Ухвала суду № 33361226, 02.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення рішення

02.09.2013 Справа № 905/1051/13-г

Суддя господарського суду Донецької області Гриник М.М,

розглянувши заяву: Державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського міського МУЮ

за позовом прокурора Жовтневого району в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан

За участю представників сторін:

від заявника: не з'явився

прокурор: не з'явився

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Прокурором Жовтневого району м. Маріуполя було заявлено позов до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан.

Рішенням господарського суду від 29.04.2013р. позовні вимоги прокурора Жовтневого району м. Маріуполя задоволено.

На примусове виконання вказаного рішення господарським судом Донецької області 20.05.2013р. видано накази про зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,000731га, яка розташована по АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради, та привести її у придатний для використання стан шляхом зносу прибудови; стягнення на користь Державного бюджету України судового збору в сумі 1147грн.

22.07.2013р. державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 20.05.2013р. у справі №905/1051/13-г.

20.08.2013р. до канцелярії господарського суду від Жовтневого ВДВС Маріупольського міського МУЮ надійшла заява про роз'яснення способу та порядку виконання судового рішення. В прохальній частині заявник просить з посиланням на ст.89 Господарського процесуального кодексу України, роз'яснити рішення суду № 905/1051/13-г від 29.04.2013 року, про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,000731га. яка розташована по АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради, та привести її у придатний для використання стан шляхом зносу прибудови, а саме: яка прибудова на земельній ділянці 0,000731га по АДРЕСА_1 є самовільно зведеною і підлягає знесенню з метою приведення ділянки у придатний для використання стан.

Розгляд заяви призначений на 02.09.2013р.

Прокурор, позивач, відповідач та заявник явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду заяви були повідомлені своєчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомили; не надали пояснень щодо заяви про роз'яснення рішення суду.

За змістом приписів ч.4 четвертої ст. 89 Господарського процесуального кодексу України заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення.

style="background-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника заявника, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд приходить до наступного.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (стаття 124 Конституції України).

Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України (стаття 45 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Також відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

На виконання рішення суду в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України господарським судом видано відповідні виконавчі документи.

У вирішенні питання про межі, в яких господарський суд вправі діяти, надаючи роз'яснення прийнятого судового рішення, суд керується приписами ст..ст. 84, 86, 89 Господарського процесуального кодексу України.

family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Частиною третьою статті 3 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Конституцією України, зокрема частиною другою статті 6 та частини другої статті 19, встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту. Про роз'яснення рішення виноситься ухвала. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Аналогічні приписи містить стаття 34 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. Суд або орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву у десятиденний строк з дня її надходження і у разі необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх редакції.

Роз'яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення.

В п. 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23 березня 2012 року "Про судове рішення" зазначено, що здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Роз'яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не змінене й не скасоване на момент звернення по його роз'яснення. В іншому разі господарський суд відмовляє в його роз'ясненні, а якщо рішення змінено чи скасовано в певній частині, - роз'яснює його в тій частині, в якій рішення залишено без змін, а в решті відмовляє у роз'ясненні. Про відмову в роз'ясненні рішення виноситься ухвала, яка може бути оскаржена.

Отже, господарський суд роз'яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб'єкта, якому надано право звернення за відповідним роз'ясненням. Між тим, необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.

ont-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Здійснюючи роз'яснення судового рішення у справі, господарський суд тим самим усуває неясності цього судового рішення, а не норм законодавства, які були застосовані судом при винесенні такого рішення. При цьому, правове обґрунтування прийняття рішення судом, що зазначається у мотивувальній частині рішення, та правові наслідки, пов'язані з виконанням судового рішення не можуть бути предметом роз'яснення відповідно до вимог ст. 89 Господарського процесуального кодексу України. Роз'яснення ж порядку застосування норм законодавства в розумінні ст.. 89 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з приписів цієї норми, теж не допускається.

Порядок виконання рішення суду встановлений Законом України "Про виконавче провадження" та має бути дотриманий при виконанні рішення господарського суду Донецької області від 29.04.2013р. по справі № 905/1061/13-г

Пунктом 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", роз'яснено, що відповідно до вимог статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення або зміст наказу є незрозумілими, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення такого рішення чи змісту документа. Господарський суд першої інстанції, який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і за необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту виконавчого документа, не змінюючи їх редакції. Роз'яснення рішення, ухвали здійснюється господарським судом за правилами статті 89 ГПК. В ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

В кожному конкретному випадку порядок виконання рішення суду визначається державним виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду.

Рішення господарського суду Донецької області від 29.04.2013р у справі № 905/1051/13-г прийнято господарським судом за результатами оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, в рішенні суду вказано встановлені судом обставини, а також мотиви, за якими господарський суд відхилив доводи відповідача щодо заявлених ним заперечень проти позову, а також законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення у справі.

Питання, що порушені заявником, не стосуються роз'яснення змісту самого рішення, а стосуються частини об'єкту, який підлягає знесенню.

Підставою для звернення державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського міського УЮ із заявою про роз'яснення даного судового рішення щодо зобов'язання фізичної соби - підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,000731га, яка розташована по АДРЕСА_1 стало рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя № 2/0519/2923/12 від 12.07.2012р., яким визнано право власності за ОСОБА_1 на самочинно зведені тамбур (літ. а22-1), площею 7,2 кв.м., ганок (літ а23), включивши їх до складу нежитлового приміщення (літ А-1) - майстерня, розташованого по АДРЕСА_1. Одночасно слід зазначити, що доказів реєстрації права власності на новостворений об'єкт, на який в судовому порядку визнано право власності, суду не надано.

Дана справа за № 905/1051/13-г розглянута за позовом прокурора Жовтневого району м. Маріуполя. Позивача, Маріупольської міської ради, що є власником спірної земельної ділянки, підтримав позовні вимоги щодо звільнення відповідачем самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,000731га, яка розташована по АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради, та приведення її у придатний для використання стан шляхом зносу прибудови. Представником Маріупольської міської ради надавались письмові пояснення по суті спору, акти перевірки відповідача щодо дотримання останнім вимог земельного законодавства з наданням відповідної план-схеми.

Тобто, самовільне зайняття відповідачем вищезазначеної земельної ділянки на момент винесення судового рішення підтверджено долученими до матеріалів справи актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.06.2012р. та від 21.06.2012р., приписом № 55/2012 від 13.06.2012р. на усунення виявлених порушень та план-схемою самовільно зайнятої земельної ділянки, яка встановлює на місцевості її місце розташування. Надсилання позивачем матеріалів перевірки на адресу відповідача також підтверджено матеріалами справи. Доказів оскарження чи скасування результатів перевірки суду не надано, як не надано і доказів наявності у відповідача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку..

Водночас, як вбачається з наданого заявником рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя № 2/0519/2923/12 від 12.07.2012р., представник Маріупольської міської ради підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинно зведені тамбур (літ. а22-1), площею 7,2 кв.м., ганок (літ а23), включивши їх до складу нежитлового приміщення (літ А-1) - майстерні, розташованої по АДРЕСА_1.

Між тим, площа прибудови по пр. Леніна, 75 (Б) в Жовтневому районі м. Маріуполя за рішенням № 2/0519/2923/12 від 12.07.2012р. складає 7,2 кв.м., в той час як площа об'єкту, який знаходиться на самовільно зайнятій земельній ділянці за даним рішенням становить 0,000731 га за тією ж адресою.

Рішення господарського суду Донецької області №905/1051/13-г в апеляційному порядку не оскарджувалось, за нововиявленими обставинами не переглядалось, тобто є таким, що набрало законної сили 20.05.2013р. та підлягає виконанню в порядку ст. 115 Господарського процессуального кодексу України.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені (пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади" ).

Між тим, зі змісту резолютивної частини рішення вбачається, що вона є чіткою, зрозумілою та додаткових роз'яснень суду не потребує.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 89 ГПК України, ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» господарський суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського міського УЮ про роз'яснення рішення господарського суду Донецької області від 29.04.2013р.. у справі №905/1051/13-г щодо виконання судового рішення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду в установленому порядку.

Суддя М.М. Гриник