілля» має Відокремлений підрозділ «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова», правовий статус якого без права юридичної особи, що підтверджується довідкою №6480192 (а.с.8).

Відповідача було взято на облік в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на підставі чого було видане повідомлення (а.с.7).

Згідно з п. 3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону № 2464-VІ встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно п. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

Відповідачем до позивача надавалися звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до ПФУ за періоди з 01.03.2013 року по 31.07.2013 року (а.с.16-45).

У зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску позивачем відносно відповідача прийняті рішення № 752 від 15.05.2013 року та №817 від 11.06.2013 року про застосування штрафних сункцій та нарахування пені (а.с.11-14).

Матеріалами справи підтверджено, що за період з 01.03.2013 року по 31.07.2013 року за відповідачем утворилась заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3715346,85грн., у тому числі недоїмка - 2749336,78 грн., штрафна санкція - 588845,52 грн., пеня - 377164,55 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с.9) та розрахунком нарахування та сплати єдиного внеску (а.с.10).

У відповідності з п. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем на адресу відповідача була направлена вимога від 02.08.2013 року № Ю-1.8 (а.с.5). Відповідач вимогу отримав 06.08.2013 року, про що свідчить відбиток з печатки вхідної кореспонденції відповідача на супровідному листі до зазначеної вимоги (а.с.6). В установленому порядку відповідач зазначену вимогу не оскаржив, суму заборгованості добровільно не сплатив.

На час розгляду справи вимога є чинною та підлягає виконанню

Сума боргу відповідачем не сплачена.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 КАС України судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Адміністративний позов визнаний відповідачем.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив, суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області обґрунтованими, доведеними і такими, що слід задовольнити у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 02 вересня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 05 вересня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Личисанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім..Д.Ф. Мельникова» про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період з 01.03.2013 року по 31.07.2013 року у розмірі 3715346,85 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова», код 26349183, р/р №26007300303238 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, код 21792407, р/р №37192101001211 заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.03.2013 року по 31.07.2013 року у розмірі 3715346,85 грн. (три мільйони сімсот п"ятнадцять тисяч триста сорок шість гривень 85 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 05 вересня 2013 року.

Суддя Р.С. Твердохліб