tslast">
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/15535/13
04.09.13
Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом
Фізичної особи-підприємця Чеканова Андрія Володимировича
до
про
Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЯНА УКРАЇНА ГРУП»
стягнення 27 656 гривень 28 копійок
Представники:
від Позивача: Васильєва Я.М. (представник за довіреністю);
від Відповідача: не з’явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Фізична особа-підприємець Чеканов Андрій Володимирович (надалі також – «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЯНА УКРАЇНА ГРУП» (надалі також – «Відповідач») про стягнення 27 656 гривень 28 копійок.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що 01 березня 2012 року між Фізичною особою-підприємцем Чекановим Андрієм Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛЯНА УКРАЇНА ГРУП» укладено Договір поставки № 48. Позивач зазначає, що факт поставки та передачі у власність Відповідача товару підтверджується видатковими накладними та актами звірки взаєморозрахунків. Таким чином, сума заборгованості за поставлений товар на момент подачі позову складає 26 317 гривень 00 копійок. Крім того, з урахуванням положень норм чинного законодавства України та умов Договору поставки № 48, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЯНА УКРАЇНА ГРУП» 19 гривень 30 копійок пені, 1 315 гривень 85 копійок штрафу, 4 гривні 13 копійок 3% річних.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/15535/13, розгляд справи призначено на 04.09.2013 року.
02 вересня 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Відповідача Клопотання про відкладення розгляду справи, яке вмотивовано тим, що Відповідач не в змозі забезпечити явку свого представника в судове засідання, у зв’язку з тим, що юрист Відповідача з 02 вересня 2013 року по 25 вересня 2013 року знаходиться в щорічній основній відпустці.
В судовому засіданні 04.09.2013 року представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та, на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі, надав суду додаткові документи до матеріалів справи. Представник Відповідача в судове засідання не з’явився./P>
Суд звертає увагу, що статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов’язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Суд звертає увагу на те, що Відповідач, як юридична особа, не був позбавлений права та можливості на направлення іншого представника в судове засідання.
="fs246">За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача у судове засідання 04 вересня 2013 року не з’явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті. T>
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 04 вересня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01 березня 2012 року між Фізичною особою-підприємцем Чекановим Андрієм Володимировичем («Постачальник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛЯНА УКРАЇНА ГРУП» («Покупець») укладено Договір поставки № 48 (надалі - Договір).
Пунктом 1.1. Договору визначено, що в установленому Договором порядку та строки Постачальник постачає та передає у власність Покупця, а Покупець приймає у власність та оплачує товар згідно з Замовленням Покупця та товаросупровідною документацією, які складають невід’ємну частину Договору.
Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання уповноваженими представниками Сторін накладних, які підтверджують фактичну передачу товару від Постачальника до Покупця (пункт 1.3. Договору).
Відповідно до пункту 3.1. Договору, Постачальник зобов’язаний поставляти товари за цінами, зазначеними у специфікації, затвердженій сторонами. Ціна поставленого товару міститься у видатковій та податковій накладних, які надаються Постачальником Покупцю до ТТ.
У Протоколі розбіжностей до Договору поставки № 48 від 01 березня 2012 року викладено пункт 3.2. Договору в наступній редакції: «Покупець здійснює оплату за Товар в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки Товару…»
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що факт поставки та передачі у власність Відповідача товару підтверджується видатковими накладними та актами звірки взаєморозрахунків. Таким чином, сума заборгованості за поставлений товар на моменту подачі позову складає 26 317 гривень 00 копійок. Крім того, з урахуванням положень норм чинного законодавства України та умов Договору поставки № 48, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЯНА УКРАЇНА ГРУП» 19 гривень 30 копійок пені, 1 315 гривень 85 копійок штрафу, 4 гривні 13 копійок 3% річних.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору поставки № 48 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
"fs234">Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до частини1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Суд зазначає, що факт виконання Позивачем своїх зобов’язань за Договором поставки підтверджується матеріалами справи, а саме: Видатковими та Податковими накладними.
Крім того, в матеріалах справи наявний Акт звірки взаєморозрахунків, підписаний представниками Позивача, Відповідача та скріплений печатками сторін, відповідно до якого заборгованість на користь Позивача складає 26 317 гривень 01 копійка.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору поставки, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов’язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення 26 317 гривень 00 копійок – суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Чеканова Андрія Володимировича про стягнення 4 гривень 13 копійки 3% річних підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до Протоколу розбіжностей до Договору поставки № 48 від 01 березня 2012 року, пунктом 4.3.1. Договору визначено, що якщо Покупець порушує порядок оплати товарів, передбачений п 3.2. Договору, то він сплачує на користь Постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день такого порушення. У разі, якщо прострочення оплати товару складає більше 20 календарних днів, Покупець, крім пені, сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5% від вартості несплаченого товару.
Таким чином, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Чеканова Андрія Володимировича про стягнення 19 гривень 30 копійок пені та 1 315 гривень 85 копійок штрафу підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Фізичної особи-підприємця Чеканова Андрія Володимировича - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЯНА УКРАЇНА ГРУП» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 12-А; код 36592399) на користь Фізичної особи-підприємця Чеканова Андрія Володимировича (95047, м. Сімферополь, вулиця Набережна, 85-А, квартира 4, ідентифікаційний номер 2625601790) 27 656 (двадцять сім тисяч шістсот п’ятдесят шість) гривень 28 копійок, з яких: 26 317 гривень 00 копійок сума основної заборгованості, 19 гривень 30 копійок пені, 1 315 гривень 85 копійок штрафу, 4 гривні 13 копійок 3% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЯНА УКРАЇНА ГРУП» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 12-А; код 36592399) на користь Фізичної особи-підприємця Чеканова Андрія Володимировича (95047, м. Сімферополь, вулиця Набережна, 85-А, квартира 4, ідентифікаційний номер 2625601790) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05 вересня 2013 року.
Суддя О.В. Чинчин
Судове рішення № 33361231, Господарський суд м. Києва було прийнято 04.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/15535/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: