Ухвала суду № 33357625, 27.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/5729/11 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

27 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П.,Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Щорському районі Чернігівської області до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року позивач - Державна податкова інспекція у Щорському районі Чернігівської області звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна (далі по тексту - відповідач) в якому, з урахуванням поданих ним уточнень, просив стягнути з відповідача заборгованість за бюджетними позичками в розмірі 59 660,61 грн., що були надані згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 10.01.1996 року №40 та перерахувати на р/р 31230453700569 до Державного бюджету Щорського району, банк: ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 21408863 з рахунків в установах банку.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені вимог даного позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне сільськогосподарське підприємство ім.Ватутіна (далі - ПСП ім.Ватутіна), що являється правонаступником Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Ватутіна, зареєстроване розпорядженням Щорської районної державної адміністрації Чернігівської області від 05.03.2001 р. № 84 (а.с.17).

Станом на 01.05.2011 р. за відповідачем рахується заборгованість по виплаті бюджетної позички, наданої за держконтрактом 1997 р. (постанова Кабінету Міністрів України від 10.01.1996 року №40), в сумі 38 712,76 грн. та пеня в розмірі 16 545,37 грн.

За наявності вказаної заборгованості, Управлінням Державного казначейства у Щорському районі Чернігівської області на адресу податкового органу було направлено подання від 27.10.2011 року № 9 про вжиття заходів щодо стягнення з ПСП ім.Ватутіна простроченої заборгованості за бюджетною позичкою, наданою за держконтрактом 1997 р. (постанова Кабінету Міністрів України від 10.01.1996 року №40), в сумі 41 281,30 грн. та пені в розмірі 18 379,31 грн. (а.с.).

Станом на момент розгляду справи відповідач не надав доказів добровільного погашення ним заборгованості за бюджетними позичками в загальному розмірі 59 660,61 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до преамбули Бюджетного кодексу України від 21 червня 2001 року № 2542-III (чинного на час виникнення спірних правовідносин) цим Кодексом визначаються засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Статтею 17 Бюджетного кодексу України встановлено, що Кабінет Міністрів України в особі Міністра фінансів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим в особі Міністра фінансів Автономної Республіки Крим та міські ради в особі керівників та їх виконавчих органів можуть надавати гарантії щодо виконання боргових зобов'язань суб'єктам виключно в межах повноважень, встановлених відповідно Законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет.

Гарантії надаються лише на умовах платності, строковості, майнового забезпечення та зустрічних гарантій, отриманих від інших суб'єктів. Платежі, пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань, належать до платежів по боргу.

Відповідно до ч.4 ст.17 Бюджетного кодексу України у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та прострочення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Таким чином, ч.4 ст.17 цього кодексу встановлює механізм стягнення бюджетної заборгованості, в тому числі з позичок із державного бюджету, безвідносно від строків виникнення такої заборгованості. Ця норма є процедурною та регулює порядок стягнення бюджетної заборгованості, існуючої на момент її дії.

При дослідженні матеріалів справ колегією суддів було встановлено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 10.01.1996 № 40 "Про забезпечення технікою та обладнанням сільськогосподарських товаровиробників у 1996 році" КСП ім.Ватутіна на підставі укладених договорів № 436 від 08.09.1997 р. (а.с.73-74) та №177 від 03.11.1997 р. (а.с.75-76) отримало фінансову допомогу в розмірі 46 000,00 грн. для придбання техніки з наступною передачею на умовах її оплати шляхом рівномірних поставок зерна упродовж 1997 - 1999 р.р. заготівельному підприємству до державних ресурсів. За умовами зазначених договорів були укладені акти передачі-приймання сільськогосподарської техніки та бюджетної позички № 436 від 08.09.1997 р. (а.с.71) та №117 від 03.11.1997 р. (а.с.72).

Внаслідок невиконанням відповідачем своїх зобов'язань утворилась заборгованість по бюджетним позичкам в розмірі 41 281,30 грн.

Крім цього, в результаті несвоєчасної сплати відповідачем реструктуризованої заборгованості була нарахована пеня в розмірі 18 379,31 грн.

Управлінням Державного казначейства у Щорському районі Чернігівської області на адресу Щорському районі Чернігівської області було направлено подання від 27.10.2011 року № 9 про вжиття заходів щодо стягнення з ПСП ім.Ватутіна простроченої заборгованості за бюджетною позичкою в сумі 41 281,30 грн. та розміру пені 18 379,31 грн. відповідно до постанови КМУ №40 від 10.01.96 року.

Враховуючи наявність заборгованості за бюджетною позичкою, наданою відповідачу за держконтрактом 1997 р. (постанова Кабінету Міністрів України від 10.01.1996 року №40), в сумі 41 281,30 грн. та розміру пені 18 379,31 грн., колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог даного позову в частині стягнення з ПСП ім.Ватутіна на користь Державної податкової інспекції у Щорському районі Чернігівської області для подальшого перерахунку до Державного бюджету заборгованості за бюджетними позичками в загальному розмірі 59 660,61 грн.

Згідно підпункту 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", до функцій державних податкових інспекцій в районах у містах належить подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Крім того, строк давності стягнення позичок, наданих з Державного бюджету України, не встановлено іншими нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.