Постанова № 33361552, 03.09.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/5132/13-a

категорія 8.2

03 вересня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернової Г.В. ,

при секретарі - Лукач В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" до Чуднівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Житомирський області про визнання дій неправомірним, визнання недійсними та скасування податкових повідомленнь - рішень від 11.07.2013 року №0000162200, №0000182200,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000162200, №0000182200, винесені Чуднівською об'єднаною Державною податковою інспекцією Житомирської області 11.07.2013 року.

В обґрунтування позову зазначає, що висновки акту перевірки № 14/2200/37107815 від 26.06.2013 року, на підставі якого винесені спірні рішення, обумовлені неправильним застосуванням податковим органом норм податкового законодавства, та не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що чинні норми Податкового кодексу України не забороняють відносити до складу валових витрат підприємства усі витрати, пов'язані з виготовленням товарів (робіт, послуг), та не містить обмежень щодо таких дій. На думку позивача, твердження відповідача про те, що сума витрат на виготовлення товару не може перевищувати суму доходу від реалізації даного товару, тобто платник, що відкоригував до нуля податкові доходи щодо проданих товарів (робіт, послуг), втрачає і право на витрати операційної діяльності, що включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, є безпідставними, та такими, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила скасувати спірні податкові повідомлення-рішення. Також надала додаткові пояснення з приводу включення до податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" у рядок "Інші доходи" суми поворотної фінансової допомоги отриманої у звітному (податковому) періоді - фінансову допомогу в розмірі 2821784,00 грн. ( а.с. 77, 82-84,т. І).

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на висновки акту перевірки. Зазначили, що нарахування податків, штрафних санкцій, зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток здійснені законно та обґрунтовано, просили відмовити в позові ( а.с. 53-55, т. І).

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Чуднівською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів в Житомирський області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Галіївський маслозавод" (код ЄДРПОУ 37107815) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.03.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.03.2013 року, про що складено акт від 26.06.2013 року за № 14/2200/37107815 ( а.с. 10-41, т.І ).

За результатами проведеної перевірки працівниками Чуднівської ОДПІ було встановлено порушення:

- п.п.135.5 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.4 ст.138, п.150.1 ст. 150 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2598647 грн.;

- п.п. 135.5 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.4 ст.138, п.150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8587786 грн., у тому числі в ІУ кварталі 2012 року у сумі 6183537 грн., в І кварталі 2013 року 2404249 грн.

На підставі висновків акту перевірки та встановлених порушень податковим органом 11 липня 2013 року винесено спірні податкові повідомлення - рішення №0000162200 та №0000182200 ( а.с. 6-7, т. 1).

Відповідно до податкового повідомлення - рішення №0000162200 ТОВ "Галіївський маслозавод" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 3248309 грн., у тому числі за основним платежем - 2598647 грн. та 649662 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, податковим повідомленням - рішенням форми "П" №0000182200 позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6183537 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що при проведенні перевірки податковим органом, зокрема, встановлено порушення підприємством формування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, а саме завищення витрат по рядку 06.5 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного року" Декларації з податку на прибуток за І-ий квартал 2013 року на 6183537 грн. Крім того, в акті перевірки міститься посилання на завищення ТОВ "Галіївський маслозавод" валових витрат на загальну суму 19204537 грн. за перевіряємий період.

Суд не погоджується з такими висновками перевіряючих, оскільки з даного приводу судом встановлено, що позивачем у І кварталі 2013 року було задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 05 + рядок 06) в сумі 18723653 грн., з них витрати операційної діяльності, а саме собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт послуг) в сумі - 11182969 грн., та інші витрати в сумі 7540684 грн. (з яких 6183537 грн. - від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду).

Згідно податкового повідомлення-рішення №0000182200 від 11.07.2013 року відповідачем було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 6183537 грн.

Судом встановлено, що фактично підставою винесення спірного рішення було встановлено порушення, що виразилось у здійсненні реалізації продукції власного виробництва за цінами нижче собівартості, внаслідок чого завищено валові витрати на загальну суму 19204537 грн., оскільки, на думку податкового органу, з урахуванням положень п. 150.1 ст. 10 ПК України підприємством завищено валові витрати по рядку 06.5 так, як результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками 2012 року є позитивне значення, тоді як підприємством суму 6183537 грн. враховано в складі витрат по рядку 06.5 за І-ий квартал 2013 року.

Однак, з даного приводу слід зазначити, що згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №2019/12/13-12 від 13.09.2012 року " за загальним правилом, установленим нормою пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, у разі якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення".

Згідно п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Крім того, відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 розділу III ПК України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем було правомірно віднесено до першого календарного кварталу 2013 податкового року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду, а саме 2012 року, в розмірі 6183537 грн. До того ж, як вбачається з аналізу норм Податкового кодексу України та листа Вищого адміністративного суду України №2019/12/13-12 від 13.09.2012 року, законодавцем не заборонено включати до витрат що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, від'ємне значення об'єкта оподаткування, та відповідно відображати його у податковій Декларації з податку на прибуток.

Операції з продажу платником податку товарів (робіт, послуг) відображаються в податковому обліку на загальних підставах за правилами визначеними ст. 134 Податкового кодексу України.

Пунктом 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження в Україні та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг) та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Водночас з приписами п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу;

Собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг) формується за правилами п. 138.6 та п. 138.8 ст. 138 ПК України, відповідно до яких собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Зазначені пункти не містять обмежень щодо формування собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг), залежно від розміру доходу від реалізації таких товарів (робіт, послуг).

До того ж вказаними нормами прямо передбачено право платника податку віднести витрати до складу валових витрат за фактом сплати коштів за товари (роботи, послуги), які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, чинні норми Податкового кодексу України не забороняють відносити до складу валових витрат підприємства усі витрати, пов'язані з виготовленням товарів (робіт, послуг), та не вимагають віднесення до складу валових витрат лише витрати, здійснення яких пов'язане із отриманням прибутку. Законодавством не визначено обов'язку платника податку здійснювати лише прибуткову господарську діяльність, оскільки характерною ознакою господарської діяльності є її здійснення на власний ризик суб'єкта господарювання, що передбачає неоднозначність є наслідків такої діяльності і не виключає її збитковості.

Тому суд спростовує доводи відповідача про те, що сума витрат на виготовлення товару не може перевищувати суму доходу від реалізації даного товару.

Щодо спірного податкового повідомлення рішення № 0000162200 від 11.07.2013 року судом, крім іншого, встановлено наступне.

Відповідно до акту перевірки визначено необхідність включення підприємством до складу валових доходів сум поворотної фінансової допомоги, що залишилася неповернутою за наслідками звітних податкових періодів у сумі 2228400 грн.

Окрім того, відповідачем у своїх запереченнях зазначено про те, що підприємством ТОВ "Галіївський маслозавод" подано декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2013 р. по якій у р. 03 "Інші доходи" включено фінансову допомогу від ОСОБА_1 договір №15-12\11 від 15.12.11р. в сумі 2821784 грн. (а.с. 53-54 , т. І).

З даного приводу судом встановлено, що до податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" було включено в рядок за кодом 03.12 (суми поворотної фінансової допомоги отриманої у звітному (податковому) періоді) - фінансову допомогу в розмірі 2821784,00 грн. ( а.с. 77). Зазначена сума складається з сум отриманої, та не повернутої на кінець звітного періоду, фінансової допомоги від ТОВ "Фаворит-Агро" (2228400,00 грн.) та ОСОБА_2 (593384,00 грн.), на підтвердження чого позивачем було надано копію договору №19/11 від 19.11.2012 року з оригіналами банківських виписок та карткою рахунку 50.1. та копію Договору №04-01/13 від 04.01.2013 року з копіями касових ордерів та карткою рахунку 50.1, що містяться в матеріалах справи.

Зокрема, встановлено, що відповідно до договору №19/11 від 19.11.2012 року ( а.с. 94, т. І), починаючи з 30.11.2012 року, ТОВ "Галіївський маслозавод" отримало від ТОВ "Фаворит-Агро" грошові кошти в сумі 4051000,00 грн. Однак, до 31.03.2013 року (тобто до закінчення І кварталу 2013 року) частину отриманої фінансової допомоги було повернуто ( 1822600,00 грн.) На кінець І кварталу 2013 року неповернутою залишилась фінансова допомога, в сумі 2228400,00 грн., яка і була віднесена до Податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року в рядок за кодом 03.12 (суми поворотної фінансової допомоги отриманої у звітному (податковому) періоді).

Також, в І кварталі 2013 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено вище зазначений договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №04-01/13 від 04.01.2013 року (а.с. 85, т.І). За умовами договору товариство отримало від ОСОБА_2 фінансову допомогу, у вигляді безвідсоткової позики в розмірі 593384,00 грн., яка на кінець І кварталу 2013 року не була повернута позикодавцю, у зв'язку з чим вказана сума була відображена у Податковій декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року в рядку за кодом 03.12.

Що ж до фінансової допомоги від ОСОБА_1 за договором №15-12\11 від 15.12.11року ( а.с. 39, т. ІІ)., то матеріалами справи підтверджено, що згідно вказаного договору вона була отримана товариством з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" в розмірі 5110718,00 грн., однак вона була повернута в повному обсязі до 07.08.2012 року. На доказ отримання та повернення в повному обсязі позивачем було надано відповідні банківські виписки та прибуткові, видаткові касові ордери.

Вказані правовідносини регулюються нормами ст. 135 Податкового кодексу України, підпунктом 135.5.5 пункту 135.5 якої передбачено, що суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання, не включаються до доходів підприємства,

Водночас, з урахуванням зазначеної норми Податкового кодексу України, та зважаючи на те, що ОСОБА_1 є засновником ТОВ "Галіївський маслозавод", позивач правомірно не включив відповідну отриману фінансову допомогу, за договором №15-12\11 від 15.12.11р. до Декларації з податку на прибуток, оскільки вказана поворотна фінансова допомога була повернута до закінчення 365- ти денного терміну.

Отже, судом було встановлено, що фінансова допомога за договором №15-12/11 від 15 грудня 2011 року, правомірно не була відображена у деклараціях на прибуток, за кодом рядка 03.12, оскільки згідно чинного ПК України не підлягала такому відображенню. Тому суд приходить до висновку, що позивач правомірно включив до Податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року в рядок за кодом 03.12 (суми поворотної фінансової допомоги отриманої у звітному (податковому) періоді) - фінансову допомогу в розмірі 2821784,00 грн., яка надійшла та не була повернута від ТОВ "Фаворит-Агро" в сумі 2228400,00 грн. та ОСОБА_2 в сумі 593384,00 грн.

Окрім того слід зазначити, що податковим органом неправомірно було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток, визначену в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні № 000162200, оскільки п. 138.4 ст. 138 ПК України, на порушення якого, в тому числі, вказує відповідач, не містить вимог стосовно того, що сума доходів від операційної діяльності повинна дорівнювати розміру собівартості придбаних та реалізованих товарів.

На підставі викладеного, суд, керуючись ст. ст. 9,71 КАС України вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки та в письмових запереченнях, необґрунтованими, відповідачем не було доведено правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Натомість, матеріали справи свідчать про обґрунтованість позовних вимог та необхідність скасування протиправних рішень відповідача, прийнятих з порушенням податкового законодавства.

Керуючись ст.ст. 9,71, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовільнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Чуднівської об'єднаної Державної податкової інспекції Житомирської області від 11.07.2013 року №0000162200, №0000182200.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 06 вересня 2013 р.