Ухвала суду № 33357628, 02.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/1648/13-а

02.09.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Радгосп - завод імені Поліни Осипенко"- Сморчков Володимир Володимирович, довіреність № б/н від 20.11.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби- Харькова Олена Олексіївна, довіреність № 1389/9/10.1-04 від 21.05.13

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Куімов М.В. ) від 11.07.13 у справі № 827/1648/13-а

за позовом Державного підприємства "Радгосп - завод імені Поліни Осипенко" (вул. Сухий, 1, Осипенко, місто Севастополь, 99814)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби (вул. Героїв Севастополя, 74, місто Севастополь, 99001)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11.07.2013 адміністративний позов задоволено: податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби від 13.05.2013 №0000280220 визнано протиправним та скасовано, вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з даним рішенням суду, Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 11.07.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Радгосп - завод імені Поліни Осипенко» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби (далі - відповідач) (з урахуванням результатів адміністративного оскарження) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13 травня 2013 року №0000280220 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 19 527,59 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій немає, а податкове повідомлення-рішення №0000280220 від 13 травня 2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що за результатами адміністративного оскарження раніше прийнятих податкових повідомлень-рішень на підставі виявлених порушень у ході перевірки позивача з питань використання спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість за періоди лютий 2012 року та жовтень 2012 року, 13.05.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000280220 про застосування штрафних санкцій у розмірі 19 527,59 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2012 року.

Передумовою визначення позивачу грошового зобов'язання у вигляді штрафних санкцій з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 19 527,59 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2012 року став акт від 12.02.2013 № 179/10/22.0-21/00412872/5 документальної, позапланової невиїзної перевірки позивача з питань використання спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість за періоди лютий 2012 року та жовтень 2012 року.

З акту перевірки вбачається, що позивачем порушено термін перерахування коштів на спеціальний рахунок з податку на додану вартість та термін надання платіжних доручень до органу Державної податкової служби про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість.

Відповідно до 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом першої інстанції безперечно встановлено. що позивач є сільськогосподарським виробником та у встановленому порядку обрало спеціальний режим оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3 «Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів», затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №11, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Статтею 126 Податкового кодексу України, передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання.

Проте, як вбачається зі змісту пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Таким чином, обов'язок перерахувати грошові кошти з поточного рахунка на спеціальний рахунок не є грошовим зобов'язанням позивача в розумінні положень Податкового кодексу України, оскільки не передбачає будь-якої оплати до бюджету, через це до порушення строків перерахування коштів з поточного рахунка на спеціальний рахунок положення статті 126 Податкового кодексу України не підлягають застосуванню.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11.07.2013 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11.07.2013 у справі № 827/1648/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко